2. Суб'єкти виконання зобов'язання

1. Відносний характер зобов'язальних правовідносин зумовлює персоніфікацію як кредитора, так і боржника у зобов'язанні. Саме тому у ст.527 ЦК закріплене правило, згідно з яким як боржник, ^так і кредитор мають, відповідно, виконати свій обов'язок або

389

прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

2. У тих випадках, коли обов'язок боржника щодо особистоговиконання зобов'язання не випливає з умов договору, вимог, щомістяться в ЦК чи в Інших актах цивільного законодавства або зсуті зобов'язання, можливим є передоручення виконання зобов'язання, тобто покладення боржником виконання свого зобов'язання на іншу особу. У цьому разі кредитор згідно зі ст.528ЦК зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Оскільки боржник при цьому не вибуває із зобов'язання, у разі його невиконання або неналежного виконанняіншою особою обов'язок з його виконання залишається за боржником. Він згідно зі ст.618 ЦК відповідає за порушення зобов'язання іншою особою, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця зобов'язання(див. коментар до гл.51 ЦК).

3. ЦК, поширюючи можливості виконання зобов'язання іншоюособою, передбачає у ст.528 можливість задоволення вимоги кредитора такою особою і без згоди боржника. Це може мати місце уразі існування небезпеки втрати іншою особою, що перебуває в договірних відносинах з боржником, свого права на майно, зокрема,права орендаря майна боржника внаслідок звернення його кредитором стягнення на це майно. Фактично у таких випадках відбувається заміна кредитора, оскільки до іншої особи переходять правакредитора у зобов'язанні і саме тому при цьому піддягають застосуванню правила, що вміщені у ст.ст.512—519, які регулюють заміну кредитора у зобов'язанні (див. коментар до гл.47 ЦК).

4. Хоча ЦК не вмішує спеціального правила про переадресування виконання, тобто про надання кредитором права на прийняттявиконання від боржника третій особі (як це має місце при передорученні виконання зобов'язання), таке право у кредитора є, якщоз умов договору, закону або із суті зобов'язання не випливає, щоприйняття виконання здійснюється ним особисто. Цей висновоквипливає зі змісту ч.2 ст.527 та ч.і ст.528 ЦК. При цьому як третяособа може виступати будь-яка особа, яка має повноваження відкредитора на здійснення такої дії.

5. У зв'язку з існуванням зобов'язань із множинністю осіб (зобов'язань, у яких беруть участь не один, а кілька кредиторів абоборжників) ЦК у ст.ст.540—544 містить низку правил щодо суб'єкта та порядку виконання часткових та солідарних зобов'язань. Зазагальним правилом, закріпленим у ст.540 ЦК, до зобов'язань ізмножинністю осіб застосовуються правила про частковий порядокїх виконання. Суть цих правил полягає в тому, що кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частині, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Правила просолідарний порядок виконання зобов'язань із множинністю осіб євиключенням із загального правила. Саме тому важливе значеннямають підстави солідарного зобов'язання. Згідно зі ст.541 ЦК солідарні зобов'язання (солідарний обов'язок або солідарна вимога) ви-

390

никають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Прикладом солідарного зобов'язання (солідарної відповідальності), що виникає на підставі закону, є, зокрема, солідарна відповідальність усіх правонаступників юридичної особи, що припинилася, перед її кредиторами у випадках, коли неможливо точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків (див. коментар до гл.7 ЦК), солідарна відповідальність осіб, які спільно дали поруку, якщо інше не встановлено договором поруки (див. коментар до гл.49ЦК).

6. У разі множинності на боці кредитора, кожний із солідарнихкредиторів відповідно до ст.542 ЦК має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі, якщо останній не виконав свій обов'язокбудь-кому з них на свій розсуд до пред'явлення вимоги одним із солідарних кредиторів. При цьому виконання боржником свогообов'язку одному з солідарних кредиторів у повному обсязі звільняєйого від виконання решту боржників. Той із солідарних кредиторів,який одержав виконання від боржника у повному обсязі, зобов'язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частині, якщо інше не встановлено договором між ними.

7. У разі множинності на боці боржників, кредитор має правовимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як відусіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, солідарні боржники залишаються зобов'язаними до тих пір, поки їх обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Саме тому, якщо кредитор звернувся до одного з солідарних боржників, але неодержав від нього виконання в повному обсязі, він має право вимагати недодержане від решти солідарних боржників. І тільки виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. У такому випадку боржник, що виконав солідарнийобов'язок у повному обсязі, має згідно зі ст.544 ЦК право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти солідарних боржників.При цьому діє два принципово важливих правила. По-перше, розмір часток кожного з решти солідарних боржників вважається рівним, якщо Інше не встановлено договором або законом, а при визначенні розміру зворотної вимоги вираховується частка, яка припадає на боржника, що виконав солідарний обов'язок у повномуобсязі. По-друге, несплачена одним із солідарних боржників частка, що належить солідарному боржникові, який виконав солідарний обов'язок у повному обсязі, припадає у рівній частині на кожного з решти солідарних боржників.

8. Боржник при солідарній вимозі кредиторів не має права висувати проти вимоги одного Із солідарних кредиторів заперечення,Що грунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких кредитор не бере участі. Так само і солідарний боржник при солідарному обов'язку боржників не маєправа висувати проти вимоги кредитора заперечення, шо ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

9. З метою сприяння виконання зобов'язання належними сторонами ЦК в ч2 ст.527 ЦК закріплює право кожної з них вимага-

391

ти доказів того, що обов'язок виконується належним боржником, а виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на іде особою, та встановлює наслідки нездійснення стороною цього права. Такими доказами, зокрема, можуть бути документи, що посвідчують особу кредитора та боржника, довіреність, що видана кредитором особі, яку він уповноважив на прийняття виконання від боржника, документ, що підтверджує покладання боржником на іншу особу обов'язку по виконанню зобов'язання. У разі виконання зобов'язання без встановлення особи кредитора або без перевірки наявності у іншої особи необхідних повноважень від кредитора, ризик можливих наслідків покладається на боржника. Практично це означає, що належний кредитор має право вимагати від боржника нового виконання зобов'язання. При прийнятті виконання від особи, яка не є боржником, наслідки покладаються на особу, що здійснила таке прийняття за правилами, встановленими відносно зобов'язань про безпідставне набуття майна (див. коментар до гл.83 ЦК).