6. Підстави відкриття спадщини

1. Підставами відкриття спадщини, а відтак виникнення спадкових правовідносин є смерть фізичної особи або оголошення її такою, що померла (ст.1220 ЦК).

Отже, у ЦК йдеться про два різні види юридичних фактів:

1. смерть — подія, тобто обставина, яка не залежить від волісуб'єктів права. При цьому для виникнення спадкових правовідносин не має значення, що було причиною смерті. Вирішальним єфакт смерті;

2. у випадку оголошення фізичної особи такою, що померла,підставою виникнення спадкових правовідносин є рішення суду,яке ґрунтується на припущенні, що фізична особа (спадкодавець)померла (ст.46 ЦК).

2. Момент відкриття спадщини визначається залежно від того,котра із вказаних обставин є підставою виникнення спадкових правовідносин. Якщо такою підставою є смерть спадкодавця, то часомвідкриття спадщини визнається день його смерті. Факт смертіспадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органом РАЦС. Якщо ж підставою є оголошення фізичної особи такою, що померла, то час відкриття спадщини визначається відповідно до правил ч.З ст.46 ЦК, яка передбачає, що фізична особа

817

оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Таке рішення є підставою для реєстрації органами РАЦС факту смерті та видачі ними свідоцтва про смерть. Якщо ж фізична особа зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від конкретного нещасного випадку, чи у зв'язку з воєнними діями, то вона може бути оголошена судом померлою від дня її вірогідної смерті.

Якщо у свідоцтві про смерть спадкодавця вказаний лише місяць або рік смерті, то часом відкриття спадщини слід вважати останній день вказаного місяця чи року.

3. Стосовно осіб, які померли в один день, але у різні години доби, час відкриття спадщини є однаковим. Оскільки спадкування після кожної з таких осіб відкривається одночасно, то вони не успадковують одна після одної, а, натомість, є окремими спадкодавцями. Оскільки часом відкриття спадщини визнають саме день смерті громадянина, то особи, що померли в один день, але в різний час доби, вважаються такими, що померли в один час. Спадкування після кожної з них відкривається у той самий день, тому вони не успадковують одна після одної. Це стосується також осіб, які померли під час спільної небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо). Спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

7. Місце відкриття спадщини

1. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійнемісце проживання спадкодавця (ст.1221 ЦК). При цьому під "місцем відкриття спадщини" мається на увазі не "місце", як точка намісцевості, конкретне помешкання, дім, вулиця тощо, а певний населений пункт (місто, село тощо).

Місце відкриття спадщини може не збігатися з місцем смерті спадкодавця. Наприклад, якщо він помер не у місці свого постійного проживання: під час перебування у відрядженні, санаторії, місцях позбавлення волі. У цих випадках місцем відкриття спадщини вважається той населений пункт, де громадянин постійно проживав. Так, місцем проживання (і, відповідно, місцем відкриття спадщини) студентів, військовослужбовців строкової служби, осіб, засуджених до відбування покарання у виді позбавлення волі, вважається місто, село, селище тощо, у якому вони постійно проживали до вступу у відповідний навчальний заклад, або до призову на військову чи альтернативну службу, або до призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Проте у разі смерті громадянина, що постійно проживав у будинку для осіб похилого віку та інвалідів, місцем відкриття спадщини вважається місце, де знаходиться цей заклад.

Місцем проживання неповнолітніх або осіб, що перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків, усиновлю-вачів, опікунів.

2. Щодо громадян України, які постійно проживали за кордоном, місцем відкриття спадщини буде країна, де вони постійнопроживали. Свідоцтво про право на спадщину в такому випадкувидається консульською установою або дипломатичним представництвом України (крім випадків, коли держава, де постійно про-

818

_І

ж померлий, має на це виключну компетенцію). Для громадян України, які тимчасово проживали за кордоном і померли там, місцем відкриття спадщини буде їхнє останнє місце проживання в Україні до їх виїзду за кордон. Якщо у спадкодавця є нерухоме майно на території кількох держав, то згідно з Конвенцією про правову допомогу у тих країнах, що приєдналися до цієї Конвенції, свідоцтво про право на спадщину видається у кожній країні згідно з чинним законодавством країни, але з врахуванням кола спадкоємців, що подали заяви про прийняття спадщини за основним місцем її відкриття.

3. Якщо місце проживання спадкодавця встановити неможливо (наприклад, через те, що він часто міняв місця проживання, ніде не затримуючись надовго), місцем відкриття спадщини вважається місце, де знаходиться нерухоме майно або основна його частина. Таким місцем може бути місто, де громадянин мав квартиру; село, в якому знаходиться земельна ділянка, що належитьспадкодавцю на праві приватної власності, тощо. Якщо ж спадкодавець мав одночасно кілька квартир, будинків, земельних діляноктощо, що знаходилися у різних населених пунктах, то місце відкриття спадщини визначається з урахуванням вартості цього нерухомого майна, де знаходиться майно більшої вартості, там і відкривається спадщина. Якщо ж той, хто помер, не мав нерухомості, то місцем відкриття спадщини вважається те місце, де знаходиться основна частина рухомого майна. Наприклад, якщо в одному місці після смерті особи, котра не мала постійного місця проживання, залишився автомобіль, а в іншому — яхта, то спадщинавідкривається у місці, де знаходиться рухоме майно більшої вартості (яхта).

4. Місце відкриття спадщини підтверджується відповідними документами: свідоцтвом органів РАЦС про смерть спадкодавця, якщо його останнє постійне місце проживання і місце смерті збігаються; довідками житлово-експлуатаційної організації; витягами зтрудової книжки покійного тощо. Якщо місце проживання спадкодавця встановити неможливо, місце відкриття спадщини підтверджується довідкою виконкому місцевої ради про місцезнаходженняспадкового майна або його частини.

8. Спадкоємці

1- Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також інші суб'єкти цивільного права (держава, територіальні громади тощо). Однак при цьому фізичні особи можуть спадку-вати і за заповітом, і за законом, у той час як інші суб'єкти цивільного права спадкують лише за наявності вказівки про це у заповіті- Керуючись таким концептуальним підходом щодо суб'єктного складу спадкових правовідносин, ст.1222 ЦК, визначаючи коло спадкоємців, розрізняє два види вказаних суб'єктів:

1. фізичні особи;

2. усі інші суб'єкти цивільного права.

. Щоб бути спадкоємцем, фізична особа має бути живою на час ^вЩкриття спадщини. Але закон захищає також права дітей, які бу-

819

ли зачаті за життя спадкодавця і народилися після його смерті (так званий "постум"). Якщо ж дитина народилася мертвою, то спадкові правовідносини за її участю, природно, не виникають. У цьому випадку спадкова маса розподіляється між іншими спадкоємцями.

Що стосується усіх інших суб'єктів цивільного права, то вони можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. Зокрема, на підставі заповіту можуть отримати майно у спадщину юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ст.2 ЦК).