Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фил. тур. Дист.курс.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.02 Mб
Скачать

??? Питання для самоконтролю:

  1. Як на вашу думку, за яких умов може коректно вживатися термін «філософія»?

  2. Доведіть необхідність розробки «туризмології».

  3. Що вивчає філософія туризму? Як ви розумієте поняття «соціально-філософська феноменологія»?

  4. Розкрийте зміст герменевтичних потенцій феномена туризму.

  5. Доведіть, що туризм є ефективним засобом реалізації людських цінностей.

  6. Виявіть роль праксеології як філософської концепції діяльності у туризмі.

  7. Виявіть негативні риси, притаманні феномену туризму.

Резюме:

  1. Термін «філософія» може коректно вживатися лише за умов, коли за його допомогою певне явище характеризується у його світоглядному значенні для людини і суспільства в цілому. Сучасна соціо-гуманітарна література демонструє і зразки повної «довільності» застосування слова «філософія». Філософія туризму прагне насамперед з'ясувати сутність туризму у понятійний спосіб, представити її категоріально, концептуально. Філософія туризму виступає як своєрідна соціально-філософська феноменологія. Її об'єктом є суспільство як «життєвий світ» людини, як джерело її культурного досвіду, що його вона набуває в результаті комунікативної дії зі світом культури, з досвідом Іншого та Інших. Філософське осмислення феномена туризму реалізується і завдяки його герменевтичним потенціям. Розуміння і сприйняття цінностей культури, яке здійснюється в туристських подорожах, реалізується через витлумачення, інтерпретацію (герменевтика). Тим самим туризм виявляє своє антропологічне значення. Аксеологічний аспект туристської діяльності є одним із вагомих чинників філософії туризму. Результатом навіть короткочасних поїздок є поглиблення власних уявлень про цінності спілкування, доброзичливість, щирість, відкритість, толерантність, справедливість тощо.

  2. Праксеологія як філософська концепція діяльності ― теоретичне підґрунтя моделювання розвитку туризму, розробки програм та генеральних планів його вдосконалення. Праксеологічно «забарвленими» філософські аспекти менеджменту та маркетингу, аспекти технологічних механізмів функціонування туризму ― готельне господарство, транспорт, служба сервісу, харчування тощо. Важливою складовою філософії туризму є його морально-психологічний компонент ― туристський бізнес як форма суспільної діяльності повинна повною мірою відповідати «людським вимірам», бути гуманно-центрованою, при цьому не за формою, а за суттю. Важливою філософською проблемою є також екологічні аспекти туризму. Всі учасники туристського процесу зобов'язані охороняти природне середовище, дбайливо ставитися до туристських ресурсів, рекреаційних зон, які є загальним надбанням спільнот, на територіях яких вони розташовані. Філософське осмислення феномена туризму — філософія туризму — передбачає з'ясування його гносеологічних, соціальних, аксеологічних, духовно-культурних функцій, а також виявлення праксеологічних можливостей. Філософсько-світоглядний підхід до туризму переконує, що цей вид суспільної, групової та індивідуальної діяльності істотно сприяє справі об'єднання людей, комунікації та соціалізації особистостей на основі їх ознайомлення з цінностями вітчизняної та світової культури, опанування і поширення загальнолюдських етичних цінностей у дусі їх розуміння і поваги.

  3. Філософський погляд на феномен туризму виявляє в ньому як позитивні, так і негативні риси. Туризму притаманні антиномічна природа, внутрішні суперечності. Це суперечності між тенденцією демократизації суспільного життя і елітаризацією готельних та екскурсійних послуг; між інтернаціоналізацією туристських зв'язків і певною національною відмежованістю окремих регіонів розташування туристських центрів; між зростанням обсягу туристських потоків та обмеженістю зон туристських атракторів у їх прийомі тощо.

Розділ 1.2. Тема: «Проблематика туризму в історико-філософській літературі»

Зміст:

  1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції.

  2. Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.

  3. Нові часи ― новий погляд на туризм.

  4. Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе Ф.Бекона «Про подорожі».

Ключові поняття: подорожування, мандри, давньогрецька міфологія, культурологічне навантаження подорожі, гостювання, паломницький туризм, вчення Св. Августина і Фоми Аквінського, есе Ф.Бекона «Про подорожі», феномен туризму, виникнення туризмології.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]