- •Дистанційний курс
- •Передмова
- •Основна мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: «Предмет філософії туризму, його структура»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1
- •Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.1.
- •До проблеми ставлення.
- •Складові філософії туризму.
- •Антиномії туристської діяльності.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі і завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.2.
- •1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції
- •Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
- •3. Нові часи — новий погляд на туризм.
- •Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе ф.Бекона «Про подорожі».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.3.
- •1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».
- •2. Зміцнення потенціалу людського спілкування
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
- •2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.5. Тема: «Етика туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
- •1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
- •2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
- •3. Екологізація моральної свідомості і туризм.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.1. Тема: «Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
- •1. Туризм у контексті глобальних процесів.
- •2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
- •3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.2. Тема: «Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.2.
- •1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у хх-ххі століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
- •2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі, в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.3. Тема: «Соціологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.3.
- •1. Категорійний апарат соціології туризму
- •2. Туризм у процесі задоволення потреб.
- •3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.4. Тема: «Туризм і політологія»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.4.
- •1. Взаємозв’язок туризму і політичної культури людей
- •Специфіка «політичного туризму».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.5. Тема: «Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
- •Завдання до навчальтних матеріалів розділу 2.5.
- •1. Питання безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
- •2. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.
- •3. Міжнародно-правовий зміст гарантування безпеки як фізичної особи.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.6. Тема: «Філософський аспект паломницького туризму в Україні»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.6.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.6.
- •Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
- •2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Питання для закріплення матеріалу і до екзамену
- •Література
Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
При вивченні розділу 1.5. важливо розглянути проблему моральної регуляції відносин між людьми, які включені в систему туризму як основи становлення такого напрямку прикладної етики, як етика туризму.
Вивчаючи пункт 1, зупиніться на розгляді етики туризму як різновиді прикладної етики, що регулює відносини між людьми у сфері туристської діяльності.
Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на світоглядні орієнтації людини, що включилася в систему туризму.
Вивчаючи пункт3, зупиніться на характері впливу індустрії туризму на природне середовище перебування людини.
Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
Прочитати матеріали щодо розділу.
Представте навчальний матеріал розділу у виді тез.
1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
Етика туризму — це різновид прикладної етики, яка регулює відносини між людьми у сфері туристської діяльності. Прикладна етика як феномен являє собою новітній етап в історії етичної думки. Сам термін «етика» — досить давнього походження. В Стародавній Греції цим терміном називали місце перебування, спільне житло, пізніше — звичай, вдачу, характер. У науковий обіг термін «етика» був введений давньогрецьким філософом Аристотелем (384-322 до н.е.). Він означав науку про людські чесноти. Це, однак, не означає, що етика почала розвиватися тільки від Аристотеля. Етичною проблематикою займалися грецькі філософи, мудреці ще у доаристотелівський період. У стародавніх міфах, казках формулювались різні правила поведінки, виділялись певні санкції за порушення заборон і приписів, давались окремі орієнтири людській життєдіяльності. Слід підкреслити, що ця давня етимологічна вказівка на місце перебування, на просторовість загалом не є для етики зайвою: вона звертає думку до зв'язку вдачі людини з її соціальним, культурним, природним середовищем.
Зараз неможливо здійснити реконструкцію виникнення понять «етика» і «мораль»: створені вони філософами тих часів штучно чи, може, ці ж філософи, вивчаючи природну та соціальну дійсність, відкрили в буденній свідомості існування цих слів. Для нас важливо зазначити, що етимологічно єдині поняття «етика» і «мораль» у процесі культурного розвитку наповнились різним змістом. Поняття «етика» зберегло своє початкове значення і визначає науку, а «мораль» розуміється як реально існуюче явище, яке регулює поведінку людей з точки зору принципового протиставлення добра і зла. Саме це явище вивчає наука етика.
Доля терміна «мораль» в історії етики непроста. Протягом майже трьох тисячоліть цієї історії мораль трактувалась досить по-різному, її називали «життєвою мудрістю», «механікою поведінки», суспільними настановами обов'язків людини, або, навпаки, внутрішнім знанням належної поведінки (остання інтерпретація моралі зустрічається, наприклад, у Дж. Бруно й Спінози). Мораль інколи визначали як розумне начало в людині на відміну від почуттів (Кант), або, навпаки, як особливі почуття на відміну від раціональних понять (Шефтсбері).
Різні трактування моралі ускладнювали і ускладнюють завдання етики. Тому на кожному етапі розвитку моралі етика не обмежується вивченням знань про мораль, вона бере участь у виробленні певного розуміння моральних чеснот, норм, ідеалів. Саме в цьому полягає нормативність етики. В цій ролі вона перебувала і перебуває більшу частину своєї історії.
Не можна не сказати, що в історії етики виник період, коли моральні проблеми людини зникли, вони перестали її цікавити. Цей період дістав назву метаетики, для якої було характерно здійснення логіко-лінгвістичного аналізу моралі, її основних понять. Метаетика була характерною для західної етики і проіснувала в активній формі близько 60-ти років. Хронологічно цей період пов'язують із виходом відомої праці Дж.Е.Мура «Принципы этики» (1912 р.). Зазначений автор виступив із критикою всіх традиційних напрямів етики, закликаючи до побудови, на зразок інших метатеорій, формалізованої, аксіоматизованої моделі своєї предметної теорії, тобто етики.
Але вже перший досвід у цьому напрямі показав, що етика не вкладається в загальні наукознавчі схеми внаслідок органічної, ціннісної спрямованості, нормативності самих її положень.
Поступово в самій метаетиці серед її представників визріло розуміння, що етика не повинна зводитись до формального аналізу мови моралі, її основним завданням є розв'язання змістовних ціннісних проблем. Метаетика повинна відмовитись від ціннісної нейтральності і взяти безпосередню участь у захисті (або спростуванні) тих або інших нормативних концепцій. Це означало відхід від основних постулатів метаетики і перехід до емпіричних (дескриптивних проблем) моралі реальної людини. Саме ці процеси вивели на новітній етап розвиток західної етики ― період прикладної етики. Це закономірний органічний результат процесу розвитку етики впродовж всього XX століття.
Досить цікавим є те, що в історії етики було оприлюднено багато декларацій з приводу необхідності йти вжиття, бути ближче до повсякденного життя людей. Але довгий час етика не могла перейти від теорії до практики, від науки до життя, знайти методологію подолання їх відриву.
Відомий московський етик Л.В.Коновалова у своїй праці «Прикладная этика» пояснює це таким чином. Цей крок (мова йде про поєднання теорії і практики) можна було здійснити лише пройшовши певний період після накопичення метаетикою основних достатньо високих теоретичних знань, які могли б стати основою прикладної етики. Прикладну етику будемо розуміти як буквальне прикладання етичних і моральних понять до конкретних складних, часто драматичних, суперечливих суспільних явищ. Є кілька причин виникнення прикладної етики як артефакту кінця XX століття, для нас важливо зупинитися на виділенні причини, пов'язаної з бурхливим розвитком суспільства, науки, політики, економіки другої половини XX століття, які послужили імпульсом для звернення етики до розв'язання нових для неї практичних проблем. Саме в руслі цього багатогранного суспільного розвитку і виникає таке соціальне явище, як туризм. Для етики, як і для людства в цілому, це явище в оформленому вигляді нове. Але оскільки в нього включені люди, які діють у специфічних умовах, то проблема моральної регуляції відносин, які формуються всередині туризму, заслуговує становлення такого напряму прикладної етики, як етика туризму.