Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
spori_po_F_nansovomu_pravc___Bank_golovna.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.92 Mб
Скачать
  1. Загальна характеристика банківського права зарубіжних країн.

Банківське право зарубіжних країн перебуває на різних щаблях розвитку. Предмет застосування, зміст і регламентація банківського права визначаються в країнах по-різному, а дер­жавні інститути конкретної країни зорієнтовані на регулятивний вплив на банківську систему.

У США при визначенні банківського права виходять з того, що "... банківське право - це дуже багатогранний термін, який охоплює не тільки загальні принципи організації та діяльності банків, а й сукупність норм, що регулюють поря­док здійснення фінансових та пов'язаних з ними послуг". Банківське право США - одна з найбільш містких та складних сфер господарського права, а банківська діяльність контролюється і регулюється більш ретельно, ніж будь-яка інші сфера економічної діяльності держави.

Французькі вчені вважають, що "банківське право Франції складається з правил, що закріплюють статус підприємств, які займаються "торгівлею грошами", і підприємств, які сприяють їх діяльності. Отже, це право професійне".

Російські юристи вважають, що банківське право є сукупністю норм, які регулюють правові відносини в галузі банківської діяльності, тобто встановлюють правове становище самих банків та інших кредитних організацій, які регулюють публічні відносини банків, а також приватноправові відносини банків з клієнтами.

Банківське право в зарубіжних країнах - це важлива галузь права, що становить собою систему правових норм, які регулюють банківську діяльність, а саме: порядок організації та функціонування банків і банківської системи конкретної держави, тобто публічні відносини банків, а також порядок здійснення ними банківських операцій, їх приватно­правові відносини з клієнтами.

Банківське право в країнах з ринковою економікою висту­пає самостійною галуззю права. Це проявляється втому, що для неї характерні особливий об'єкт регулювання, специфічні суб'єкти та існування розгалуженого і повноцінного банківського законодавства.

Для банківського права зарубіжних країн характерним є розгалужений масив правових актів, що регулюють різні аспекти банківської діяльності в країні. Причому серед джерел галузі значне місце посідають закони.

Банківське право зарубіжних країн має комплексний характер. Ця галузь за змістом досить об'ємна й охоплює комплекс тісно пов'язаних між собою інститутів: правові основи організації та функціонування банківської системи країни, банківські операції, валютне регулювання тощо.

Важливою тенденцією розвитку банківського права зарубіжних країн є інтернаціоналізація системи банківської діяльності. Банківське право та банківські системи в різних країнах мають істотні відмінності, зумовлені специфікою істо­ричних, економічних та політичних факторів. Водночас, банківське право різних країн перебуває у постійній взаємодії, взаємозалежності, взаємно впливаючи одне на одного.

  1. Банківське законодавство України, його загальна характеристика.

В наш час до­сить широко застосовується таке поняття як "банківське зако­нодавство" (постанова НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні").

Банківське законодавство - система нормативних актів, що охоплює норми, які регулюють діяльність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, а також їх відносини з клієнтами (відносини при встановленні структури й функцій кредитно-банківської системи, здійсненні основних банківських операцій, питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами, а також організацію банківського контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств, організацій).

Банківське законодавство складають:

1) Конституція України (ст. 99, 100),

2) ЗУ: загальніГКУ (гл. 35 "Особливості регулювання фінансової діяльності"), ЦКУ (гл. 71 "Про позику, кредит і банківський вклад", гл. 72 "Про банківський рахунок", гл. 73 "Факторинг", гл. 74 " Про розрахунки"), ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ЗУ "Про міжнародні договори України", .., спеціальні ЗУ (основоположні, базові) – ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ЗУ "Про НБУ", ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" …,

3) підзаконні НПА – Укази ПУ ("Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України тощо) та постанови КМУ; основна питома вага серед яких – НПА від НБУ (постанови Правління НБУ, інструкції, положення, правила …). Вони не можуть суперечити ЗУ та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. НПА НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. НПА НБУ можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України

4) міжнародні договори (угоди) – за умови їх ратифікації ВРУ (Женевські чекові Конвенції 1931 року тощо), локальні акти - прийняті асоціаціями та господарюючими суб'єктами (наприклад, рішення асоціації комерційних банків та локальні акти — статути комерційних банків, установчі договори, положення про філії, представництва).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]