26. Західна українська Діаспора

Масова емiграцiя українців у захiднi країни розпочалася наприкiнцi ХIХ ст. Українці виїжджали переважно до Пiвнiчної та Південної Америки. Західна українська діаспора поповнювалася передусім з населення тих територій, які до Першої світової війни належали до складу Австро-Угорщини, а після війни вiдiйшли до Польщі, Чехословаччини, Румунії.

Безземелля i низький життєвий рівень населення були головними причинами масової емiграцiї, а наявність вільних земель в Америці, сприятливі умови для швидкого освоєння визначали її територіальний напрям.

Iнтенсивнiсть емiграцiйних процесів з України виявилась неоднаковою.

Виділяють чотири періоди (iх ще називають “хвилями”), коли емiграцiя була значною:

• перша хвиля — кінець ХIХ—початок ХХ ст.;

• друга хвиля — мiжвоєннi роки;

• третя хвиля — роки другої світової війни та повоєнний час;

• четверта хвиля — сучасна, так звана заробітчанська з переважанням сезонних поїздок.

Спочатку населення виїжджало з закарпатської, згодом — з галицької Лемківщини (тепер це прилеглі до України території польських Карпат i Словаччини). Наприкiнцi ХIХ ст. емiграцiя поширилася на Буковину. Особливо інтенсивною була вона на Бойкiвщинi (передкарпатськiй і закарпатській її частинах). Переважала постійна заробітчанська емiграцiя, здебільшого, за океан. Незначна сезонна емiграцiя українців була спрямована до Франції. Водночас захiдноукраїнськi землі досить інтенсивно заселяло польське населення.

За 1919—1938 рр. емiграцiйнi потоки з західноукраїнських земель досягли близько 190 тис. осіб. Захiдноукраїнськi переселенці переорієнтувалися зі США на Канаду, Аргентину та Францію.

У мiжвоєннi роки різко збільшилась кiлькiсть емiгрантiв із Західної Волині, тобто з територій, що після Першої світової війни ввійшла до складу Польщі. В Західну Волинь, відбулося переселення поляків з польських етнічних земель. Польські переселенці масово поселялися тоді і в схiднiй частині Поділля, у Львові та прилеглій до нього території. Історично українське місто Львів у міжвоєнний час стало за національною ознакою населення фактично польсько-єврейським.

Під час окупації України нацистами з її території насильно вивезено на роботу до Німеччини і розпорошено по цій країні понад 2 млн. осіб, переважно молоді. В численних нацистських таборах було ув’язнено кілька мiльйонiв осіб. Чимало з них загинуло.

У повоєнні роки частина українців повернулася з Німеччини на батьківщину. Багато їх емігрувало до країн Пiвнiчої та Південної Америки, Австралії. Загальну кiлькiсть українських емiгрантiв воєнних i повоєнних років оцінюють у 260—300 тис. осіб, в країнах Пiвнiчної Америки оселилося 150—175 тис., Південної Америки — 35—40, Західної Європи — 65—75, Австралії — 25—30 тис. ос/б.

Америка і Європа стали головними районами проживання українських емiгрантiв.

У Сполучених Штатах Америки українці та особи українського походження посідають друге місце серед слов’янського населення. Найбільше українців зосереджено в пiвнiчно-схiдних промислових штатах.

Перші українці в Пiвнiчній Америці З’ЯВИЛИСЯ ще в ХУII— ХУIII ст. Це були вихiдцi переважно з закарпатської та галицької Лемківщини. у 90-х роках ХIХ ст. відбулася інтенсивна емiграцiя зі Східної Галичини та Пiвнiчної Буковини.

Життя перших емiгрантiв було дуже важким: вони, здебільшого, виконували важку фізичну i низькооплачувану роботу. У 1884 р. в США збудовано першу українську церкву.

На початку ХХ ст. у США налічувалось 470 тис. українців, у 1914 р. — понад 500 тис.

Тепер близько 90% укранцiв Сполучених Штатів Америки живе в містах. За місцем походження це переважно емігранти з Галичини, Буковини та Закарпаття, лише близько 15% укранцiв та населення українського походження це вихiдцi з областей Східної України.

У повоєнні роки до США прибуло близько 100 тис. укранцiв, із Західної України.

У США українська громада має сприятливі умови для всебічного національно-культурного розвитку, організації недільних шкіл, гуртків, художньої самодiяльностi, українських бiблiотек тощо. Діаспора зі Сполучених Штатів Америки постійно надає посильну допомогу соціально слабко захищеному населенню української держави.

Канада посідає друге місце за кiлькiстю українців на американському континенті. Перші емігранти почали оселятися тут з 1891 р. Здебільшого, це були незаможні селяни зі Східної Галичини та Пiвнiчної Буковини. За 1891—1914 рр. їх приїхало туди близько 100 тис. У роки Першої світової війни емiграцiя з України різко зменшилася. У міжвоєнний час до Канади переїхало 70 тис. укранцiв, після другої світової війни — 60—70 тис. осіб. У наступний період українська емiграцiя в Канаду збільшилася.

Емiграцiйнi хвилі в Канаду мали вплив на національно-культурне життя країни.

Перша хвиля «принесла» до країни трудову емiграцiю. Вона консолідувалася шляхом створення українських культурно-просвітницьких товариств, органiзацiї грошової взаємодопомоги, формування релiгiйних громад.

Друга хвиля припала на міжвоєнний період i охопила воїнів УПА, ЗУНРу. Словом, цю хвилю можна вважати полiтично-трудовою.

Третю хвилю формували воїни УПА, представники національно-визвольного руху воєнних i перших повоєнних років. Це переважно політична емiграцiя.

Четверту хвилю для умов Канади варто розділити на два етапи: перший (80-тi роки) — інтенсивна емiграцiя українців з Польщі, другий — високоінтелектуальна сучасна емiграцiя.

На початку ХХ ст. канадським українцям належало друге мiеце серед iммiгрантiв країни (після англійських).

Найбільшим об’єднанням політичних, національних, культурних i церковних громад є заснований 1940 р. Конгрес українців Канади (КУК). Усього українських органiзацiй тут налічується понад 1000. Серед них близько 700 релігійних парафій, чотири духовні семінарії. Найчисленнішими є громади Української католицької церкви (410 громад), Української православної церкви (283). У Канаді є також 600 художніх колективів i груп, 295 різних українських шкіл. Українська вища освіта представлена кафедрами українських студій в Оттавському i Торонтському університетах.

У країні виходить 85 україномовних газет («Україна i світ», “Новий шлях”, “Гомін України”, “Міст”, “Щоденний вісник”, “Українські вiстi”, журнали, бюлетнi); функціонує вiсiм україномовних радіопрограм.

Канадці українського походження беруть активну участь у державному громадському житті держави а також роблять великий внесок у розвиток українсько-канадських стосунків.

Понад 80% українців живе в провiнцiях Онтаріо (277 тис.), Алберта (259 тис.), Манiтоба (160 тис.) та ін. Найбільшими центрами проживання українців є міста Вiннiпег, Едмонтон, Торонто, Монреаль.

Символ української общини в Канаді — велика (двадцяти метрова) писанка у Вегревiлi. Українці та населення українського походження осіло переважно в Пiвденнiй Канаді.

У Бразилії українці живуть, здебільшого, на пiвднi країни, куди вони прибули наприкiнцi ХIХ ст. зі Східної Галичини. Оселялися серед лiсiв штату Парана i в перші роки жили в дуже важких i незвичних природно-географiчних умовах.

Близько 85% бразильських українців проживають у штаті Парана.

Українці та особи українського походження переважно (понад 70%) зайняте в сільськогосподарському виробництві.

У Бразилії українцям гарантовано права та можливості всебічного національно-культурного розвитку. Функціонують національно-культурні об’єднання українців. У кількох містах Бразилії є пам’ятники Т. Шевченку.

Українські емігранти почали прибувати й оселятися в північних районах Аргентини переважно зі Східної Галичини у 1887 р. Аргентинські українці, живуть у пiвнiчних провiнцiях та у столиці Буенос-Айресі.

У зв’язку із загостренням економічної кризи на початку ХХI ст. простежується помітне зменшення кiлькостi емiгрантiв з України. Частина аргентинських емiгрантiв повертається на батьківщину або переїжджає в iншi країни. У 2002 р. безробіття в країні становило близько 23%. Зростає злочинність, що насамперед позначається на житті емiгрантiв. За цих умов українська громада переживає не лiпшi часи.

У міжвоєнний час відбувалося переселення укранцiв з Західної України в Парагвай і утворили свої мiсцевостi Колонія Фрам, Сандова, Нова Волинь, Богданiвка, Тарасiвка та ін.

Близько 10 тис. укранцiв проживає в Уругваї. Населення департаменту Сальто майже повністю становлять вихiдцi з Західної Волині.

На пiвночi Аргентини i в прилеглих до не південних районах Бразилії, а також у Парагваї та Уругваї, як i в прикордонні США та Канади, українці та особи українського походження проживають компактними групами, що зближує їх і сповільнює асиміляційні процеси.