- •Етапи формування cbiтobої системи господарства.
- •Міжнародна економічна інтеграція.
- •Секторальна структура економіки. Вплив нтр на галузеву структуру
- •Вплив нтр на галузеву структуру
- •Вплив нтр на територіальну організацію світового виробництва
- •Як змінювався паливно-енергетичний баланс світу? Які події чи явища впливали на цей процес?
- •Тенденції змін у металургійному виробництві.
- •Які виробничі особливості та галузева структура сучасного машинобудування світу?
- •Охарактеризуйте географію вирощування зернових культур у світі.
- •Охарактеризуйте значення I мiсце в світовому господарствi, особливості та перспективи розвитку окремих видiв.
- •Особливості пгп України
- •Адмінiстративно-теритоpіальний устpій україни
- •Внесок Рудницького в розвиток вітчизняної суспільної географії
- •Внесок Кубійовича в розвиток вітчизняної суспільної географії
- •Демографічні процеси в Україні в хх ст.
- •Сучасна демографічна ситуація
- •Демографічна політика.
- •Внутрішні міграції населення в Україні
- •Зовнішні міграції населення України.
- •Географія розселення населення України. Система розселення.
- •Історичні аспекти формування міської мережі в період 19-20 ст.
- •Основні підходи до класифікації міст (за чисельністю, за функціями, за генетичною ознакою).
- •Рівень урбанізації в регіонах України: причини і тенденції.
- •Сiльське розселення та його територiальнi вiдмiнностi.
- •Соціальні проблеми сільського населення.
- •Географія Східної діаспори.
- •Західна українська Діаспора
- •Етнічні землі та державна територія України: проблема невідповідності.
- •Головні тенденції зміни етнiчного складу населення України хх ст.
- •Соціальна структура населення України.
- •Трудові ресурси і розподіл за галузями господарства і в регіонах.
- •Види безробіття і його географічні аспекти.
- •Закономірності географії соціальних негараздів в Україні.
- •Галузева структура соціального комплексу.
- •Географія найбільших релігійних конфесій України.
- •Особливості егп України.
- •Природнео-ресурсний потенціал України.
- •Географія та перспективи розвитку пек України.
- •38. Металургійний комплекс України.
- •39. Машинобудiвний комплекс україни
- •40. Хiмiко-індустріальний комплекс України.
- •41. Лісопромисловий і будівельний комплекс України
- •42. Комплекс галузей легкої промисловості України.
- •43. Рекреаційно-туристичний потенціал України.
- •44. Транспортний комплекс України.
- •45. Зовнiшнi економiчнi зв'язки України
- •46. Основні підходи та принципи економіко-географічного районування України
- •47. Основні підходи та принципи суспільно-географічного районування України
38. Металургійний комплекс України.
Металургiйна промисловiсть об'єднує пiдприємства, якi послiдовно здiйснюють видобування, збагачення, металургiйну переробку руд чорних i кольорових металiв та нерудної сировини (так званих флюсових i вогнетривких матерiалiв), виробництво чавуну, сталi, кольорових i дорогоцiнних металiв, сnлавiв, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини (металобрухту). Основними споживачами продукцiї металургiйної промисловостi є машинобудування, будiвництво, транспорт. Металургiйна промисловiсть складаєтся з чорної i кольорової металургiї.
Україна має сприятливi природнi передумови для виплавки чорних металiв.
Чорна металургiя включає ряд виробництв, найважливiшими серед яких є видобуток (пiдземний i вiдкритий) та збагачення рудної та нерудної сировини, виробництво чорних металiв, труб, електросплавiв, коксоxiмiчне i вогнетривке виробництво, вторинна обробка чорних металiв, виробництво металевих виробiв. Найпоширенiшою формою органiзації виробництва чорної металургiї є комбiнатu. Безпосередньо Україна має 13 металургiйних комбiнатiв (за рівнем концентрацiї виробництва чорних металiв Україна посiдає одне з перших мiсць у світі: 98 % чавуну i 97 % сталi виробляється на пiдnриємствах iз щорiчним виплавленням понад 1 млн. т). Усі вони вiдносяться до числа найбiльш великих промислових пiдприємств, а за характером внутрiшнix технологiчних зв’язків сучаснi металургiйнi комбiнати вiднослть до підприємств металургiйно-енерго-xiмiчноro профiлю. У чорнiй металургії, крім підприємств повного циклу, є й тaкi, що спецiалiзуються на виплавленнi чавуну й сталi або тiльки сталi й прокату. Пiдприємства, якi не мають чавунноro виробництва, належать до переробної металургії. Особливе мiсце займають пiдnриємства, шо виробляють феросплави. Окремо видiляється «мала металургiя», яка органiзована на великих машинобудiвних пiдприємствах i спецiалiзується на виплавленнi сталi й прокату.
Металургiйнi пiдприсмства України мають свої певні принципи розмiшення. Першим iз них є орiєнтацiя на наявнiсть власного коксівного вугiлля i довiзну сировину. Згiдно з цим принципом метaлургiйнi пiдприємства розмiщенi в Донбасi (Донецьк, Maкiївкa, Костянтинiвка, Краматорськ у Донецькiй областi; Стаханов, Алчевськ у Луганськiй областi). Подруге, металургiйнi пiдприсмства розмiщуються з орiєнтацiєю на сировину i довiзне вугiлля. Це комбiнати Кривого Poгy, де знаходиться найбiльший в Укpaїнi металургiйний комбiнат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн т. з орiєнтацiєю на наявнiсть пpicнoї води i споживача металу i розмiшення мiж сировиною та паливом дiють комбiнати Запорiжжя, Днiпропетровська й Днiпродзержинська. Таке розмiщення зумовлює кращу територiальну органiзацiю виробництва чорних металiв. У Нiкополi та Новомосковську є пiдприємства чорної металургiї, які переnлавляють металобрухт i металеву стружку, а з отриманоro металу виробляють труби (трyбonрокатне виробництво). У Запорiжжi є завод спецсталей, де якісну сталь виробляють за допомогою електроенергiї. Тут є також завод феросnлавiв. Феросnлави виробляються й у Донбасi (Стаханов).
Дуже поширеною у розмiщеннi чорної металурriї розвинутих кpaїн cвiтy є орiєнтацiя на морські порти. В Україні таким чином розмiщенi комбiнаш Маріуполя (Азовсталь та металургiйний комбiнат iм. Іллiча), які отримують, магнієву руду з Керчi i Кривого Рога, а кокciвнe вугілля - з Донбасу. Ці чинники та принципи розмiщення xapaктepнi в основному для пiдприємств повного циклу. Але металургiя повноro циклу, переробна металургiя i «мала металургія» у розмiщеннi значно вiдрiзняються мiж собою. Так, У переробнiй металургiї використовують в основному ресурси металевого брухту. Наприклад, виробництво сталi перевищує виробництво чавуну. Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, переробна металургiя тяжiє до місць споживання готової продукції. «Мала металургія» орієнтується на винятково великi машинобудiвнi центри. Специфiчнi риси розмiщення має виробництво феросплавiв та електрометaлiв, які виплавляють як у доменних печах, так i електротермiчним способом вiдповiдно на металургiйних комбiнатах повного циклу або на переробних заводах. Феpocnлави електротермічним способом виnлавдяють на спецiалiзованих заводах. Дешева енергiя i наявнiсть металiв є основним фактором розмiщення таких заводiв. Виробництво електросталей є досить енергомістким i використовує металобрухт, тому воно зорiєнтовано на райони з достатньою кiлькістю дешевої електроенергiї i металевого брухту. Таким чином в Укpaiнi сформувалися 3 основних металурriйниx райони: Приднinров'я, Донецьк i Приазов'я.
Металургiйний комплекс являє собою базову галузь економiки Укpaїни, яка об'єднує понад 300 пiдприємств, у тому числi: 14 металургiйних комбiнатiв та заводiв, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксоxiмiчних, 17 заводiв iз виробництва вогнетривiв, 26 гiрничорудних пiдприємств, 3 феросnлавних заводи, 20 заводiв кольорової металургiї, 35 пiдприємств вторинної чорної i кольорової металургiї.
Сучасний стан металургiйного комплексу України характеризується технологiчним вiдставанням у порiвняннi з розвинутими країнами Європи та cвiтy. Структура металопродукцiї недосконала, низька частка тонкого листа, бляхи, прокату з покриттям, гнутих профiлiв. Чорна металургія України відстає від світового рiвня і потребує проведення модернiзацiї та технічної перебудови виробництва, полiпшення структури металопродукцiї. Зношенiсть основних виробничих фондiв становить по металургiйним пiдприємствам 56,4 %, кокcoxiмiчним - 57,6 %, гiрничорудним - 58,2 %, трубним - 57,2 %. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50 % yciєї металопродукцiї. Рiзко зросли питомi витрати eнepropecypciв на виробництво металопродукцiї. Piвeнь енергетичних витрат на виробництво кiнцевої продукцiї на пiдприємствах гiрничо-металургiйного комплексу в 1,5-1,8 рази вищi за вiдповiдний свiтовий показник. Тому одним iз головних завдань є енергозбереження.