- •1.Бухгалтерський облік. Предмет, об’єкт, завдання, облікові вимірники.
- •2. Бухгалтерський облік як інформаційна система
- •3. Метод бо та його елементи
- •4. Рахунки бо:активні, пасивні, активно-пасивні
- •5. Рахунки синтетичного, аналітичного обліку, субрахунки та подвійне відображення операцій на рах
- •6.Класифікація рахунків, план рахунків
- •7. Побудова бухгалтерського балансу, активи і пасиви п-ва
- •8. Типи г-ських операцій і їх вплив на бухгалтерський баланс.
- •9. Загальні принципи обліку процесу постачання
- •10. Загальні принципи обліку процесу в-ва.
- •11. Загальні принципи обліку процесу реалізації
- •12. Документування і вимоги щодо оформлення документів
- •13.Інвентаризація майна та стану розрахунків
- •14. Форми ведення бо
- •15. Оцінка і калькуляція як методи бо
- •16.Ек суть оз, їх класифікація та оцінка
- •17.Синтетичний облік надходження основних засобів.
- •18.Синтетичний облік вибуття оз
- •19. Облік амортизації оз
- •20. Аналітичний облік і документування операцій з оз
- •21. Визнання та оцінка запасів п-ва
- •22. Облік виробничих запасів та мшп
- •23. Облік ремонтів і поліпшення основних засобів
- •24.Інвентарізація виробн. Запасів.
- •25. Групування та облік в-т за елементами і статтями калькуляції
- •26.Відображення в обліку прямих в-т у собівартості п-ції
- •27. Відображення в обліку непрямих в-т у собівартості п-ції
- •28. Облік та оцінка незавершеного виробництва(нв).
- •29. Облік процесу виробництва
- •30.Облік адміністративних в-т і в-т на збут п-ції
- •31. Облік готової продукції та їх оцінка
- •32. Аналітичний облік готової продукції та його документування
- •33. Організація обліку касових операцій
- •34.Форми та облік безготівкових розрах.
- •35.Первиний та синтетичний облік операцій на поточному рахунку.
- •36. Облік розрахунків з підзвітними особами. Порядок складання первинних документів при розрахунках з підзвітними особами.
- •37. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •38. Облік розрахунків з покупцями і замовниками. Резерв сумнівних боргів.
- •39. Облік розрахунків по претензіях, за завданими збитками та за нарахованими доходами.
- •40. Облік розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами
- •41. Форми та системи оплати праці
- •42. Порядок нарахування зп
- •43. Синтетичний облік нарахування і утримань із зп
- •44. Облік відрахувань на соціальні заходи
- •45.Облік статутного капіталу
- •46. Облік додаткового і резервного капіталу
- •47.Облік забезпечень наступних витрат та цільового фінансування.
- •48. Облік використаного прибутку та розрахунку з учасниками
- •49. Облік довгострокових зобов’язань.
- •50. Формування собівартості продукції, товарів, робіт, послуг
- •51 Облік доходів, Фінансових результатів від операційної діяльності
- •52. Облік доходів від іншої діяльності
- •53.Облік Вилученого і Неоплаченого Кап
- •54. Облік кредиту банків
- •55. Бухгалтерський облік доходів, витрат і фінансових результатів від фінансової діяльності
- •56. Управлінський, фінансовий та податковий облік, на підприємстві
- •57.Організація обліку витрат
- •58. Синтетичний облік Нематеріальних активів (НеА)
- •59. Поняття бухгалтерської звітності та її склад
- •60.Поняття про регістри бо та їх види
50. Формування собівартості продукції, товарів, робіт, послуг
Підприємство в процесі господарської діяльності здійснює витрати. Об’єкт витрат – це продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення, пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Витрати формуються одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Не визнаються витратами при формуванні прибутків (збитків) підприємства і не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу;інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають витратам звітного періоду, наведеним вище.
Собівартість продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво валової продукції (чи собівартість валової продукції) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) та утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут товарної продукції (продукції, що реалізується) – повну собівартість продукції.Розрахунки собівартості окремих виробів, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, прибутку, економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін, контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за цехами, дільницями, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами підприємства. Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво підприємства поділяється на основне, допоміжне і непромислове господарство. До основного виробництва належать цехи, дільниці, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.
Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, транспортні та інші підрозділи.
До непромислового господарства належать: незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, підсобні сільськогосподарські підприємства та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції, визначеної як предмет діяльності за статутом підприємства.
Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп однорідних виробів.
За способами перенесення вартості ресурсів на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі. До прямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.
Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосе-редньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом. До непрямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальнови-робничі, загальногосподарські витрати), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елемен-тів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на умовно-змінні та умовно-постійні.
До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням. До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.
Умовно-постійні – це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.