- •Дистанційний курс
- •Передмова
- •Основна мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: «Предмет філософії туризму, його структура»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1
- •Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.1.
- •До проблеми ставлення.
- •Складові філософії туризму.
- •Антиномії туристської діяльності.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі і завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.2.
- •1. Осмислення подорожі та мандрівки у античній традиції
- •Ставлення представників духовної культури до туризму у Середньовіччі.
- •3. Нові часи — новий погляд на туризм.
- •Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе ф.Бекона «Про подорожі».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.3.
- •1. Туризм у контексті сучасного «гуманітарного повороту».
- •2. Зміцнення потенціалу людського спілкування
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.4. Тема: «Антропологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.4.
- •2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 1.5. Тема: «Етика туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 1.5.
- •1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
- •2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
- •3. Екологізація моральної свідомості і туризм.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.1. Тема: «Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
- •1. Туризм у контексті глобальних процесів.
- •2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
- •3. Вплив між цивілізаційних і етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.2. Тема: «Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.2.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.2.
- •1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у хх-ххі століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
- •2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі, в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.3. Тема: «Соціологія туризму»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.3.
- •1. Категорійний апарат соціології туризму
- •2. Туризм у процесі задоволення потреб.
- •3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.4. Тема: «Туризм і політологія»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.4.
- •1. Взаємозв’язок туризму і політичної культури людей
- •Специфіка «політичного туризму».
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.5. Тема: «Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.
- •Завдання до навчальтних матеріалів розділу 2.5.
- •1. Питання безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
- •2. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.
- •3. Міжнародно-правовий зміст гарантування безпеки як фізичної особи.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Розділ 2.6. Тема: «Філософський аспект паломницького туризму в Україні»
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.6.
- •Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.6.
- •Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
- •2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
- •??? Питання для самоконтролю:
- •Резюме:
- •Питання для закріплення матеріалу і до екзамену
- •Література
Цілі та завдання розділу:
розглянути туризм у контексті глобальних трансформацій світового порядку кінця ХХ ― початку ХХІ століття;
виявити аспекти міжетнічних конфліктів та прояснити розподіл конфліктів за способом і рівнем вияву;
ознайомитися із значенням неформальних контактів, які дозволяють зламати кордони на психологічному рівні («свій» ― «чужий») та на рівні взаємодії культурних традицій.
Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.
При вивченні розділу 2.1. необхідно з’ясувати послідовне усунення всіх можливих перешкод для взаємопорозуміння шляхом вивчення та пізнання особливостей даного народу чи етносу, контактів на рівні політичних інститутів, міждержавних стосунків та шляхом комерційної діяльності, економічної інтеграції тощо.
Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу на дві тенденції кроскультурних комунікації: усвідомлення самобутності й цінності різних культур та нівелювання культурних розбіжностей.
Вивчаючи пункт 2, необхідно вивчити вплив між цивілізаційних та етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.
Вивчаючи пункт3, зверніть увагу на важливій ролі туризму, в процесі якого маємо найбільше можливостей для здійснення відразу декількох функції: пізнавальної, інформаційної, комунікативної, психологічної взаємодії тощо.
Завдання до навчальтних маиеріалів розділу 2.1.
Прочитати матеріали щодо розділу.
Представте навчальний матеріал розділу у виді конспекту.
1. Туризм у контексті глобальних процесів.
В основі туризму як певного типу людської поведінки і діяльності лежить природний потяг до зміни середовища, до пошуку чогось нового, вивчення незнайомого. Французький філософ-екзистенціаліст Г.Марсель навіть стверджував, що людина відзначається тим, що вона виходить за межі безпосередньо даного, що їй властива здатність до безперервного руху як у плані просторового переміщення, так і в плані духовного зростання. Це дало йому підставу визначити людину як Ното viatоr («людина мандруюча»). Як ключову фразу до книги «Ното viatоr» Марсель наводить таке висловлювання: «Можливо, стабільний земний порядок може бути запроваджений лише в тому разі, коли людина збереже виразне усвідомлення того, що ми могли б назвати мандрівними умовами людського існування». Автор тут мав на увазі, що людина має протягом життя непевно прокладати собі дорогу серед того, що було створено і згодом віджило і перетворилося на руїни, але згодом повертаючись до самої себе. Розтлумачуючи цю фразу, Марсель застерігав, що йдеться не про еволюцію, а про певний стан, який можна було б означити як «потойбіччя», як те, до чого треба ще дійти. «Ідея подорожі, якій звичайно не надають суто філософського змісту або суто філософського значення, має проте одну неоціненну перевагу: вона побудована на означеннях, які включають у себе і час, і простір; і було б варто докласти зусиль, щоби дослідити, в який спосіб здійснюється в ній подібний синтез». Тобто мається на увазі, що подорож передбачає різні виміри, зокрема й такі, які не обов'язково пов'язані з просторовим переміщенням.
У філософсько-екзистенціалістському розумінні подорож являє собою вихід за межі звичного, або те, що Марсель назвав «потойбіччям». Звичайно, він вкладав в це поняття своє розуміння, і, зокрема, співвідносив його з поняттями «надії», «свободи» тощо. Застерігаючи при цьому, що не слід плутати останні з моральними означеннями у Канта, або з якимись бажаннями. З одного боку, надія — це щось просте, на кшталт: «Ти повернешся», і водночас — це певний рух, постійний зв'язок між поверненням і новизною. Це ― реставрація, з одного боку, і оновлення ― з другого. Або, як зазначає Г.Марсель, «надія ― це, по суті..., схильність душі, укорінена в комунальному досвіді, до здійснення трансцендентного акту на противагу бажанням та знанням, досвіді, яким вона стверджує живу безперервність у часі, що її цей досвід водночас засвідчує і започатковує».
Отже, подорож завжди пов'язана з цим подвійним рухом: самоствердження і самоподолання, це — постійний вихід за межі знайомого і повернення до самого себе.
І хоча тепер туризм як сфера діяльності і як певний вид індустрії задоволення потреб людини визначається як щось специфічне, зі своїми атрибутивними ознаками, які не зводяться до простої подорожі, все ж не слід забувати і про його первісну глибинну основу — подорожі, мандри, потяг до освоєння нового, незнайомого, невідомого (або, кажучи словами російського поета: «охота к перемене мест»).
Втім, тут маємо кілька різних рівнів, сфер і площин, де може проявляти себе цей потяг до невідомого. Перше, з чим пов'язують туристичну діяльність, це — переміщення в географічному просторі, коли людина знайомиться з новими для неї територіями. Однак відомо, що в процесі життєдіяльності людина створює і певний соціальний та культурний простір, який теж може слугувати об'єктом задоволення потреб туриста. (Загальновідомо, який надзвичайний вплив здійснило на свідомість радянських людей більш широке ознайомлення їх із рівнем життя країн Заходу в період так званої «перебудови»). Звичайно, не завжди таке знайомство несе в собі позитивні наслідки. Іноді в країні виникає неприйнятність іншої культури, іншої системи цінностей, іншого соціального ладу (як приклад, можна навести негативну реакцію населення деяких європейських країн на «макдональдизацію»).
У цьому контексті особливої ваги набуває поняття «іншого» — інших людей, іншої культури, іншого способу життя. Подорож завжди пов'язана з відкриттям невідомого, відмінного. Можна навіть сказати, що чим більш відмінне середовище, в яке потрапляє турист, тим більше вражень і спогадів залишається в нього. Насамперед ця відмінність постає у вигляді невідомого ландшафту, природного світу, людського оточення. Але зрештою турист відкриває длясебе й іншу культуру, інші звичаї, іншу ментальність. Саме ця сфера має найважливіше значення для «мандрівної людини», у тому контексті, який пропонує Г.Марсель.
Зіткнення з іншою культурою дозволяє людині переосмислити свій власний досвід, усвідомити витоки власної культури. Втім феномен «іншого» є амбівалентним. З одного боку, завдяки наявності відмінного, іншого людина починає замислюватися надлегітимністю своєї культури, звичного набору цінностей. Через таке зіставлення вона сама піднімається на якийсь вищий щабель особистісного розвитку. Однак, з другого боку, цей процес не є безболісним і безконфліктним. Зустріч з іншою культурою може набувати форми «конфлікту культур» або навіть «конфлікту цивілізацій», за висловом С. Гантінгтона.