19. Поняття і види бюджетних правопорушень.

Бюджетне правопорушення - дія або бездіяльність учасника бюджетного процесу, які заборонені чинним законодавством, що регулює порядок складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів та звітування про їх виконання (ст. 116 БКУ), а також будь-яке інше недотримання учасником бюджетного процесу встановленого БКУ та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Об'єктивну сторону бюджетного правопорушення утворюють дія або бездіяльність, тобто ті його ознаки, що характеризують саме поведінку учасників бюджетного процесу. Більшість правопорушень характеризуються бездіяльністю винних осіб, окремі ж (нецільове використання бюджетних коштів тощо) вчинюються активними діями.

Суб`єктивна сторона бюджетного правопорушення характеризується або умислом або необережністю.

Спеціальний суб`єкт –лише органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Не є суб'єктом бюджетного правопорушення ВРУ. У випадку прийняття ВРУ бюджетних законів, норми яких не відповідають Конституції України, ці норми в установленому порядку можуть бути визнані КСУ неконституційними. Такі норми втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Об'єктом бюджетного правопорушення є відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Предметом бюджетних правопорушень виступають бюджетні кошти, - доходи бюджетів, що утворюються за рахунок податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти) (п. 19 ст. 2 БКУ).

Своєчасне та в повному обсязі надходження до Державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства є складовою частиною процесу виконання бюджетів за доходами (ст. 50 БКУ). Однак, вчинені платниками податків правопорушення у цій частині бюджетного процесу утворюють самостійні правопорушення з іншими ознаками (інші суб'єкти, об'єктивна сторона тощо), а саме податкові правопорушення.

Види бюджетних правопорушень, відповідальність за які передбачена безпосередньо статтями БК: - несвоєчасне подання звітності про виконання бюджету (п. 1 ч. 1 ст. 117); - неповне подання звітності про виконання бюджету (п. 1 ч. 1 ст. 117); - невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами (п. 2 ч. 1 ст. 117); - недотримання порядку перерахування бюджетних коштів (п. 2 ч. 1 ст. 117); - подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету (п. 3 ч. 1 ст. 117); - порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань (п. 4 ч. 1 ст. 117); - нецільове використання бюджетних коштів (п. 5 ч. 1 ст. 117 та ст. 119); - порушення органами місцевого самоврядування вимог БКУ та закону про Державний бюджет України щодо формування відповідного бюджету в частині державних делегованих повноважень (ст. 122); - невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетів (ч. 2 ст. 123).

Бюджетні правопорушення, відповідальність за які передбачена КпАП України: - порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ч. 1 ст. 163⁴ КпАП України); - використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню (ч. 1 ст. 164¹² КпАП України); - недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством (ч. 1 ст. 164¹² КпАП України);

Бюджетні правопорушення, відповідальність за які передбачена КК У: - використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 210 КК); - використання службовою особою бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 210 КК); - недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 210 КК); - видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 211 КК).

Залежно від стадії бюджетного процесу бюджетні правопорушення поділяються на:

1) стадія складання проектів бюджетів:

а) порушення встановлених термінів подання головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетних запитів Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів АРК, місцевим фінансовим органам або неподання їх взагалі;

б) включення розпорядниками бюджетних коштів недостовірних даних до бюджетних запитів;

в) порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів;

г) подання рішення про місцевий бюджет з порушенням установленого порядку і термінів;

ґ) неподання або подання з порушенням установлених термінів НБУ проекту основних засад грошово-кредитної політики і проекту кошторису своїх доходів та видатків на наступний бюджетний період.

2) стадія розгляду та прийняття проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік, рішення про місцевий бюджет:

а) порушення установленого порядку і термінів розгляду та прийняття рішення про місцевий бюджет;

б) прийняття відповідною радою рішення про місцевий бюджет, що не відповідає положенням та показникам закону про Державний бюджет України;

в) прийняття відповідною радою рішення про створення спеціального фонду в складі місцевого бюджету у разі, коли таке створення не передбачено законом про Державний бюджет України;

г) прийняття рішення про визнання головними розпорядниками бюджетних коштів установ та організацій, статус яких не відповідає статті 22 БКУ;

ґ) планування видатків місцевих бюджетів, не віднесених до таких БКУ та ЗУ про Державний бюджет України;

д) прийняття відповідною радою рішення про зарахування до доходів місцевих бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів), що суперечить БКУ та ЗУ про Державний бюджет України;

е) прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог БКУ та ЗУ про Державний бюджет України щодо формування бюджету в частині делегованих державних повноважень.

3) стадія виконання бюджету, в тому числі внесення у разі потреби змін до ЗУ про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет:

а) нецільове використання бюджетних коштів;

б) невиконання вимог законодавства щодо зарахування доходів: - зарахування коштів до спеціального фонду бюджету з джерел, не визначених ЗУ про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет; - зарахування доходів державного та місцевих бюджетів на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунку державного бюджету та місцевих бюджетів, і акумулювання їх на рахунках органів стягнення;

в) недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами: - здійснення витрат державного та місцевих бюджетів всупереч вимогам частини першої статті 46 та статті 79 БКУ; - невиконання вимог законодавства щодо надання та повернення бюджетних коштів, отриманих на поворотній основі; - недотримання установленого порядку виконання платіжних документів за операціями з бюджетними коштами; - неповернення розпорядниками бюджетних коштів сум субвенцій, використаних не за цільовим призначенням протягом бюджетного року; - розміщення бюджетних коштів на банківських депозитах або передача їх у довірче управління (відкриття рахунків поза системою Державного казначейства України), якщо інше не передбачено законом; - проведення попередньої оплати (авансових платежів) за товари (роботи, послуги) за рахунок бюджетних коштів з порушенням законодавства; - недотримання умов надання гарантій щодо виконання боргових зобов'язань; - недотримання порядку та умов здійснення запозичень до місцевих бюджетів; - недотримання законодавства під час повернення платнику податків зайво або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів);

г) порушення під час взяття бюджетних зобов'язань: - взяття бюджетних зобов'язань без встановлення відповідних бюджетних асигнувань; - взяття бюджетних зобов'язань понад обсяги встановлених бюджетних асигнувань; - взяття бюджетних зобов'язань без належних повноважень; - необґрунтована відмова в реєстрації або несвоєчасна реєстрація бюджетних зобов'язань;

ґ) порушення під час ведення та подання документів, що застосовуються у бюджетному процесі: - невідповідність даних, наведених у документах, що застосовуються у бюджетному процесі, даним бухгалтерського обліку; - недотримання установлених термінів подання органу Державного казначейства України документів, що застосовуються у бюджетному процесі; - недотримання установлених порядку та термінів затвердження кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів та внесення до них змін;

д) недотримання вимог законодавства щодо внесення змін до ЗУ про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет;

е) інші бюджетні правопорушення на стадії виконання бюджетів: - здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання за рахунок бюджетних коштів позички юридичним і фізичним особам, крім випадків, передбачених ЗУ про Державний бюджет України; - здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів; - здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів БКУ та ЗУ про Державний бюджет України, за рахунок місцевих бюджетів; - створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами; - недотримання порядку виділення і використання коштів з резервного фонду бюджету; - недотримання вимог ЗУ про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет; - прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних розмірів державного боргу (боргу АРК, органів місцевого самоврядування) та надання гарантій щодо виконання боргових зобов'язань; - недотримання установлених термінів доведення уповноваженими органами відомостей про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів; - видання нормативно-правових актів, які змінюють доходи і видатки бюджету, з порушенням установленого законом порядку; - перевищення обсягів видатків на обслуговування боргу місцевих бюджетів більш як на 10 відсотків видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, в якому здійснювалося обслуговування боргу;

4) стадія підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього:

а) недотримання установлених порядку та термінів подання та/або розгляду звіту про виконання ЗУ про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет;

б) недотримання головними розпорядниками, розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів терміну подання фінансової звітності;

в) подання фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів з порушенням установленого терміну, з недостовірними даними та/або не в повному обсязі;

г) невідповідність даних, наведених у фінансовій звітності, даним бухгалтерського обліку.

Наслідки бюджетних правопорушень:

1) заходи, що застосовуються за бюджетні правопорушення;

2) притягнення до відповідальності за бюджетні правопорушення.

До заходів, що застосовуються за бюджетні правопорушення відносяться призупинення бюджетних асигнувань (ст. 119 БК), зупинення операцій з бюджетними коштами (ст. 118 і ст. 120 БК), зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням (ст. 119 БК), повернення коштів до відповідного бюджету у разі нецільового використання субвенції (ст. 119 БК), призупинення рішення про рішення про місцевий бюджет (ст. 122 БК).

Відповідальність за бюджетні правопорушення поділяється на:

1) цивільну (фактично відсутня, оскільки ЦКУ не регулює бюджетні правовідносини);

2) дисциплінарну;

3) адміністративну;

4) кримінальну.

Відповідальність за бюджетні правопорушення настає за умови:

1) виявлення факту правопорушення уповноваженими на це органами;

2) дотримання процесуальних вимог щодо порядку засвідчення факту бюджетного правопорушення;

3) застосування уповноваженими на це органами та службовими особами санкцій, які передбачені чинних законодавством.

Виявлення і засвідчення фактів бюджетних правопорушень покладено на:

• Рахункову палату;

• Міністерство фінансів України;

• Державне казначейство;

• Державну контрольно-ревізійну службу;

• правоохоронні органи - органи державної податкової служби України, СБУ, Державної митної служби, органи внутрішніх справ

Органами, що мають право вживати заходів, що застосовуються за бюджетні правопорушення, або (та) накладати санкції за бюджетне правопорушення є:

• Кабінет Міністрів України (ч. 1 ст. 122 БК);

• міністр фінансів України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

• керівник органу Державного казначейства України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

• керівник органу Державної контрольно-ревізійної служби України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

• міністр фінансів АРК (ст. 124 БК);

• керівник місцевого фінансового органу (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

• голова РМ АРК (ч. 2 ст. 122 БК);

• голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ч. 2 ст. 122 БК);

• голови районної державної адміністрації, голови виконавчого органу міської (міста республіканського АРК чи міста обласного значення) ради (ч. 3 ст. 122 БК);

• голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад (ч. 1 ст. 117 БК);

• головні розпорядники бюджетних коштів (ч. 1 ст. 117 БК);

• судді районних (міських) судів щодо порушень, передбачених ст. 164¹² КпАП України (ст. 221 КпАП України);

• суди щодо злочинів, передбачених ст. ст. 210 і 211 КК (ЗУ"Про судоустрій України").

Рішення ухвалюються на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії. Рішення може бути оскаржене в органі, що його виніс, або в суді впродовж 10 днів з дня його винесення. Оскарження не зупиняє стягнення.

При здійснені своїх повноважень службові особи відповідних органів повинні також попереджувати та виявляти правопорушення, що, як правило, супроводжують бюджетні правопорушення:

• зловживання владою або службовим становищем;

• використання свого службового становища з корисливою метою, а також дії, які відповідно до законодавства вважаються корупційними;

• перевищення влади або службових повноважень;

• упередженість або прихильність до будь-якого суб'єкта господарювання чи конкретної особи;

• службове підроблення;

• службова недбалість;

• одержання, давання та провокація хабара;

• безпідставна відмова фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законодавством, умисне затримування її, надання недостовірної інформації, необґрунтоване обмеження доступу до такої інформації;

• розголошення державної та/або службової таємниці або інформації, що не підлягає розголошенню.