2. Державна реєстрація права на спадщину

1. Свідоцтво про право на спадщину підтверджує той факт, щодо спадкоємців перейшли всі права та обов'язки спадкодавця. Алеправо спадкування, не оформлене у нотаріуса, не може бути повною мірою здійснене, якщо майно підлягає обов'язковій державнійреєстрації, оскільки зміна власника такого майна неможлива безперереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, якщо об'єктом спадкування є будинок, квартира, дача, земля, гараж та інше нерухоме майно.

Реєстрації підлягає, зокрема, таке нерухоме майно: жилі й нежилі будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами; вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цих будинків); квартири у багатоквартирних будинках.

Стосовно успадкованих будинків та квартир документом, який підтверджує право власності спадкоємця, буде свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом з відміткою БТІ та РОН про реєстрацію зазначеного нерухомого майна.

2. Документи, що підтверджують право власності громадян нанерухоме майно, вважаються такими, що відповідають закону, лише за наявності відмітки органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовста-новлюючого документа.

872

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна покладається на державні комунальні підприємства — БТІ та рОН. Така реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна є обов'язковою для всіх власників незалежно від форми власності. Засобом забезпечення дотримання цієї вимоги, зокрема, слугує правило ч.2 ст.1299 ЦК, згідно з яким право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.

3. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування свідоцтва

1. Якщо спадкоємець з якихось причин пропустив 6-місячнийстрок для прийняття спадщини, може виникнути необхідність включення його до числа спадкоємців, а отже, і внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Це можливо за згодою всіх спадкоємців,які прийняли спадщину. Така згода має бути викладена в письмовійформі та подана нотаріусу. Справжність підписів спадкоємців, які дали згоду на включення у свідоцтво спадкоємця, котрий пропустивстрок на прийняття спадщини, має бути нотаріально посвідчена. Якщо такої згоди інші спадкоємці не дають, то спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду із заявою про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Суд розглядає не тільки питання про причини пропуску строку для прийняття спадщини, а й вимогу позивача щодо розміру його частки у спадщині. Якщо суд виявить причини пропущення строку поважними і задовольнить позов, а спадкове майно вже було прийняте іншими спадкоємцями, то спадкоємець, який пропустив строк, одержить частку лише з належного йому майна, що збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

У деяких випадках можлива видача додаткового свідоцтва про право на спадщину. Така необхідність виникає, коли спадкоємці одержали свідоцтво на певну частину майна. Тоді вони мають право одержати свідоцтва на інше майно, не зазначене у виданому свідоцтві. Наприклад, видано свідоцтво на автомобіль, а після цього надійшло повідомлення про наявність вкладу. В такому разі спадкоємці можуть одержати додаткове свідоцтво. Якщо ж з'являться спадкоємці, які не були вказані у виданому раніше свідоцтві, вони можуть одержати свідоцтво про право на спадщину на додаткове майно. Але якщо такі спадкоємці не прийняли спадщину своєчасно, то на внесення їх у додаткове свідоцтво має бути згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.

2. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недій-рним за рішенням суду у певних випадках, встановлених ст. 1301 таіншими нормами ЦК. Наприклад, судом встановлено, що особа немала права на спадкування, оскільки була усунена від спадкування.

Крім того, при недотриманні вимог до складення заповіту, його змісту тощо, навіть якщо свідоцтво про право на спадщину було вже видане, а обставини стали відомі пізніше, воно визнається недійсним.

873