10. Етнокульт. Процеси на тер. Суч. Укр. В добу залізного та бронзового віків. Матер. Та дух. Світ насел-ня Трипільської культ.

Істотною рисою бронзового віку було поширення виробів з бронзи - першого штучно створеного люд. металевого сплаву. У суч. межах Укр бронз. вік хар-ся передусім швидким розвитком скотарс. і землеробства, що сприяло завершенню процесу виділення скотарських племен із середовища землероб-их. Це був І великий сусп. поділ праці. Високим був рівень громадськ. ремесла, насамперед гончар. та бронзо-плавильного. Обмін набув постійн. та регіон-ого хар-ру. Із зростанням продуктивності землероб. і скотар., розвитком металургії з'явл. надлишок продуктів, що зосередж-ся в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це спричиняє визрівання як внутрішніх, так і зовн. племінних соц. суперечностей. Почала швидко вдосконалюватися зброя, зводяться укріплені поселення. Необх. захисту окремих груп насел. від нападів сусідів спонукала до консолідації племен на рівні союзів.

Помітні зруш. відбув. і у сфері розвитку позитивних знань, образотв. мистецтва, всієї дух. культ. Вин. монумент-на кам'яна антропоморфна скульптура, ускладнюється сис-ма реліг. вірувань, з'являються зародки майбутнього письма - піктограми.

Освоєння вир-ва заліза на поч. І тис. до н.е. сприяло дальшому розвиткові сусп.-ва. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землер-ва відбувся другий великий сусп. поділ праці: ремесло відокрем. від землероб. Посилилася майнова та соц. диференціація сусп-ва, створивши необхідні передумови для виник. станово-класових відносин та держави.

Залізний вік в Укр пов'яз. з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культ-ми. Осн. госп-ва залишалося землеробство. Широко застосов. залізні знаряддя праці. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство. Великого значення набуло залізоробне ремесло. Населення, що проживало на території сучасної України, підтримувало тісні контакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями.

У ран. заліз. вік в Укр виділ-ся дек-ка культ., серед яких важливе знач. мали пшеворська, зарубинецька і черняхівська. Вони охоплювали Іст. до н.є. - VIIст. н.є. Удосконалюв-ся знаряддя праці, розвивалося сільс. госп-во, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III - IVст. н.є. зумовила появу одного з І могутніх праукр. утворень - Антського держ. об'єднання.

Трипільська культ. була пошир. на тер-рії від Верх. Наддністрянщини і Пд Волині до Сер. Наддніпрянщини і Причорномор'я ця культ. розвивалася протягом IV- III тис. до н. є. і досягла високого, як на той час, рівня розвитку. Утв-ся Трипільська культ. на осн. давніших корінних культур та неолітичних культ. Балкано-Дунайського регіону і несла в собі традиції Іих землеробських протоцивілізацій Близького Сх. та Пд Європи. В Укр виявл. понад тисячу пам'яток Трипільської культ. Племена жили у поселеннях, забуд. дерев'яно-глинобитними наземними спор-ми, розташ-ми переважно одним чи кількома концентричними колами. В основному це були родові або племінні тривалі поселення, що нарах-ли кілька десятків садиб. Будівлі являли собою чотирик-ки прав. форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, котрий вимащували глиною, зверху накривали соломою чи очеретом. Посеред хати стояла велика піч, біля якої розташ-ли лежанки з випаленої глини. Стіни і піч іноді розмал-вали.