§ 6. Лізинг

1. Крім Цивільного кодексу операції фінансового лізингу регулюються Законом про фінансовий лізинг. Згідно з названим Законом фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, щовиникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі — договір лізингу) лізингодавець зобов'язуєтьсянабути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно довстановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передатиїї у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Договірлізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

• предмет лізингу;

• строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

• розмір лізингових платежів;

• інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін маєбути досягнуто згоди.

2. В юридичній літературі обґрунтовуються різні погляди щодоправової природи договору лізингу. Найбільш поширена — договірлізингу є різновидом майнового найму, але оскільки ним опосередковується підприємницька діяльність з передачі майна в користування, він близький до оренди. Тому до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуваннямособливостей законодавства про лізинг.

До здійснення лізингових операцій можуть бути причетні різні організації: продавець устаткування, кредитори тощо. Договір лізингу укладається у формі двостороннього правочину між лізинго-

516

давцем і лізингоодержувачем. Між лізингодавцем і продавцем майна укладається окремий договір на поставку чи купівлю-продаж предмета лізингу. Тому до відносин лізингу застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ГК залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, лізинг може бути двох видів — фінансовий або оперативний. За формами здійснення лізинг поділяється на зворотний, пайовий, міжнародний.

3. Предметом договору лізингу (далі — предмет лізингу) можебути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому Законом про фінансовий лізинг.

Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

4. Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійсненийлізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодоякості, комплектності, справності предмета договору лізингу, йогодоставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника)предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу(поставки) предмета договору лізингу.

Ремонт І технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Лізингоодержувач може пред'явити безпосередньо до продавця вимоги, шо випливають із договору купівлі-продажу майна, наприклад, щодо його комплектності І якості, строків передачі, гарантійного ремонту, заміни, монтажу та запуску в експлуатацію, якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем. Це право належить лізингоодержувачу у договорі непрямого лізингу, якщо він самостійно здійснював вибір продавця. У разі вибору продавця (постачальника) лізингодавцем, останній разом з продавцем (постачальником) несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

5. Обов'язки сторін лізингових відносин визначаються законодавством і договором. Відповідно до ст.14 Закону про фінансовийлізинг, лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати наутримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі окремого договору ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу може здійснювачі?

тися продавцем (постачальником). Це зумовлено тим, що продавець (постачальник) є, як правило, виготовлювачем устаткування, машин, транспортних засобів та ін. і відповідно може кваліфіковано здійснити обслуговування І ремонт предмету лізингу.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодер-жувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача. Зважаючи на диспозитивний характер цієї норми, у договорі лізингу може бути встановлено інший порядок розподілу між сторонами ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу.

Прострочення передачі майна, яке є предметом договору лізингу тягне негативні наслідки для сторони-порушника умови про строк у разі випадкового пошкодження або знищення об'єкта лізингу. Відповідно лізингодавець, продавець (постачальник) або лізин гоодержувач у разі прострочення передання предмета договору лізингу несуть ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення об'єкту лізингу.

518