38. Металургійний комплекс України.

Металургiйна промисловiсть об'єднує пiдприємства, якi послiдовно здiйснюють видобування, збагачення, металургiйну переробку руд чорних i кольорових металiв та нерудної сировини (так званих флюсових i вогне­тривких матерiалiв), виробництво чавуну, сталi, кольорових i дорогоцiн­них металiв, сnлавiв, прокатне виробництво, переробку вторинної сиро­вини (металобрухту). Основними споживачами продукцiї металургiйної промисловостi є машинобудування, будiвництво, транспорт. Металургiй­на промисловiсть складаєтся з чорної i кольорової металургiї.

Україна має сприятливi природнi передумови для виплавки чорних металiв.

Чорна металургiя включає ряд виробництв, найважливiшими серед яких є видобуток (пiдземний i вiдкритий) та збагачення рудної та нерудної сировини, виробництво чорних металiв, труб, електросплавiв, коксоxiмiч­не i вогнетривке виробництво, вторинна обробка чорних металiв, вироб­ництво металевих виробiв. Найпоширенiшою формою органiзації вироб­ництва чорної металургiї є комбiнатu. Безпосередньо Україна має 13 мета­лургiйних комбiнатiв (за рівнем концентрацiї виробництва чорних мета­лiв Україна посiдає одне з перших мiсць у світі: 98 % чавуну i 97 % сталi виробляється на пiдnриємствах iз щорiчним виплавленням понад 1 млн. т). Усі вони вiдносяться до числа найбiльш великих промислових пiдпри­ємств, а за характером внутрiшнix технологiчних зв’язків сучаснi металур­гiйнi комбiнати вiднослть до підприємств металургiйно-енерго-xiмiчноro профiлю. У чорнiй металургії, крім підприємств повного циклу, є й тaкi, що спецiалiзуються на виплавленнi чавуну й сталi або тiльки сталi й прокату. Пiдприємства, якi не мають чавунноro виробництва, належать до переробної металургії. Особливе мiсце займають пiдnриємства, шо виробляють феро­сплави. Окремо видiляється «мала металургiя», яка органiзована на вели­ких машинобудiвних пiдприємствах i спецiалiзується на виплавленнi сталi й прокату.

Металургiйнi пiдприсмства України мають свої певні принципи роз­мiшення. Першим iз них є орiєнтацiя на наявнiсть власного коксівного вугiлля i довiзну сировину. Згiдно з цим принципом метaлургiйнi пiдпри­ємства розмiщенi в Донбасi (Донецьк, Maкiївкa, Костянтинiвка, Крама­торськ у Донецькiй областi; Стаханов, Алчевськ у Луганськiй областi). По­друге, металургiйнi пiдприсмства розмiщуються з орiєнтацiєю на сирови­ну i довiзне вугiлля. Це комбiнати Кривого Poгy, де знаходиться най­бiльший в Укpaїнi металургiйний комбiнат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн т. з орiєнтацiєю на наявнiсть пpicнoї води i споживача металу i розмiшення мiж сировиною та паливом дiють комбiнати Запорiжжя, Днiпропетровська й Днiпродзержинська. Таке розмiщення зумовлює кра­щу територiальну органiзацiю виробництва чорних металiв. У Нiкополi та Новомосковську є пiдприємства чорної металургiї, які переnлавляють ме­талобрухт i металеву стружку, а з отриманоro металу виробляють труби (трyбonрокатне виробництво). У Запорiжжi є завод спецсталей, де якісну сталь виробляють за допомогою електроенергiї. Тут є також завод феро­сnлавiв. Феросnлави виробляються й у Донбасi (Стаханов).

Дуже поширеною у розмiщеннi чорної металурriї розвинутих кpaїн cвiтy є орiєнтацiя на морські порти. В Україні таким чином розмiщенi комбiнаш Маріуполя (Азовсталь та металургiйний комбiнат iм. Іллiча), які отриму­ють, магнієву руду з Керчi i Кривого Рога, а кокciвнe вугілля - з Донбасу. Ці чинники та принципи розмiщення xapaктepнi в ос­новному для пiдприємств повного циклу. Але металургiя повноro циклу, переробна металургiя i «мала металургія» у розмiщеннi значно вiдрiзня­ються мiж собою. Так, У переробнiй металургiї використовують в основно­му ресурси металевого брухту. Наприклад, виробництво сталi перевищує виробництво чавуну. Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, пе­реробна металургiя тяжiє до місць споживання готової продукції. «Мала металургія» орієнтується на винятково великi машинобудiвнi центри. Спе­цифiчнi риси розмiщення має виробництво феросплавiв та електрометaлiв, які виплавляють як у доменних печах, так i електротермiчним способом вiдповiдно на металургiйних комбiнатах повного циклу або на переробних заводах. Феpocnлави електротермічним способом виnлавдяють на спецiалi­зованих заводах. Дешева енергiя i наявнiсть металiв є основним фактором розмiщення таких заводiв. Виробництво електросталей є досить енергомістким i використовує металобрухт, тому воно зорiєнтовано на райони з до­статньою кiлькістю дешевої електроенергiї i металевого брухту. Таким чи­ном в Укpaiнi сформувалися 3 основних металурriйниx райони: Приднinро­в'я, Донецьк i Приазов'я.

Металургiйний комплекс являє собою базову галузь економiки Укpaїни, яка об'єднує понад 300 пiдприємств, у тому числi: 14 металургiйних комбiнатiв та заводiв, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксоxiмiчних, 17 заво­дiв iз виробництва вогнетривiв, 26 гiрничорудних пiдприємств, 3 феро­сnлавних заводи, 20 заводiв кольорової металургiї, 35 пiдприємств вторин­ної чорної i кольорової металургiї.

Сучасний стан металургiйного комплексу України характеризується технологiчним вiдставанням у порiвняннi з розвинутими країнами Євро­пи та cвiтy. Структура металопродукцiї недосконала, низька частка тонко­го листа, бляхи, прокату з покриттям, гнутих профiлiв. Чорна металургія України відстає від світового рiвня і потребує проведення модернiзацiї та технічної перебудови виробництва, полiпшення структури металопродукцiї. Зношенiсть основних виробни­чих фондiв становить по металургiйним пiдприємствам 56,4 %, кокcoxi­мiчним - 57,6 %, гiрничорудним - 58,2 %, трубним - 57,2 %. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50 % yciєї металопродукцiї. Рiзко зросли питомi витрати eнepropecypciв на вироб­ництво металопродукцiї. Piвeнь енергетичних витрат на виробництво кiнцевої продукцiї на пiдприємствах гiрничо-металургiйного комплексу в 1,5-1,8 рази вищi за вiдповiдний свiтовий показник. Тому одним iз головних завдань є енергозбереження.