112. Правове регулювання безготівкових розрахунків в Україні.

Правове регулювання безготівкових розрахунків в Україні здійснюється на ступними н/п актами:

1) Конституцією України (ст. 92, 99, 100);

2) ГКУ (гл. 35);

3) ЦКУ (гл. 71, 72, 74);

4) ЗУ "Про НБУ"

5) ЗУ "Про банки і банківську діяльність" - визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Укр і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки Укр та підтримки вітчизняного товаровиробника.

6) ЗУ "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" - визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей в межах Україні, а також встановлює відповідальність суб’єктів переказу.

7) Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою НБУ (2003) - регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій;

8) Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ, - встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків ЮО і ФО та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

9) Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою НБУ (2001) встановлює загальні вимоги НБУ до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, що здійснюються з їх застосуванням, та порядок розрахунків за цими операціями, а також установлює загальні вимоги до внутрішньодержавних платіжних систем, що створюються в Україні.

Іншими НПА (ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"), які регулюють суспільні відносини в цій сфері, а також іншими НПА НБУ.

112. Організація міжбанківських розрахунків в Україні.

Базовим зак

оном, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України є ЗК "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Цим Законом  систему електронних платежів НБУ (СЕП) визначено державною системою міжбанківських розрахунків.

Міжбанківський переказ здійснюється шляхом:

1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в НБУ;

2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Основним НПА НБУ, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ, яка розроблена відповідно до названого ЗУ та ЗУ "Про НБУ"‚ "Про банки і банківську діяльність"‚ інших законодавчих актів України та НПА НБУ.

Інструкцією визначаються умови практичної організації міжбанківських розрахунків, зокрема:

1) порядок виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в НБУ, банками-резидентами в інших банках-резидентах;

2) загальні умови виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи;

3) загальні умови проведення внутрішньобанківського переказу;

4) технологія виконання територіальним управлінням засобами системи електронних платежів (СЕП) платіжної вимоги на примусове списання коштів банку (філії) з кореспондентського рахунку, документів про арешт коштів банку (філії) за кореспондентським рахунком, договірного списання;

5) участь інших установ у СЕП;

6) порядок резервування та відновлення функціонування СЕП;

7) вимоги щодо захисту електронних банківських документів у банках (філіях) - учасниках СЕП.

Міжбанківський переказ коштів - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків.

Міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно.

Міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу.

Система електронних платежів НБУ (СЕП) - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у НБУ із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу. Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами: ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦОСЕП; АРМ-СЕП - автоматизоване робоче місце учасника СЕП; АРМ-РП - автоматизоване робоче місце територіального управління НБУ; АРМ-Ю - автоматизоване робоче місце ЮО, що забезпечує приймання від банків до СЕП у файловому режимі тих початкових платежів, які отримали схвалення територіального управління НБУ.

СЕП виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором. Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін платіжними документами організовано у пакетному режимі технологічними циклами шляхом приймання-передавання відповідних документів. Тривалість циклу складає 15 - 20 хвилин.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією. 

Учасниками СЕП є близько 1600 установ, з яких близько 200 – банки України, більше, ніж 1300 – філії банків України, близько 30 – органи Державного казначейства України та близько 40 – установи НБУ.

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно  вирішують працювати їм за незалежним (60% від загальної кількості банків – учасників СЕП) чи консолідованим ( 40%) кореспондентським рахунком.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП - сукупність механізмів і правил роботи СЕП‚ банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.

Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати 3 операційних днів відповідно до ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

Міжбанківський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на підставі поданих клієнтами розрахункових документів, документів на переказ готівки, а також доручень на договірне списання, передбачених в договорах, укладених між клієнтами та обслуговуючими їх банками.

Ініціювання переказу проводиться шляхом:

1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа;

2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми грошей у готівковій формі;

3) подання ініціатором до відповідної установи — члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;

4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплата вартості товарів і послуг або для отримання грошей у готівковій формі;

5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірно­му списанні;

6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів:

1) платіжне доручення;

2) платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та до­ручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача;

3) розрахунковий чек;

4) платіжна вимога-розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договір­ному списанні отримувача до обслуговуючого платника банк здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми грошей з рахунка платника на рахунок отримувача.