20. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх класифікація.

Суб’єкти КП – це державні органи, посадові особи, ЮО і громадяни, які в ході здійснення діяльності по порушенню, розслідуванню, розгляду і вирішенню КС вступають між собою в процесуальні правовідносини, набуваючи при цьому процесуальних прав і здійснюючи процесуальні обов’язки. 1. Суд – єдиний орган держави, уповноважений здійснювати правосуддя. 2. Державні органи і посадові особи, які ведуть КП або основні суб’єкти КПЛ (прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання). Загальним для них є охорона державних інтересів і виконання функцій, які направлені на досягнення завдань кримінального судочинства. Вони володіють владно-розпорядчими повноваженнями і не повинні бути заінтересованими в результатах справи. 3. Учасники процесу – це громадяни, заклади, підприємства, організації, які наділені правами для активної участі у розслідуванні і розгляді КС з метою захисту своїх прав і законних інтересів або прав і законних інтересів осіб, яких вони представляють (підозрюваний, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, законний представник обвинуваченого, представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача). Загальним для них є те, що вони наділені правами для активної участі в справі з метою захисту своїх прав і законних інтересів, або прав і законних інтересів осіб, яких вони представляють. Через таку їх правову спільність вони наділені рядом спільних для них прав, зокрема правом представляти докази, заявляти клопотання тощо. 4. Інші суб’єкти КП, діяльність яких є епізодичною за своїм характером і покликана сприяти органам, що ведуть процес, у здійснені завдань кримінального судочинства – свідок, експерт, понятий, перекладач, спеціаліст, секретар СЗ тощо.

21. Суд як суб’єкт кримінального судочинства. Завдання і загальна характеристика повноважень суду.

Суд – єдиний орган держави, уповноважений здійснювати правосуддя, в тому числі і в КС. Згідно зі ст. 127 КУ та ст. 58 ЗУ «Про судоустрій» правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у б-я політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати б-я інші оплачувальні посади, виконувати іншу оплачувальну роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Народні засідателі – це громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечюючи згідно КУ безпосередньо участь народу у здійсненні правосуддя.

Присяжні – це громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечюючи згідно КУ безпосередньо участь народу у здійсненні правосуддя.

КС розглядаються по першій, апеляційній і касаційній інстанції, а також в порядку виключного провадження суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (ч. 2 ст. 129 КУ).

Компетенція суду:

– компетенція суду щодо порушення КС обмежується лише справами приватного обвинувачення;

– здійснює судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень та дій під час провадження розслідування в КС;

– виключно судом здійснюється звільнення від КВ з нереабілітуючих підстав;

– суддею одноособово здійснюється попередній розгляд КС, прийняття відповідного рішення за результатами розгляду, а також вирішення питань, пов’язаних з підготовкою справи до СР;

– в ході слухання КС по суті одноособово суддею або колегією суддів вирішують питання про винуватість чи невинуватість підсудного шляхом постановлення вироку.

– вирок, ухвала чи постанова суду, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх без виключення органів, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.