3136 Управление проектами

зриви календарних планів і пов'язані з цим витрати на штрафи і ліквідацію відставання;

Питання для самоперевірки:

1.Що підлягає контролеві в ході реалізації проекту?

2.Які заходи і питання включаються в плани проведення контролю?

3.Яким факторам, що впливають на реалізацію проекту, необхідно приділяти найбільшу увагу при контролі?

4.Якими способами здійснюється процес контролю?

5.Хто здійснює контроль ходу реалізації проекту?

6.Які основні показники проекту визначають кінцеві результати і підлягають обов'язковому контролеві?

7.Які основні напрямки контролю застосовуються при керуванні проектами?

8.У чому складається зміст контролю за ходом виконання робіт і його характеристика.

9.Показати на прикладі, як здійснюється контроль окремих конструктивів у фізичних величинах і в процентному відношенні.

10.Що представляє накопичувальна відомість виконаних обсягів робіт з вузла, об'єктові?

11.Чи контролюються інші графіки реалізації проекту, крім графіків провадження робіт і які?

12.У чому полягає нормативний контроль?

13.Основні принципи формування нормативів. Дати приклади.

14.На підставі яких даних виробляється контроль і регулювання витрат по проекту.

- 91 -

ТЕМА №11. АНАЛІЗ РИЗИКІВ І СПОСОБИ БОРОТЬБИ З

РИЗИКАМИ ПРИ УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ

План.

11.1.Основні принципи і методи аналізу ризику.

11.2.Статистичний метод, метод аналогій та інші.

11.3.Організація робіт при аналізі ризику. Способи боротьби з ризиком.

11.3.1.Організація робіт при аналізі ризиків.

11.3.2.Способи боротьби з ризиками.

11.3.3.Страхування ризиків підрядного будівництва.

Література (6), (7), (8), (19), (26).

11.1.Основні принципи і методи аналізу ризиків

Упроцесі реалізації проекту його учасники піддаються ризикові як через проект, що не відбувся, у цілому, так і в питаннях уникнути збитків хоча б для себе. Ризики проекту можуть виявлятися на всіх стадіях інвестування при керуванні проектами, у тому числі:

-на підготовчої – при виконанні всього комплексу робіт, до початку реалізації проекту (таблиця 11.1);

-на будівельної – при будівництві об'єкта, постачаннях і монтажі устаткування

(таблиця 11.2);

атакож на стадії функціонування проекту (фінансово-економічні, соціальні, технічні і екологічні).

Таблиця 11.1.

На підготовчій стадії.

		Фактори	негативного	впливу	на
Вид ризику		очікуваний прибуток від реалізації проекту
1.	Далекість від транспортних вузлів.	Додаткові витрати на створення під'їзних
		колій, підвищення експлуатаційних витрат.
2.	Далекість від інженерних мереж.	Додаткові	витрати	на	тепло,
		електроенергію, воду.
3.	Відношення місцевої влади.	Введення	додаткових	умов,	що
		ускладнюють реалізацію проекту.

4.Приступність підрядчика на місці. Небезпека завищення витрат при залученні

зпоза.

5.Наявність альтернативних джерел Небезпека завищення цін при монополії

сировини. підрядчика.

- 92 -

Таблиця 11.2

На будівельній стадії.

	Фактори	негативного	впливу	на
Вид ризику	очікуваний прибуток від реалізації
1. Платоспроможність інвестора.	Збільшення позикових засобів і зниження
	прибутку через виплату %.

2.Непередбачені витрати, у т.ч. через Збільшення позикових засобів. інфляцію.

3.Недоліки проектно дослідницьких робіт. Ріст вартості будівництва, затягування з

		уведенням потужності.
4.	Несвоєчасні постачання устаткування.	Збільшення термінів будівництва, виплата
		штрафів підрядчиком.
5.	Несвоєчасна підготовка ІТП і робітників.	Збільшення терміну виходу на ринок.
6.	Несумлінність підрядчика.	Збільшення термінів будівництва.

Для проведення аналізу ризику і способів боротьби з ним, необхідно знати, насамперед, перелік проектних ризиків і їхню питому вагу.

Такими ризиками можуть бути, крім зазначеного переліку ризиків у реалізованому проекті і прямі помилки при проектуванні, у специфікаціях, постачаннях дефектного устаткування і т.д.

Аналіз ризиків виконується всіма учасниками проекту.

Наслідкам усіх ризиків у більшому ступені піддається замовник (інвестор). Він повинен використовувати результати аналізу ризиків на підготовчій стадії по всьому переліку ризиків, при проектуванні, закупівлях, будівельних роботах і на стадії функціонування.

Ризик підрядчика і його відповідальність обмежена. Він має відповідальність тільки за виконання своїх зобов'язань за контрактом, число яких обмежується особливими умовами з замовником.

Менш піддані ризику інші учасники проекту.

Звичайно при керуванні проектами вважають необхідність обліку ризику тільки основними учасниками проекту і не враховують ризик страхової компанії. Страхова компанія, укладаючи договір на страхування, бере ризик на себе.

При аналізі ризиків страховою компанією використовуються критерії, запропоновані відомим експертом Б. Берлинером (6):

-втрати від ризиків незалежні друг від друга; втрата по одному страховому полюсі з «портфеля ризиків» не обов'язково збільшує імовірність утрати по іншому (за винятком форс-мажорних обставин);

-максимально можливий збиток не повинен перевищувати фінансових можливостей страхової компанії;

-страхова премія повинна покривати з деяким запасом передбачувані позови;

-необхідно впевнитися в тім, що серед учасників проекту немає обґрунтованого інтересу в затримку завищення проекту, і передбачені на цей випадок відповідні штрафи;

-компенсація ризику повинна відповідати загальноприйнятим моральним і юридичним нормам.

-93 -

Найбільш значимі ризики учасників проекту – це ризики в обсягах, термінах і вартості виконуваних робіт, що впливають на одержання ними доходу, збільшення позик і т.д.

Аналіз ризиків підрозділяють на два взаємно доповнюють один одного виду: якісний і кількісний.

При якісному аналізі ризику визначають фактори, що впливають на кожен вид ризику, а також етапи і роботи, при яких вони виникають і потім їх ідентифікують.

Кількісний аналіз ризику складається у визначенні розмірів окремих ризиків і ризику проекту в цілому і вимагає складних розрахунків.

Для кожного учасника проекту аналіз ризику, методи й організація робіт з нього можуть бути подібними. При кількісному аналізі ризику використовуються наступні найбільш розповсюджені методи:

-статистичний;

-метод аналогій;

-експертний метод.

11.2. Статистичний метод, метод аналогій і інші

Статистичний метод складається в послідовній оцінці невизначеності, при якій розраховуються витрати й оцінюється невизначеність кожного елемента.

Найбільш розповсюдженим показником оцінки рівня ризиків в умовах невизначеності є середньоквадратичне відхилення.

Обчислюючи цей показник, можна кількісно виразити невизначеність у цілому.

Метод аналогій припускає використання даних про наслідки впливу несприятливих ризиків на інші подібні проекти.

Такі дані за рубежем публікують страхові компанії з коментарями про тенденції в найбільш важливих зонах ризику. На основі цих даних робляться деякі висновки загального характеру.

Також як аналоги використовуються дані, що публікуються дослідницьких робіт будівельних організацій, заглиблені опитування менеджерів проекту і т.д.

Перераховані й інші дані обробляються для виявлення залежностей у закінчених проектах з метою обліку потенційного ризику при реалізації нового проекту.

Метод аналогій не може бути зробленим, тому що навіть при використанні даних невдалого завершення проекту, дуже важко створити передумови для майбутнього аналізу і припустити можливі зриви проектів.

Експертний метод застосовується при відсутності необхідних статистичних і інформаційних даних і коли новий проект не має аналогів. Цей метод базується на опитуванні кваліфікованих фахівців (інвестиційних, страхових менеджерів проекту) і відповідній математичній обробці результатів цього опитування. Опитування виробляється по окремих простих ризиках характерним для цього проекту.

Усі розрахунки виконуються двічі:

-на момент складання проекту;

-після виявлення найбільш небезпечних його елементів.

- 94 -

Кожен експерт оцінює первинні ризики, по всіх стадіях проекту керуючись наступною системою оцінок:

-0 – ризик розглядається як несуттєвий;

-25 – ризик, швидше за все не реалізується;

-50 – про настання події нічого визначеного сказати не можна;

-75 – ризик, швидше за все, проявиться;

-100 – ризик напевно реалізується.

Оцінки експертів аналізуються на їхню несуперечність за наступними правилами. Правило 1. Максимально припустима різниця між оцінками 2-х експертів по будь-якому

факторі не повинне перевищувати 50. В увагу приймається тільки абсолютна величина. Знаки плюс або мінус не враховуються.

Приклад 11.1.

Три експерти дали висновок по якомусь ризику А-25, Б-50, С-75. У цьому випадку різниця оцінок буде для:

-АБ (25-50) = 25 ? 50

-АС (25-75) = 50 ≤ 50

-ВС (50-75) = 25 ≤ 50

Правило 2. Це правило дозволяє виявити пару експертів, думки яких сильно розходяться, і визначити оцінку погодженості думок по всьому наборі ризиків. Для розрахунків розбіжності, оцінки сумуються по абсолютній величині, а результат поділяється на число простих ризиків.

Приклад 11.2.

Три експерти дали оцінку проектові, у якому виділені 4 ризики: А (100, 75, 50, 25); Б (75, 75, 75, 75); С (25, 50, 75, 100). Оцінки крайніх експертів сильно рознятися. У цьому випадку попарні порівняння за правилом 2 дають:

-АБ=[(100-75)+(75-75)+(50-75)+(25-25)] : 4=25

-АС=[(100-25)+(75-50)+(50-75)+(25-100)] : 4=50

-БС=[(75-25)+(75-50)+(75-75)+(75-100)] : 4=25

Розглянемо експертну оцінку ризиків, на підготовчій і будівельній стадіях. Приклад 11.3.

Визначити ризик проекту на момент його складання на підготовчій і будівельній стадії з урахуванням оцінок 3-х експертів при наступних даних і наступному заповненні таблиці 11.4.

Порядок заповнення таблиці наступний:

Крок 1. Визначаються можливі ризики і заносяться в стовпчик 1 (вихідні дані приклада). Крок 2. Проводиться оцінка ризиків трьома експертами окремо з заповненням

стовпчиків 2, 3, 4 (вихідні дані приклада). Їх визначають з урахуванням правил 1, 2.

Крок 3. Визначається середня оцінка експертів по тім або іншим ризикам. Наприклад, далекість транспортних вузлів (25+50+25) : =33 і т.д.

Крок 4. Установлюються пріоритети найбільш можливих ризиків. Наприклад, у підготовчій стадії відношення місцевої влади – пріоритет перший, приступність підрядчика – третій і т.д. Визначення пріоритетів прямо пов'язано із соціально економічною ситуацією в країні і з районом розміщення підприємства.

- 95 -

											Таблиця 11.3.
	Вихідні дані і постадійна оцінка ризиків.
			Експерти і їхня оцінка							Серед.		Прио-
Прості ризики										Оцінка		ритеты
			А			Б		С
										V1		Р1
	1			2			3	4		5		6
	Підготовча стадія
1.	Далекість від транспортних вузлів.		25			50		25		33		2
2.	Далекість від інженерних мереж.		0			0		0		0		3
3.	Відношення місцевої влади.		25			75		50		50		1
4.	Приступність підрядчика на місці.		25			0		25		17		3
	Будівельна стадія
1.	Платоспроможність інвестора.		0			25		50		25		1
2.	Непередбачені витрати, у т.ч. через		75			75		100		83		1
інфляцію.
3.	Несвоєчасні постачання устаткування.		50			50		50		50		2
4.	Несумлінність підрядчика.		50			75		25		50		3

										Таблиця 11.4
		Постадійний розрахунок ризиків
				Серед.		Пріорите		Вага		Ризик
Прості ризики				оцінка		ти		ризику		R1
				V1		Р1		W1
1				2		3		4		5
	Підготовча стадія
1.	Далекість від транспортних вузлів.			33		2		0,055		1,81
2.	Далекість від інженерних мереж.			0		3		0,01		0
3.	Відношення місцевої влади.			50		1		0,1		5,0
4.	Приступність підрядчика на місці.			17		3		0,01		0,17
							6,98
	Будівельна стадія
1.	Платоспроможність інвестора.			25		1		0,1		2,5
2.	Непередбачені витрати, у т.ч. через			83		1		0,1		8,3
інфляцію.
3.	Несвоєчасні постачання устаткування.			50		2		0,055		2,75
4.	Несумлінність підрядчика.			50		3		0,01		0,5
							14,05

Крок 5. Після проведення постадійної оцінки ризиків і визначення пріоритетів виробляється постадійний розрахунок ризиків.

З цією метою визначають вагу кожного простого ризику з урахуванням пріоритету.

- 96 -

Приймемо відношення ваг, що відповідають першому і третьому пріоритетами рівним 10, з позначенням третього пріоритету через - Х. Тоді при використанні середня арифметична вага одного простого ризику в першому пріоритеті складе 10 x, а в другому 5,5 x=(10+1) x/2.

Виразимо ваги простих ризиків у %. Першого 10%, другого 5,5%, третього 1%. Заповнюємо таблицю 11.7, з обліком визначених дані таблиці 11.6 і ваг кожного

пріоритету.

Крок 6. Імовірність кожного простого ризику визначаємо по формулі: R1 = V1-W1 (11.3)

Аналізуючи прості ризики таблиці 11.7 приходимо к висновку, що найбільш значимими: на підготовчій стадії є відношення місцевої влади – 5% та на будівельний – інфляція – 8,3%. Ризик - далекість від інженерних мереж на думку всіх експертів є несуттєвим. Сумарний ризик по двох стадіях складає 21,03%. Уточнити імовірність ризику – відношення місцевої влади – можна шляхом переговорів інвестора з ними.

Якщо сумарний ризик по всіх стадіях, включаючи і функціональну, складає 50 і більш відсотків проект визнається досить ризикованим і підлягає додатковим дослідженням.

Потім у цьому ж порядку виконуємо розрахунки після виявлення найбільш небезпечних ризиків.

1.3. Організація робіт при аналізі ризику.

Способи боротьби з ризиком

Практика показує, що для управління проектами з урахуванням ризиків необхідне аналітичний підхід, при якому враховується природа їхнього виникнення, імовірність можливості впливу на учасників проекту на кожній його стадії.

Управління ризиком вимагає постійної уваги його учасників в організації робіт з його аналізу.

11.3.1. Організація робіт при аналізі ризиків

Для організації робіт з аналізу ризиків установлений наступний порядок:

-створюється спеціальна група (команда) з досвідчених фахівців;

-виявляються фактори ризику та їхнього наслідку;

-розподіляються прості ризики по стадіях, групам і установлюється взаємозв'язок між окремими ризиками;

-розподіляються ризики між учасниками проекту;

-розглядаються результати аналізу ризику і приймаються заходи для захисту ризику. Даються також рекомендації з тих ризиків, що вимагають прийняття спеціальних

заходів.

11.3.2. Способи боротьби з ризиками

Закордонної практики відомі три способи боротьби з ризиком:

-розподіл ризику між учасниками проекту;

-страхування;

-резервування засобів на покриття непередбачених витрат.

- 97 -

У колишньому Радянському Союзі й Україні розподіл ризику між учасниками проекту визначався особливими умовами контракту, страхування проектів не здійснювалося, а резервування засобів здійснювалося шляхом нарахування непередбачених витрат від 2 до 10% у залежності від призначення об'єкта.

Матеріальну відповідальність за перевитрату кошторисної вартості проекту, зрив термінів будівництва практично не ніс ні замовник, ні підрядчик, тим більше постачальник. У рідких випадках вони несли моральну відповідальність, що виражалася зниженням у посаді або в крайніх випадках зняттям з роботи, а всі збитки несла держава.

За рубежем, у тому числі в країнах Західної Європи, звичайна практика розподілу ризиків полягає в тім, щоб зробити відповідальними за ризик того учасника проекту, який у стані краще усіх розраховувати і контролювати ризики. Таким учасникам здебільшого є замовник, який розподіл ризику реалізує при розробці фінансового плану проекту і контрактних документів.

Але якщо інші учасники мають намір покласти великий ступінь ризику на інвестора, то це приводить до труднощів залучити досвідчених інвесторів до фінансування проекту.

Тому іншим учасникам проекту при проведенні переговорів і участі в тендерних торгах необхідно виявляти максимальну гнучкість у частині взяття частки ризику на себе.

Страхування ризиків – це передача визначених ризиків страхової компанії. Страхування здійснюється двома способами: страхується майно, у тому числі страхування ризику підрядного будівництва, страхування морських вантажів і страхування устаткування приналежному підрядчикові; і страхування від нещасних випадків, у тому числі страхування цивільної відповідальності і страхування професійної відповідальності.

Страхування ризику підрядного будівництва – призначено для страхування незавершеного будівництва від ризику матеріальних втрат або збитку.

Страхування морських вантажів передбачає морські і повітряні перевезення в будьякий час навіть у військове і поширюється на весь процес переміщень.

Страхування устаткування, що належить підрядчикові. Таке страхування здійснюється за вимогою замовника генпідрядником і субпідрядником з метою зменшення серйозних порушень календарних планів через банкрутство останніх.

Страхування загальної цивільної відповідальності складається в страхуванні від нещасних випадків генерального підрядчика у випадку, якщо в результаті його діяльності «третя сторона» потерпить тілесне ушкодження, особистий збиток або ушкодження майна.

Страхування професійної відповідальності потрібно тільки у випадку, якщо генпідрядник відповідає за підготовку архітектурно-технічного проекту і за управління проектом у цілому, будучи менеджером проекту.

Резервування засобів по покриттю непередбачених витрат складається у встановленні співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту і розміром витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проектів.

Резерв не повинен створюватися для покриття всіх позовів. При визначенні резерву користуються двома підходами.

Перший підхід полягає в розподілі його на дві частини – загальну і спеціальну. Загальний покриває зміни в кошторисі, добавки до загальної суми контракту і т.д. Спеціальний резерв включає надбавки росту цін, збільшення витрат по окремих позиціях

і оплату позовів за контрактом.

- 98 -

Другий підхід припускає визначення непередбачених витрат і затрат. Наприклад, на робочу силу, матеріали по субконтрактам.

Резерв не повинен використовуватися для покриття витрат, понесених унаслідок незадовільної роботи.

11.3.3.Страхування ризиків підрядного будівництва

Узалежності від страхових ризиків договір страхування ризику підрядного будівництва може бути трьох типів.

Стандартний договір страхування від пожежі – служить захистом від матеріальних утрат.

Розширений договір від пожежі, що включає стандартний договір, а також деякі статистичні ризики, зв'язані з ураганом, градом, вибухом, цивільними хвилюваннями.

Страхування від усіх ризиків, що передбачає страхування підрядчика від усіх ризиків матеріальних втрат або збитку застрахованого майна, у тому числі незавершене будівництво, включаючи всі матеріали, устаткування та результати праці, що являють собою частину споруджуваного об'єкта.

Питання для самоперевірки:

1.На яких стадіях виробляється аналіз ризиків?

2.Назвіть основні прості ризики підготовчої стадії.

3.Назвіть основні прості ризики будівельної стадії.

4.У чому полягає аналіз ризику? Його призначення.

5.Які критерії використовує страхова компанія при аналізі ризиків?

6.Які ризики найбільш значимі?

7.Якими методами виробляється аналіз ризиків?

8.У чому складається статистичний аналіз ризику, його основні показники?

9.Дати коротку характеристику аналізу ризику методом аналогій.

10.У чому полягає експертний метод ризику, система експертних оцінок і правил?

11.Пріоритети і ваги простих ризиків при експертній оцінці.

12.Який порядок існує по організації робіт при аналізі ризику?

13.Які способи боротьби з ризиками існують?

14.Якими способами здійснюється страхування ризиків?

15.Які типи страхування підрядного будівництва ви знаєте?

- 99 -

ТЕМА №12. УКЛАДАННЯ ПІДРЯДНОГО КОНТРАКТУ ПРИ

УПРАВЛІННІ ПРОЕКТОМ

План

12.1.Види контрактів і їхній склад.

12.2.Підготовчі роботи для укладання контрактів.

12.2.1.Вибір потенційних партнерів для укладання контракту.

12.2.2.Підготовка контрактної документації.

12.3. Розробка і укладання контрактів.

Література (1), (2), (4), (6), (9), (23), (24).

12.1.Види контрактів і їхній склад

Упроцесі управління проектами учасники між собою укладають ті або інші контракти. Контракт є документом, що визначає права та обов'язки сторін при управлінні

проектами. Таким документом на стадії будівництва, є підрядний контракт, учасниками якого є замовник і підрядчик.

По характеру взаємин і розподілові відповідальності розрізняють наступні види контрактів:

-традиційний (однобічний і багатобічний);

-проектно-будівельний;

-«під ключ»;

-керувально-будівельний.

Традиційний контракт укладається замовником з генпідрядником на основі торгу або переговорів після розробки проектної документації і з визначенням твердої ціни.

При зацікавленості замовника в скороченні тривалості інвестиційного циклу можливий проектно-будівельний контракт, коли генпідрядник бере на себе відповідальність за проектування і будівництво.

Варіант контракту «під ключ» є подальшим удосконаленням проектно-будівельного контракту. При такій системі замовник практично не приймає ніякої участі в будівництві, він тільки вишукує джерело фінансування для покриття усіх витрат генерального підрядчика по підготовці і здійсненню будівництва, придбанню землі, наборові і навчанню експлуатаційного персоналу. Цей метод надає генпідрядникові найбільшу волю дії, можливість застосовувати будь-які нововведення і, виправдавши повну довіру замовника, заробити високу репутацію в будівельному світі.

Наступний вид – керувально-будівельний контракт за участю в будівництві нової особи

– професійно підготовленого керуючого будівництвом, менеджера проекту, що бере на себе функції по керуванню сполучених за часом стадій проектування і будівництва, залишаючи замовникові обов'язок – підшукувати на основі торгу підрядчиків і укладати з ними контракти.

Найбільш ефективними є проектно-будівельні фірми, що працюють по проектнобудівельних контрактах і здійснюють проектування власними силами: при цьому створюється повна інтеграція проектування і будівництва.

На рис. 12.1 показаний взаємозв'язок учасників будівництва при проектно-будівельному контракті.

- 100 -