31. Види безробіття і його географічні аспекти.

До безробiтних, за визначенням МОП, належать особи у вiцi 15-70 рокiв (заресстрованi та незаресстрованi в державнiй службi зайнятостi), якi не мали роботи (прибуткового заняття), шукають роботу i готовi роэпочати роботу а наймом або на власному пiдприсмствi.

Рiвень безробiття (за пiдходами МОИ) — це вiдношення (у вiдсотках) кiлькостi безробiтних вiком 15-70 рокiв до економiчно активного населення. В Укранi безробiтних на почток 2002 року було 2,6 млн, а отже рiвень становив 11,1%.

Заресстрованих безробiтних завжди менше, а отже i нижчим рiвень зареестрованого безробiття, яке частiше використовусться в Україні. До того ж при його розрахунку беруть вiднощення до населения працездатного вiку, яке охоплюс й економiчно неактивне населення. Звiдси рiвень заресстрованого безробiття в нашiй державi на початок 2002 року становив 4,8%. Однак, цей показник не враховус так зване приховане безробiття. Суть його полягас в тому, що на багатьох пiдприсмствах чисельнiсть працюючих набагато перевищус оптимальну, тобто таку кiлькiсть, при якiй забезпечу€ться ефективна робота пiдприсмства, або люди не працюють через простоювання пiдприсмства.

32. Закономірності географії соціальних негараздів в Україні.

Географія соціальних проблем є складним питанням у методологічному відношенні, оскільки поняття негараздів не піддається точному визначенню. Соціальне неблагополуччя проявляється передусім у злочинності, яка є багатовимірним феноменом, що залежить від економічних, соціальних, культурних, духовних процесів. До соціальних негараздів можна віднести крадіжки, алкоголізм, наркоманію, атеїзм, травматизм на виробництвах, проституція, захворюваність, розірвання шлюбів, голосування за радикальні партії.

Вивчаючи географію соціальних проблем України Шаблій вивів геопросторивий закон, при русі із заходу на схід рівень економічних і деяких демографічних чинників поліпшується, а більшість соціальних характеристик мають тенденцію до погіршення. На сході України зростає урбанізація, промисловий розвиток, здійснюються значні капіталовкладення, але паралельно із цим зростає злочинність. Низька і релігійність населення. Отже, в Українв спостерігаються значні регіональні відмінності у рівні вираженості соціальних проблем.

До першого макрорегіону – Західно-Центрального – входять 14 областей, від Закарпаття до Сумської і Полтавської на північому-сході. Його називають Староукраїнським, тут історично сформувалась українська нація. Українці переважають у етнічні й структурі населення, відносно невеликий рівень урбанізації. Регіон є відносно благополучний, висока духовність, релігійність, менший рівень злочинності, слабкий вплив комуністичної ідеології, хоч порівняно менший рівень зарплат, розвитку промисловості та капіталовкладень.

Другий макрорегіон охоплює степ і Кримську автономію, тобто новоосвоєні території України. Зона високої урбанізації, значної частки неукраїнського населення. Він є зоною соціального лиха. Тут надзвичайно висока злочинність, рівень захворювання на СНІД, низька релігійність.

Необхідно розробити державну стратегію вирівнювання економічного розвитку Західної України і підвищити соціальне благополуччя Південної і Східної України.