18. Позички та запозичення до місцевих бюджетів.

Запозичення до місцевих бюджетів (це операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами) здійснюються на визначену мету (газифікація, телефонізація, інфраструктура, стихійні сміттєзвалища, проблеми з освітленням і водопостачанням тощо) і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім випадку одержання короткотермінової позички для покриття тимчасових касових розривів (ст. 74 БКУ).

Позичка до місцевих бюджетів - короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до 3-х місяців, але у межах поточного бюджетного періоду, отримані РМ АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за рішенням ВР АРК чи відповідної ради для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, у порядку, визначеному Міністерством фінансів України (ст. 73 БКУ). Надання позичок з одного бюджету іншому забороняється.

ВР АРК і міські ради мають право здійснювати внутрішні запозичення (за винятком позички); зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст із чисельністю населення понад 800 тис. мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень.

Умови, на яких мають здійснюватися запозичення:

1) чітко визначена мета (бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями);

2) повернення.

Відносини запозичення коштів до місцевих бюджетів складають поняття муніципального кредиту. Отже, муніципальний кредит - це відносини, пов'язані з залученням до місцевих бюджетів грошових коштів ФО та ЮО на умовах строковості, поворотності та платності, в результаті яких виникають боргові зобов'язання органів місцевого самоврядування як позичальників або гарантів. Він має відмінності від банківського кредиту: :

а) у 1) позичальником є, як правило, орган місцевого самоврядування, а кредитодавцем – ФО та ЮО; у 2) позичальником є ФО та ЮО, а кредитодавцем кредитна установа;

б) потреба у 1) обумовлена недостатністю фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування для вирішення їх публічних цілей і завдань (фінансування інвестицій (капітальні вкладення, внески у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності), покриття тимчасових касових розривів); у 2) – пов`язані із недостатністю коштів ФО та ЮО для приватних цілей;

в) наслідком у 1) є місцевий борг; наслідком у 2) є укладення кредитного договору;

г) порядок запозичення врегульований: 1) нормами БКУ, постановою КМУ "Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів", наказом Мінфіну "Про Порядок отримання короткотермінових позичок на покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету" та іншими нормативними актами; у 2) нормами ЦКУ, ГКУ, ЗУ "Про банки і банківську діяльність";

д) характер правового регулювання:

1) первинним та превалюючим є метод владних приписів;

2) диспозитивні засади.

Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів.

Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

Місцевий борг - це загальна сума заборгованості АРК чи територіальної громади міста, що складається з усіх випущених і непогашених зобов'язань зазначених територій, включаючи боргові зобов'язання, що вступають у дію в результаті наданих гарантій за кредитами, або зобов'язання, які виникають на підставі законодавства чи договору.

Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.

Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється постановою КМУ відповідно до умов, визначених БКУ, якою встановлено, що при планових місцевих запозиченнях чи реструктуризації боргових зобов'язань за запозиченнями до Міністерства фінансів надсилається повідомлення та документи за встановленим переліком (обґрунтування відповідності запозичення або реструктуризації боргових зобов'язань за ним чи проведення іншої операції вимогам, установленим бюджетним законодавством, щодо здатності в повному обсязі та у визначений строк виконати свої боргові зобов'язання, відповідні бюджетні звіти за минулий і поточний період та іншу інформацію за потребою).

Рішення ВР АРК чи міської ради про здійснення запозичення повинно містити відомості про:

1) істотні умови запозичення;

2) форму здійснення запозичення;

3) мету запозичення.

Відповідно до Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів такі запозичення можуть здійснюватися у тих формах:

1) - випуск облігацій місцевих позик (згідно ст. 3 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" облігації місцевих позик віднесені до емісійних цінних паперів, тобто до таких цінних паперів, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). Цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам);

2) - укладання угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах (такі угоди укладаються, як правило, з банківськими установами). Питання укладання угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах регулюється цивільним і банківським законодавством.