14. Форми ведення бо

Ф-ма БО – це певна с-ма взаємоповяз між собою облікових регістрів БО, порядку і способу реєстрації та узагальнення інф на них. Ф-ми БО:

1)меморіально-ордерна

2)журнал головна

3) журнальна

4)автоматизована

5)спрощена ф-ма обліку

Журнальна ф-ма обліку грунт на широкому застосув с-ми накопичувальних і групувальних облікових регістрів: журнали і відомості до них. За зовн вигл журн являє собою окр. аркуш багатогранної ф-ми признач для кредитових записів того балансового рах, опер по якому обліковуються в даному журналі. В окр. графах журналу вказані рах, які кореспондують з Кт даного рах. Формат цих регістрів розміщених граф і порядок записів залежить від особливостей обліковуваних операцій. Кожному Ж присвоюють постійний №1-7.Для запобігання повторних записів Ж побуд за КТ ознакою – віс г-ські опер відобр по КТ даного синтетичн рах і Дт кореспондуючих з ним рах. Кредитову озн взято в о-ву будови журналів, тому що вона більшою мірою ніж дебетова відповідає х-ру здійснюваних опер. КТ рах показ початок руху записів звідки вони надходять, а ДТ – його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані. Аг сума ДТ КТ обор по кожн синтетичному рах може бути одержана шляхом вибірки з відповідних журналів.

Для посилення контролю за рухом і збереженням грош коштів поряд із дурналами ведуть допоміжні відомості по ДТ рах. Суттєвою перевагою журнальної ф-ми перед іншими є пристосованість об регістрі для складання звітності. Наприкінці місяця по кожн Ж підводять підсумки зроблених записів і звіряють їх з док, які стали підставою для записів. Після закінч місяця Ж і допоміжні відомості до них підпис працівн бухг, що їх скл і гол бухгалтером. Місячні обороти журналів переносять у Головну книгу про що роблять відповідні відмітки. Головна книга признач для узагальнення даних в обліку з журналів складання балансу. Для кожного синтетичного рах в головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів з журналів відводять окремий рядок. КТ обороти з журналів в головну книгу переносяться аг підсумком, оск розгорнуто за кореспондуючими рах вони відображені в журналі, а ДТ обороти кожного рах записують окремими сумами з різних журналів, щоб показати кореспонд ДТ обороту. Таким чином Ж і головна книга взаємодоповнюють один одного і дають розгорнуту коресп по ДТ іКТ кожного синтетичного рах. Наприкінці кожн місяця виводять залишок, який запис в окрему графу. За даними головн книги склад бухг баланс.

Спрощена ф-ма БО застос як правило на малих п-вах. Вона має 2 види:1)проста – без використання регістрів обліку майна малого п-ва; 2)ф-ма обліку з використанням регістрів обліку майна молого п-ва.

15. Оцінка і калькуляція як методи бо

Під вимірюванням або оцінкою розуміють присвоєння числових значень об’єктам і подіям за визначени ми параметрами. Оцінка включ 3 ел:

1)об’єкт або подія

2)належну до кількісної оцінки вартість

3) шкала виміру або сукупність одиниць виразу власності

Метою оцінки є: повне і правильне найменування об’єкту; встановлення виду активів, які оцінюються; визначення майнових прав, які оцінюються; встановлення дати оцінки.

Якщо оцінка є способом вартісного вимірювання засобів та джерел, то способом вартісного вимірювання процесів є калькуляція. Оцінка різних об’єктів обліку активів, зобов’язань, капіталу, г-ських проц. визнач у відповідних стандартах. Для кожного виду активів визнач кілька ситуацій, в яких здійснюється оцінка активів:

1)оцінка при придбанні

2)оцінка при вибутті

3)оцінка на дату балансу

Оцінка придбання здійсн за первісною вартістю, яка є фактичною собівартістю активу, за якою він зарах на баланс. При оцінці активів може викор такий спосіб оцінки як справедлива вартість – сума, за якою можна здійсн обмін активом або оплату зобов’язанням в рез операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Суть калькулювання як елементу методу полягає в обчисленні в грошовому вираженні витрат п-ва на придбання, в-во окремого виду матер цінностей і витрат на реалізацію. Тому калькулюв являє собою процес оцінювання результатів г-ських проц.. калькулюв як процес включ такі етапи:

1)групування витрат

2)розмежув в-т між об’єктами калькулюв

3)визначення собівар п-ції, робіт і посл

4)відображу собівар виробів у калькуляції

5)контроль плану із собівартості

6)аналіз собівар та визначення результату

Калькуляція – це спосіб розрахунку, визначена сукупність розрахункових процедур собівартості окремого продукту.