- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини.
- •2. Основні напрями судово-правової реформи в Україні.
- •3. Поняття та завдання кримінального судочинства. Типи (форми) кримінального процесу.
- •4. Поняття кримінально-процесуальної форми, її значення для здійснення правосуддя.
- •5. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками.
- •6. Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться.
- •7. Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
- •8. Система стадій кримінального процесу та їх характеристика.
- •9. Джерела кримінально-процесуального права.
- •10. Поняття принципів кримінального процесу та їх система.
- •11. Принцип законності у кримінальному процесі.
- •12. Принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя і підкорення їх лише закону.
- •13. Принцип особистої недоторканності у кримінальному процесі.
- •14. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу.
- •15. Принцип публічності (офіційності) у кримінальному процесі, його прояви у різних стадіях процесу.
- •16. Принцип змагальності у кримінальному процесі.
- •17. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні.
- •18. Принцип безпосередності у кримінальному процесі.
- •19. Принцип національної мови судочинства у кримінальному процесі.
- •20. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх класифікація.
- •21. Суд як суб’єкт кримінального судочинства. Завдання і загальна характеристика повноважень суду.
- •22. Прокурор у кримінальному процесі, його процесуальне положення у різних стадіях процесу.
- •23. Органи дізнання: їх види і процесуальні повноваження.
- •24. Органи досудового слідства. Процесуальне положення слідчого і начальника слідчого відділу.
- •25. Обставини, що виключають можливість участі у справі судді, прокурора, слідчого, особи яка провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •26. Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
- •27. Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному процесі.
- •28. Підозрюваний, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •29. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.
- •30. Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •31. Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- •32. Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді.
- •33. Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
- •34. Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою.
- •35. Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- •36. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •37. Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація га порядок обчислення.
- •38. Поняття доказів у кримінальному процесі.
- •39. Класифікація доказів, її практичне значення.
- •40. Показання свідка, особливості їх перевірки та оцінки.
- •41. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •42. Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •43. Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки.
- •44. Протоколи слідчих і судових дій, протоколи з відповідними додатками, складені у повноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів.
- •45. Висновок експерта як джерело доказів. Підстави призначення експертизи. Особливості оцінки висновку експерта.
- •46. Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •47. Сутність доказування, його завдання та суб’єкти.
- •48. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному процесі.
- •49. Поняття і значення оцінки доказів.
- •50. Належність і допустимість доказів у кримінальному процесі.
- •51. Поняття та класифікація заходів кримінально-процесуального примусу.
- •52. Запобіжні заходи: поняття, система, підстави і порядок їх застосування, зміни і скасування.
- •53. Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.
- •54. Тримання під вартою. Підстави, умови і порядок обрання, зміни та скасування.
- •55. Сутність і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •1) Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.
- •56. Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.
- •57. Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.
- •1. Загальні умови, пов’язані з вибором належного суб’єкта розслідування та його процесуальним становищем:
- •3. З метою захисту прав і законних інтересів учасників розслі-дування кримінально-процесуальний закон містить такі загальні умови досудового розслідування:
- •58. Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
- •59. Підслідність кримінальних справ: поняття і види.
- •60. Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі.
- •2)До організаційних форм взаємодії слідчого та органів дізнання, тобто тих, які передбачені відомчими нормативними актами, належать:
- •61. Питання кримінального процесу в Законах України «Про міліцію» і «Про оперативно-розшукову діяльність».
- •62. Підстави і процесуальний порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.
- •63. Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
- •64. Підстави і процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідств.
- •65. Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства.
- •66. Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій.
- •67. Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •68. Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •69. Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •2) Слідчий експеримент
- •70. Огляд як слідча дія. Поняття, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •71. Обшук і виїмка. Поняття, види, підстави та процесуальний порядок проведення, фіксація ходу та результатів.
- •2. Правові підстави для провадження обшуку:
- •72. Накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Поняття, процесуальний порядок проведення.
- •73. Очна ставка. Поняття, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- •74. Виявлення прокурором, слідчим і судом причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Заходи щодо їх усунення. Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину
- •Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі
- •75. Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду.
- •76. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття справи.
- •77. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку. Структура, зміст і значення обвинувального висновку.
- •78. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком. Рішення прокурора по справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
- •79. Судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень органів дізнання, досудового слідства і прокурора.
- •80. Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.
- •81. Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді кримінальної справи. Види рішень, які приймаються суддею за результатами попереднього розгляду кримінальної справи.
- •1) Про призначення справи до судового розгляду (постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (ст. 245 кпку)).
- •6) Про повернення справи прокуророві (оскарженню не підлягає, але може бути внесено подання прокурором (ст. 249-1 кпку)).
- •82. Повноваження судді, пов’язані з підготовкою кримінальної справи до розгляду в судовому засіданні.
- •83. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кримінальної справи на додаткове розслідування.
- •84. Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.
- •85. Загальні положення судового розгляду кримінальної справи. Учасники судового розгляду.
- •86. Підготовча частина судового засідання. Її сутність, місце в структурі судового розгляду і порядок проведення.
- •87. Судове слідство. Його сутність, місце в структурі судового розгляду, порядок проведення. Скорочене судове слідство.
- •1. Дії суду до дослідження доказів:
- •2. Дослідження доказів у справі
- •3. Закінчення судового слідства:
- •88. Судові дебати. Їх сутність і значення. Учасники судових дебатів. Обвинувальна промова прокурора. Промова захисника. Їх структура і зміст.
- •89. Вирок суду, його сутність і значення. Властивості вироку.
- •1) Властивість, що відображає місце вироку в системі процесуальних рішень – законна сила, яка виявляється в обов’язковості, виключності і преюдиціальності акта правосуддя.
- •2) Властивості, які виражають його якісну визначеність (законність, обґрунтованість і справедливість).
- •90. Процесуальний порядок постановлення вироку суду. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку.
- •91. Види вироків. Зміст і формі вироку. Підстави постановлення виправдувального вироку.
- •1. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити:
- •2. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити:
- •92. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи під час її розгляду судом першої інстанції.
- •93. Поняття та значення апеляційного провадження у кримінальному судочинстві.
- •94. Особи, які мають право подати апеляцію. Процесуальний порядок і строки апеляційного оскарження вироку (ухвали чи постанови) суду.
- •95. Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідку подання апеляції.
- •96. Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
- •97. Істотні порушення кримінально-процесуального закону як підстави до скасування вироку.
- •98. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді апеляційної інстанції.
- •99. Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду.
- •100. Сутність, завдання та особливості касаційного провадження. Його відмінність від апеляційного провадження.
- •101. Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.
- •102. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді касаційної інстанції.
- •103. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції. Ухвала касаційного суду. Види ухвал, структура та зміст.
- •104. Нові матеріали в апеляційній та касаційній інстанціях. Особливості оцінки доказів апеляційною та касаційною інстанціями.
- •105. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Підстави, строки перегляду. Особи, які мають право порушити питання про перегляд судового рішення.
- •1. Порушення прокурором провадження у зв’язку з ново-виявленими обставинами.
- •2. Проведення спеціального розслідування нововиявлених обставин.
- •3. Розгляд судом справ в порядку виключного провадження та вирішення питання про відновлення провадження в кримінальній справі у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •1. Порушення питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.
- •2. Проведення перевірки правильності застосування кримінального та кримінально-процесуального закону, і вирішення питання про необхідність судового розгляду справи в порядку виключного провадження.
- •106. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Підстави, строки подання заяви. Особи, які мають право подати заяву про перегляд.
- •107. Сутність, завдання і значення стадії виконання вироку, ухвал і постанов суду. Порядок звернення вироку до виконання. Питання, які вирішуються судом у цій стадії, порядок їх вирішення.
- •1. Питання, що виникають при звертанні вироку до виконання:
- •2. Питання, що вирішуються судом у процесі фактичного виконання вироку:
- •3. Питання, що вирішуються після відбування засудженим призначеного покарання:
- •108. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру.
- •109. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •110. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
- •111. Порядок провадження по справах про суспільно-небезпечні діяння, що вчинені особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності.
2. Правові підстави для провадження обшуку:
1. Обшук приміщення та місцевості (за винятком житла чи іншого володіння особи, в тому числі й земельних ділянок, які є володінням особи) – проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника.
У невідкладних випадках, коли затримка з проведенням обшуку може викликати негативні наслідки для справи (наприклад, фактичні підстави для цього виникли раптово при провадженні інших слідчих дій (огляду, виїмки) та ін. , тобто закон не обмежує їх певним переліком), такий обшук може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним його повідомленням про це в добовий строк.
2. Обшук житла чи іншого володіння особи (за винятком двох невідкладних випадків: а) пов’язаних із врятуванням життя та майна; б) пов’язаних з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину) проводиться лише за вмотивованою постановою судді. Протягом доби з моменту початку проведення цієї дії (тобто з моменту, коли почалося обмеження права особи) слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 28. 03. 2008р. №2 під житлом у значенні, що використовується у статтях 177, 178 КПКУ та у п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», треба розуміти: 1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які хоча й не призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і використовується для постійного або тимчасового проживання (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садовий будинок тощо). Крім того, згідно з вимогами ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. №3477-ГУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судам необхідно враховувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «житло» у п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р.) охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення.
Як «інше володіння» слід розуміти такі об’єкти (природного походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль тощо.
3. Обшук особи, хоча в законі (ст. 184 КПКУ) це чітко не вказано, однак виходячи із смислу ст. 29 Конституції У країни, може бути проведений також лише на підставі судового рішення (за винятком випадків, коли може бути проведений взагалі без постанови (ч. З ст. 184 КПКУ)).
Особи, які беруть участь в обшуку особи повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують (а також і в якої проводиться виїмка) (ст. 184 КПКУ).
Виїмка (ст. 178-186 КПКУ) – це слідча дія, яка полягає у вилученні конкретних об’єктів, що мають значення для справи, якщо відомо, де і в кого вони знаходяться.
Підстави для провадження виїмки:
Фактична підстава – точні дані, що певні предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці. Ці дані можуть бути одержані: а) кримінально-процесуальним шляхом і міститися в матеріалах кримінальної справи (в показаннях осіб, заявах, поясненнях, рапортах, в протоколах слідчих дій та ін); б) оперативно-розшуковим шляхом.
Правові підстави:
1. За загальним правилом, виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого.
2. Виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю, а також примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді (ч. 3-4 ст. 178 КПКУ).
Примусова виїмка має місце в тому випадку, коли предмети або документи, зазначені у постанові слідчого про проведення виїмки, не видаються добровільно, хоча слідчому точно відомо місце їх знаходження і вони спостерігаються візуально. У тому ж разі, коли такі предмети або документи добровільно не видаються і при цьому не виявляються візуально у місці проведення виїмки, повинно прийматись рішення про проведення обшуку, оскільки метою виїмки є тільки вилучення об’єктів, що мають значення для справи (на відміну від обшуку, метою якого є ще і їх пошук).
З метою уникнення втрати часу і можливої втрати доказів у випадку, коли має місце відмова добровільно видати об’єкти, що зазначені в постанові про виїмку в житлі чи іншому володінні або вони не виявлені, слідчий, передбачаючи таку ситуацію, вправі вжити заходи для одержання судового рішення про провадження або примусової виїмки або обшуку. Якщо необхідності в цьому не виявиться, то постанова передається судді, який її виніс, з повідомленням причин, з яких проведення останніх стало непотрібним.
Спільне в порядку провадження обшуку і виїмки
1. Обшук і виїмка провадяться в присутності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення, а при відсутності її – представника житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів. Обшук і виїмка в приміщеннях, що їх займають підприємства, установи і організації, провадяться в присутності їх представників. Якщо обшук (виїмка) проводяться декількома посадовими особами, при пошуку в кожному з приміщень (наприклад, в кожній з кімнат) повинні бути присутні по два понятих і не менше одного члена сім’ї. Фактичні дані, одержані в результаті цих дій в присутності одного понятого не можуть бути визнані доказами.
2. При провадженні обшуку в приміщені, яке займається двома або кількома сім’ями, слідчий вправі піддати обшуку не тільки приміщення, що зайняте громадянином, відносно якого винесено постанову про провадження обшуку, але спочатку і місця загального користування. Це робиться для того, щоб: а) позбавити можливості громадян, які проживають в інших кімнатах, надати допомогу обшукуваному в прихованні об’єктів, що цікавлять слідство; б) забезпечити користування цими місцями сусідам обшукуваного.
3. Умовою проведення обшуку і виїмки в приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також в приміщеннях, де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім’ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, є необхідність одержання згоди дипломатичного представника (посла, генерального консула та ін.), про що робиться запит через МЗС України. Обшук і виїмка в зазначених приміщеннях провадяться обов’язково в присутності прокурора і представника МЗС (ст. 182 КПКУ).
4. Перед обшуком або виїмкою слідчий пред’являє постанову особам, що займають приміщення, або представникові підприємства, установи чи організації, де проводяться обшук або виїмка (не чекаючи їхньої вимоги про це і таким чином щоб присутні могли ознайомитися з її змістом), і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в примусовому порядку.
5. Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. В цих випадках слідчий зобов’язаний: а) роз’яснити володільцю приміщення протиправність його дій, оголосивши йому текст ч. 2 ст. 183 КПКУ; б) залучити спеціалістів для надання допомоги при відкриванні приміщень і сховищ тощо; в) уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів.
6. Слідчий має право заборонити особам, що перебувають у приміщенні під час обшуку або виїмки, а також особам, які під час обшуку або виїмки увійшли в це приміщення, виходити з приміщення і зноситись один з одним або з іншими особами до закінчення обшуку чи виїмки.
7. В необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в проведенні обшуку працівників органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів (ст. 183 КПКУ).
8. Під час обшуку або виїмки слідчий повинен вживати заходів до того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні (ст. 185 КПКУ).
9. Посадові особи і громадяни не мають права відмовлятися пред’явити або видати документи чи йс копії або інші предмети, які вимагає слідчий під час обшуку і виїмки, (ст. 179 КПКУ).
10. При обшуку або виїмці можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з обігу (це такі за виготовлення, зберігання і збут яких передбачена кримінальна відповідальність, наприклад: наркотичні засоби, психотропні, сильнодіючі, ядовиті, отруйні, радіоактивні і вибухові речовини) підлягають вилученню незалежно від іх відношення до справи.
11. При провадженні обшуку і виїмки складається протокол, до форми і змісту яких пред’являються загальні вимоги (ст. 85 КПКУ).
12. Обшуки і виїмки, крім невідкладних випадків, повинні провадитись удень.
Відмінності обшуку від виїмки
1) Метою обшуку – є пошук і вилучення об’єктів, що мають значення для справи, а метою виїмки – лише їх вилучення.
2) Фактичною підставою для провадження обшуку є достатні (вірогідні) дані, а для провадження виїмки – точні дані, що певні предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці.
3) Обшук може проводитись і щодо предметів, які точно не відомі слідчому, а виїмка – тільки щодо конкретних, точно відомих слідчому предметів і документів.
4) Правовими підставами для провадження обшуку є санкціонована прокурором чи його заступником постанова слідчого (вмотивована постанова судді, у виключних випадках і відсутність будь-якої постанови); для провадження виїмки – постанова слідчого (вмотивована постанова судді).
5) Добровільна видача тих чи інших предметів не завжди тягне завершення провадження обшуку, і завжди закінчення виїмки.