- •Хвороби нервової системи
- •Атеросклероз аорти
- •Симптоматичнi гіпертензії
- •Наслідки гострої ішемії міокарду :
- •Ревматичні хвороби
- •Ревматизм (хвороба Сокольського-Буйо)
- •Ревматоїдний артрит
- •Хвороба Бєхтєрєва (Штрюмпеля - Марі)
- •Системний червоний вовчак (хвороба Лібмана – Сакса)
- •Системна склеродермія
- •Дерматоміозіт
- •Вузликовий периартеріїт (хвороба Куссмауля – Мейера)
- •Системні васкуліти
- •Алегрічний еозинофільний гранулематозний ангіїт (синдром Чарга-Стросса)
- •Геморагічний васкуліт
- •Облітеруючий тромбангиїт (хвороба Бюргера)
- •Темпоральний ангіїт (хвороба Хортона)
- •Ендокардит Леффлера
- •Набуті вади серця
- •Хвороби нервової системи Хвороба Альцгеймера
- •Хвороба Паркінсона
- •Розсіяний склероз
- •Боковий аміотрофічний склероз
- •Цереброваскулярні хвороби
- •Мозковий інсульт
- •Спонтанні субарахноїдальний та внутрішньочерепний крововиливи
- •Постреанімаційна енцефалопатія
- •Менінгіт
- •Енцефаліт
- •Травматичні ушкодження головного мозку
- •Хвороби периферичної нервової системи
- •Гострі респіраторні захворювання органів дихання
- •3) Гуморальні фактори загального захисту -Ig м, Іg і.
- •4) Клітинні фактори:
- •Хронічні неспецифічні захворювання легень
- •Хронічний бронхіт
- •2) Позалегеневі:
- •Хронічний абсцес легенів.
- •Колапс легенів
- •Інтерстиційна хвороба легенів (іхл)
- •Пневмосклероз, пневмофіброз, пневмоцироз
- •Плеврит
- •Рак легенів
- •Хвороби шлунково-кишкового тракту
- •Хвороби стравоходу
- •Хвороби шлунку Гастрити
- •Хвороби печінки
- •Гепатози
- •Гепатити
- •Вірусні гепатити
- •Вірусний гепатит а
- •Вірусний гепатит в
- •Хронічний вірусний гепатит в
- •Вірусний гепатит d (дельта-гепатит)
- •Вірусний гепатит с
- •Вірусний гепатит е
- •Вірусний гепатит g
- •Вірусний гепатит ні а – ні е
- •Вірусний гепатит ttv
- •Вірусний гепатит f (?)
- •Хронічний вірусний гепатит невідомого типу
- •Цироз печінки
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Гострий холецистит
- •Хронічний холецистит
- •Панкреатит
- •Захворювання нирок
- •Хвороби статевих органів та вагітності
- •Патологія передміхурової залози
- •Патологія яєчок
- •Хвороби жіночих статевих органів.
- •Захворювання вагітності та післяпологового періоду
- •Патологія плода та новонароджених
- •III Діабетична фетопатія
- •Хвороби новонароджених
- •Асфіксія
- •Ендокринні хвороби
- •1. Порушення залоз бувають:
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза і гіпоталамуса
- •Патологія щитовидної залози
- •Патологія прищитовидних залоз
- •Патологія наднирників
- •Патологія підшлункової залози
- •Затверджено на засіданні кафедри патологічної анатомії та судової медицини
- •Рекомендовано Вченою радою Вінницкого національного медичного университету ім. М.І.Пирогова
III Діабетична фетопатія
Гіперглікемія вагітних викликає гіперплазію острівкового апарата плода з наступною атрофією - клітин.
Це привносить дисонанс в функцію ендокринних залоз і розвивається синдром Іценко – Кушинга плода.
Після пологів можливе повне одужання, рідко виникає вроджений цукровий діабет новонароджених.
Пат.анатомія: 1) великі плоди (4-6 кг), надлишки плодової змазки на шкірі, остання синюшня з петехіями.
2) набряки тканин.
3) гепато – кардіо – спленомегалія.
Гістол.: а) підшлункова залоза – дистрофія та атрофія - клітин.
б) печінка – жирова дистрофія,некрози, вогнища екстрамедулярного кровотворення.
в) міокард – гідропічна дистрофія,некроз.
г) нирки – глікогенна інфільтрація епітелія звивистих канальців.
д) селезінка – еритробластоз.
е) мікроциркуляторне русло (МЦР) – потовщення стінки внаслідок накопичення ШИК (+) депозитів.
ж) легені – часто виникають гіалінові мембрани.
Пологи, як правило, важкі. Можливі гіпоксія та асфіксія плода під час пологів.
Перинатальна патологія – це патологія,яка виникає в період:
1) від 22 тижня вагітності до пологів;
2) під час пологів;
3) 7 днів після пологів.
В цей період плід вважається життєздатним (його довжина 35см., а маса 1000 гр.).
Новонародженим вважається плід, що народився живим або вилучений з організму матері після повного 22 тижня вагітності.
Мертвонародженим вважають плід, який родився або вилучений з організму матері з 22 повного тижня вагітності або масою 500г. і більше, який не дихає та не виявляє будь-яких ознак життя (серцебиття, пульсації пуповини або певні рухи скелетних м’язів).
Хвороби новонароджених
Найбільш поширені:
Пневмопатії – це незапального характеру зміни легень. Що призводять до асфіксії новонароджених.
Відносяться: 1. Ателектаз –
I – вроджене не розправлення альвеол легень,які не дихали.
а) повне (у мертвонароджених)
б) вогнищеве (у недоношених новонароджених).
II – спадіння альвеол легень, які дихали. а) при аспірації слизу, навколоплідних вод;
б) при крововиливах в головний мозок, гіпоксії головного мозку, які є причиною акту дихання.
2.Набряково-геморагічній синдром – це результат неадекватного припливу крові в легені після пологів. Збільшується проникливість капілярів легенів, виникає дифузний набряк, крововиливи. Часто нашаровується розвиток гіалінових мембран.
3.Хвороба гіалінових мембран - характеризується ущільненням білкових мас, які інтенсивно фарбуються еозином, прилягають до стінки альвеол і альвеолярних ходів в вигляді обручки – (гіалінових мембран), які блокують газообмін. До складу їх входить в основному ущільнений фібрин. 40% хворіючих помирає через 24-36 годин від асфіксії. Хворіють частіше недоношені діти, тому що в них:
а) незрілість легеневої тканини;
б) недосконалість сурфактатнту;
в) знижена активність фібринолітичних ферментів легенів.
Можуть хворіти і доношені новонароджені при:
а) вроджених вадах серця;
б) пологових травмах;
в) діабетичних фетопатіях;
4. Вроджені пневмонії –
а) внутрішньоутробні, вірусні та бактеріальні;
б) аспіраціїні;
в) постателектатичні;
г) на фоні пневмопатій.
Геморагічна хвороба новонароджених – це розвиток внутрішніх та зовнішніх крововиливів, що виникають в перші дні після народження.
Етіологія: 1. Інфекції. 2. Вживання матірю ліків.
Патогенез: 1. Коагулопатія (збільшення факторів згортання крові, гемофілія, ДВЗ - синдром)
2. Тромбоцитопатія ( I – амегакаріоцитозна, II – при вроджених лейкозах).
3. Ангіопатія (при інфекціях)
Клініка: Крововиливи (на шкірі, слизових оболонках у внутрішніх органах). Гематомезіс (кровяна блювота). Гематурія. Мелена.
Патологічна анатомія: Поширені легеневі крововиливи. В печінці – підкапсульні гематоми. Іноді з проривом в черевну порожнину. Крововиливи в обидва наднирники. Крововиливи в нирки. Діапедезні крововиливи із слизової оболонки кишок (мелена). Внутрішньочеревні крововиливи (гемосидероз органів).
Гемолітична хвороба новонарождених – це результат дії антитіл матері на організм плода. Частіше при резус – конфлікті (мати Rh-, плід Rh+). Достатньо 1мл крові плода, щоб викликати імунізацію матері. Хвороба виникає лише в одного з двухсот новонароджених від Rh- матерів.
Суть хвороби – руйнування еритроцитів плода антитілами. Небезпека конфлікту з кожною наступною вагітністю збільшується.
Класифікація: 1. Загальний внутрішньоутробний набряк.
2. Важка жовтянична форма.
3. Анемічна форма (найлегша)
Тяжкість захворювання залежить від терміну та кількості антиеритроцитарних антитіл, що потрапляють в організм плода, а також від тривалості їх дії.
- при ранньому і масивному втручанні антитіл (5-7 місяців вагітності) розвивається несумісна з життям набрякова форма гемолітичної хвороби. Патологічна анатомія її вивчена недостатньо, тому що плід гине в утробі матері, виникає рано аутоліз органів, мацерація шкіри, тому гістологічну будову їх вивчити досконало не можливо.
Визначено: Печінка збільшується в 4-6 раз. Тимус зменшується. Легені зменшуються.
В печінці, селезінці та нирках виникає еритробластоз, фібриноїдний некроз судин, крововиливи.
- жовтянична форма внутрішньоутробно виникає рідко, тому що білірубін добре виводиться плацентою. Ця форма розвивається внаслідок масивного втручання антитіл матері в організм плода під час пологів. Це дуже важка форма. Якщо не робити замінного переливання крові, то діти помирають від ядерної жовтяниці – інакше білірубінової енцефалопатії.
Суть її – непрямий білірубін має властивість накопичуватися і діяти токсично на клітини ядер стовбура мозку (гіпокапма, довгастого мозку, гіпоталамуса, мозочка). При цьому пошкоджуються кровоносні судини мозку – розвивається важка гіпоксія з порушенням діяльності центрів, закладених в цих структурах.
Патологічна анатомія: Печінка: Збільшується, еритробластоз. Гемосидероз. Стази жовчі у протоках. Нирки: Білірубінові інфаркти. Селезінка: Збільшується. Гемосидероз.
Якщо дитина не помирає – залишковим наслідком може бути зниження інтелекту.
- анемічна форма – найлегна, виникає при пізньому і помірному впливі антитіл матері. Діти виживають без негативних наслідків.
Ознаки: 1. Шкіра і слизові оболонки бліді.
2. Іноді незначна пастозність тканин.
3. Малокрівя внутрішніх органів.
4. Збільшення печінки, незначне збільшення селезінки, еритробластоз в них помірний.