- •Дистанційний курс
- •Передмова
- •Основна мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: «Предмет філософії туризму, його структура»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1
- •Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.1.
- •До проблеми ставлення.
- •Складові філософії туризму.
- •Антиномії туристської діяльності.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі і завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.2.
- •1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції
- •Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
- •3. Нові часи — новий погляд на туризм.
- •Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе ф.Бекона «Про подорожі».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.3.
- •1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».
- •2. Зміцнення потенціалу людського спілкування
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
- •2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.5. Тема: «Етика туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
- •1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
- •2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
- •3. Екологізація моральної свідомості і туризм.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.1. Тема: «Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
- •1. Туризм у контексті глобальних процесів.
- •2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
- •3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.2. Тема: «Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.2.
- •1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у хх-ххі століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
- •2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі, в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.3. Тема: «Соціологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.3.
- •1. Категорійний апарат соціології туризму
- •2. Туризм у процесі задоволення потреб.
- •3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.4. Тема: «Туризм і політологія»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.4.
- •1. Взаємозв’язок туризму і політичної культури людей
- •Специфіка «політичного туризму».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.5. Тема: «Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
- •Завдання до навчальтних матеріалів розділу 2.5.
- •1. Питання безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
- •2. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.
- •3. Міжнародно-правовий зміст гарантування безпеки як фізичної особи.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.6. Тема: «Філософський аспект паломницького туризму в Україні»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.6.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.6.
- •Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
- •2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Питання для закріплення матеріалу і до екзамену
- •Література
Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
Більш як тисячолітній період Середньовіччя був і залишається одним із найзагадковіших для дослідників нашої доби, атому його соціокультурна характеристика часто-густо буває полярно протилежною. Очевидно, ця епоха сама відзначалась внутрішньою суперечливістю. Абсолютне домінування сільського населення модифікувало систему відносин людини і природи у такий спосіб, що людина прив'язувалась до землі, сприймала природу як інтегральну частину самої себе і начебто не повинна була б подорожувати. Але людські потоки час від часу перетинали європейський континент. Люди постійно шукали місцевості, легкі для обробки землі та зручні для поселення. Відзначено високу рухливість населення Європи в період Великого переселення народів і після його завершення. Однак ця вищезгадана рухливість, зовнішня динаміка деяких верств суспільства у просторі нелінійно позначалась на туризмі та способах його осмислення.
Туризм ― це передусім соціокультурний феномен. Середньовічна замкнута культура своєрідно відбивалась на світоглядному ставленні до подорожей: «світ середньовічної людини був невеликим, зрозумілим та зручним для спостереження. В цьому світі не було невідомих областей, небо було так само добре вивчено, як і земля, ніде не можна було заблукати. Перехожий, який збивався з дороги.., знаходив рідні місця, зустрічав знайомі обличчя». Туристичні подорожі втрачали, таким чином, первісне значення способу ознайомлення з іншим світом та функцію «вживлення» у віддалене навколишнє середовище.
Зауважимо, що життєвий цикл багатьох учених людей в епоху Середньовіччя став примусово кочовий: у п'ятому столітті більшість науковців і освічених людей тікали то від навали германців, то від скандинавців, а з сьомого століття — від арабських завойовників. Зазначимо також, що у деяких народів ― ромеїв, бедуїнів та інших ― мандрівний спосіб життя так і залишився незмінним, однак це не має безпосереднього відношення до нашого аспекту дослідження. А в Європі з'являється новий феномен мандрівних «софістів-чудодіїв», які використовували мандрівки для того, щоб звертатись до натовпу з хитромудрими промовами та пропозиціями засобів «проти всіх лих».
Подорожі в період раннього середньовіччя були небезпечним і тривалим заходом, ― зауважує А. Гуревич. Розбійники були невіддільною рисою великих доріг, а засоби пересування були не кращими, ніж погані дороги. Відзначимо також, що деякі американські дослідники диференціюють періоди розвитку туризму саме за способами пересування.
Втім, це зовнішній бік справи. З точки зору внутрішніх мотивів та інтенцій місіонерство поступово заступає місце наукових подорожей. Паломництво до «святих місць» також починає набирати силу.
Але головним суб'єктом подорожей, на відміну від античних мудреців, вчених, філософів, ставали святі. Оповідання про їхні мандрівки виглядають також незвичними для пересічної людини. У світогляді людини тієї епохи, наголошує А. Гуревич, змішувались фізичні і духовні плани, абстрактні сутності та земні символи, тому святі могли за єдину мить пройти величезний шлях. Свята Бригітта за таку пройшла від Ірландії до Італії, а чорнокнижник Абеляр за годину пройшов від Римадо Вавилона.
Епоха Ренесансу вносить нове забарвлення у розуміння подорожей. Відомий мислитель і моралізатор XVI століття Мішель Монтень (Єйкем) за своє життя багато подорожує і переживає не лише захоплюючі і цікаві пригоди ― він був і пограбований, скривджений, обманутий, однак зазначав, що якби його позбавили можливості мандруватиме це було б сприйнято ним як істотне обмеження життєвої свободи. Адже і підчас подорожей він намагався зберегти притаманний йому спосіб життя: «Я ніколи не вирушаю у дорогу, не прихопивши із собою книг.. Вони найкраще знаряддя, яким я би міг спорядитись для земної подорожі», — вказує Монтень у своїх знаменитих «Досвідах».
Дозволимо собі сміливість вказати, що розуміння обмеження свободи пересування людини як одного з найтяжчих обмежень для розгортання свого життєвого світу є характерним для французької літератури і філософії в цілому. Подібне ставлення до подорожей у подальшому розів'є інший видатний французький мислитель Блез Паскаль. Французький мислитель і вчений вважав, що туристичні подорожі є прекрасним засобом уникнути повсякденної неминучості, яка лякає повторенням одних і тих же форм життєдіяльності. Він писав: «Якби ми не мали розваги, ми б відчули таку стомлюючу нудьгу, що прагнули б вилікувати її засобом не таким ефемерним».