- •Хвороби нервової системи
- •Атеросклероз аорти
- •Симптоматичнi гіпертензії
- •Наслідки гострої ішемії міокарду :
- •Ревматичні хвороби
- •Ревматизм (хвороба Сокольського-Буйо)
- •Ревматоїдний артрит
- •Хвороба Бєхтєрєва (Штрюмпеля - Марі)
- •Системний червоний вовчак (хвороба Лібмана – Сакса)
- •Системна склеродермія
- •Дерматоміозіт
- •Вузликовий периартеріїт (хвороба Куссмауля – Мейера)
- •Системні васкуліти
- •Алегрічний еозинофільний гранулематозний ангіїт (синдром Чарга-Стросса)
- •Геморагічний васкуліт
- •Облітеруючий тромбангиїт (хвороба Бюргера)
- •Темпоральний ангіїт (хвороба Хортона)
- •Ендокардит Леффлера
- •Набуті вади серця
- •Хвороби нервової системи Хвороба Альцгеймера
- •Хвороба Паркінсона
- •Розсіяний склероз
- •Боковий аміотрофічний склероз
- •Цереброваскулярні хвороби
- •Мозковий інсульт
- •Спонтанні субарахноїдальний та внутрішньочерепний крововиливи
- •Постреанімаційна енцефалопатія
- •Менінгіт
- •Енцефаліт
- •Травматичні ушкодження головного мозку
- •Хвороби периферичної нервової системи
- •Гострі респіраторні захворювання органів дихання
- •3) Гуморальні фактори загального захисту -Ig м, Іg і.
- •4) Клітинні фактори:
- •Хронічні неспецифічні захворювання легень
- •Хронічний бронхіт
- •2) Позалегеневі:
- •Хронічний абсцес легенів.
- •Колапс легенів
- •Інтерстиційна хвороба легенів (іхл)
- •Пневмосклероз, пневмофіброз, пневмоцироз
- •Плеврит
- •Рак легенів
- •Хвороби шлунково-кишкового тракту
- •Хвороби стравоходу
- •Хвороби шлунку Гастрити
- •Хвороби печінки
- •Гепатози
- •Гепатити
- •Вірусні гепатити
- •Вірусний гепатит а
- •Вірусний гепатит в
- •Хронічний вірусний гепатит в
- •Вірусний гепатит d (дельта-гепатит)
- •Вірусний гепатит с
- •Вірусний гепатит е
- •Вірусний гепатит g
- •Вірусний гепатит ні а – ні е
- •Вірусний гепатит ttv
- •Вірусний гепатит f (?)
- •Хронічний вірусний гепатит невідомого типу
- •Цироз печінки
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Гострий холецистит
- •Хронічний холецистит
- •Панкреатит
- •Захворювання нирок
- •Хвороби статевих органів та вагітності
- •Патологія передміхурової залози
- •Патологія яєчок
- •Хвороби жіночих статевих органів.
- •Захворювання вагітності та післяпологового періоду
- •Патологія плода та новонароджених
- •III Діабетична фетопатія
- •Хвороби новонароджених
- •Асфіксія
- •Ендокринні хвороби
- •1. Порушення залоз бувають:
- •Патологія аденогіпофіза
- •Патологія нейрогіпофіза і гіпоталамуса
- •Патологія щитовидної залози
- •Патологія прищитовидних залоз
- •Патологія наднирників
- •Патологія підшлункової залози
- •Затверджено на засіданні кафедри патологічної анатомії та судової медицини
- •Рекомендовано Вченою радою Вінницкого національного медичного университету ім. М.І.Пирогова
Патологія прищитовидних залоз
Гіперпаратиреоз – це захворювання при якому відбувається надмірна продукція гормону прищитовидних залоз (паратіріна, паратгормону), в результаті чого в крові підвищується кількість кальцію, одночасно кількість кальцію в кістковій системі зменшується і виникає схильність до переломів кісток. Раніше вважалося, що це досить рідкісне захворювання, однак завдяки сучасним методам дослідження виявилося, що серед населення розвинених країн частота гіперпаратиреозу становить 0,5-1 на тисячу чоловік і найчастіше зустрічаються приховані форми захворювання, які випадково виявляються при обстеженні з приводу будь-яких інших причин.
Гіперпаратиреоз буває первинним і вторинним.
Первинний гіперпаратиреоз виникає в результаті надлишкової продукції паратгормону одиничною або множинними аденомами (доброякісна пухлина залозистої тканини), гіперплазії (збільшення розмірів залози) або рідше (близько 1-1,5%) раку прищитовидних залоз. У 10% хворих цей стан поєднується з іншими ендокринними пухлинами (феохромоцитома, пухлини гіпофіза, рак щитовидної залози). До первинного гіперпаратиреозу відноситься і спадковий гіперпаратиреоз, який звичайно поєднується з іншими спадковими захворюваннями ендокринних органів.
Вторинний гіперпаратиреоз виникає при тривалій недостатності кальцію в крові. При цьому посилена продукція паратгормону відбувається у вигляді компенсаторної реакції – організм намагається відновити нормальну кількість кальцію в крові. Вторинний гіперпаратиреоз виникає при недостатності вітаміну Д з різних причин, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються порушенням всмоктування кальцію в кишечнику.
Гіперпаратиреоз супроводжується надмірною продукцією паратиріна, під впливом якого відбувається вихід з кісток фосфору і кальцію. Наслідком цього є перебудова кісткової тканини. Вона стає неміцною або розм’якшується. В результаті кістки можуть викривлятися і легко ламатися. Надмірна кількість кальцію в крові призводить до появи м’язової слабкості, утворення каменів у нирках. Збільшується кількість сечі, посилюється спрага і споживання великої кількості рідини хворим. У шлунку відбувається посилена продукція соляної кислоти, можливе виникнення виразкової хвороби шлунка.
Досить часто гіперпаратиреоз перебігає непомітно для хворого і виявляється випадково. Перші клінічні прояви хвороби це слабкість в м’язах, швидка стомлюваність при фізичному навантаженні, розхитування і випадання зубів і волосся, розсіяні болі в дрібних кістках рук і особливо ніг. При тривалому перебігу хвороби шкіра хворого набуває землисто-сірий відтінок. Через зміни в кістковому скелеті хворий може стати нижче ростом. Часто відбуваються переломи кісток при звичайних рухах і навіть у ліжку. Хворі скаржаться на нудоту, блювоту, болі в шлунку. Висока кількість кальцію в крові може призвести до ураження судин серця і виникнення нападів стенокардії. Виникає збільшення кількості сечі, яка з-за великої кількості в ній солей приймає білясте забарвлення. Внаслідок пошкодження хребта виникають болі в спині, радикуліти. При промацуванні області прищитовидних залоз на шиї можна виявити тільки дуже велику аденому залоз.
Основною ознакою гіперпаратиреоза є підвищення рівня кальцію в крові. Виявляється ще зниження кількості фосфатів у крові, і підвищення кількості ферменту лужної фосфатази. Можливо визначення в крові кількості паратгормону. На рентгенограмах кісток виявляються множинні характерні зміни: остеопороз, зниження висоти хребців, кісти в кісткової тканини, особливо в кістках щелеп і довгих трубчастих кістках.