- •Етапи формування cbiтobої системи господарства.
- •Міжнародна економічна інтеграція.
- •Секторальна структура економіки. Вплив нтр на галузеву структуру
- •Вплив нтр на галузеву структуру
- •Вплив нтр на територіальну організацію світового виробництва
- •Як змінювався паливно-енергетичний баланс світу? Які події чи явища впливали на цей процес?
- •Тенденції змін у металургійному виробництві.
- •Які виробничі особливості та галузева структура сучасного машинобудування світу?
- •Охарактеризуйте географію вирощування зернових культур у світі.
- •Охарактеризуйте значення I мiсце в світовому господарствi, особливості та перспективи розвитку окремих видiв.
- •Особливості пгп України
- •Адмінiстративно-теритоpіальний устpій україни
- •Внесок Рудницького в розвиток вітчизняної суспільної географії
- •Внесок Кубійовича в розвиток вітчизняної суспільної географії
- •Демографічні процеси в Україні в хх ст.
- •Сучасна демографічна ситуація
- •Демографічна політика.
- •Внутрішні міграції населення в Україні
- •Зовнішні міграції населення України.
- •Географія розселення населення України. Система розселення.
- •Історичні аспекти формування міської мережі в період 19-20 ст.
- •Основні підходи до класифікації міст (за чисельністю, за функціями, за генетичною ознакою).
- •Рівень урбанізації в регіонах України: причини і тенденції.
- •Сiльське розселення та його територiальнi вiдмiнностi.
- •Соціальні проблеми сільського населення.
- •Географія Східної діаспори.
- •Західна українська Діаспора
- •Етнічні землі та державна територія України: проблема невідповідності.
- •Головні тенденції зміни етнiчного складу населення України хх ст.
- •Соціальна структура населення України.
- •Трудові ресурси і розподіл за галузями господарства і в регіонах.
- •Види безробіття і його географічні аспекти.
- •Закономірності географії соціальних негараздів в Україні.
- •Галузева структура соціального комплексу.
- •Географія найбільших релігійних конфесій України.
- •Особливості егп України.
- •Природнео-ресурсний потенціал України.
- •Географія та перспективи розвитку пек України.
- •38. Металургійний комплекс України.
- •39. Машинобудiвний комплекс україни
- •40. Хiмiко-індустріальний комплекс України.
- •41. Лісопромисловий і будівельний комплекс України
- •42. Комплекс галузей легкої промисловості України.
- •43. Рекреаційно-туристичний потенціал України.
- •44. Транспортний комплекс України.
- •45. Зовнiшнi економiчнi зв'язки України
- •46. Основні підходи та принципи економіко-географічного районування України
- •47. Основні підходи та принципи суспільно-географічного районування України
Особливості пгп України
Полiтико-географiчне положення (ПГП) України характеризується багатьма особливостями. Це випливає передусiм iз надзвичайної рiзноманітностi та складностi полiтико-географiчної ситуацiї у сучасному світі, наявностi глобальних полiтико- та економiко-географiчних структур, новихтенденцiй світового розвитку, зокрема глобалiзацiї, глобального розподiлу полiтичних та економiчних інтересів i сил.
Україна розмiщена у Пiвнiчнiй пiвкулi, у її помiрнiй зонi, де розвивалася сучасна людська цивiлiзацiя. Саме тут виникли yci форми геополiтичних формувань i структур: iмперiї з метрополiями, колонiями та iншими формами полiтичної залежностi; самостiйнi держави монарxiчного, теократичного, республiканського, федеративного чи yнiтapного типiв. Україна як складова свiтового унiверсуму пройшла на рiзних етапах iсторичного розвитку мало не всi форми полiтичного iснування. Була вона i монарxiєю (Київська Русь), i колонiєю Росiйської, Польської та Османської iмперiй, мала федеративний устрiй у IX-XIII ст., була республiкою (Козацька держава Запорiжжя), i нею Українa є й тепер.
Другою рисою ПГП України € те, що великий вплив на нього справляє її розташування у глобальному поясi найвищого полiтичного та соцiально-економiчного розвитку. Цей пояс визначається широтною смугою, яка оперiзує усю Пiвнiчну пiвкулю. Розмiщена у центральнiй частинi цієї смуги. Одночасно вона лежить у Cxiдному секторi Пiвнiчної пiвкулi на €вразiйському континентi, де розташована найбiльша кiлькiсть держав так званого золотого мiльярда, у яких проживає 19 % населення cвiтy i на якi припадає 71 % глобальної торгiвлi, 55 % iноземних iнвестицiй. Тут найвищий рiвень світового подiлу та iнтеrpацiї працi, iнтенсивностi глобалiзацiйних процесiв.
Усе це створює для України на загал сприятливi просторово- географiчнi передумови активного входження у глобальнi полiтичнi та економiчнi структури. Слiд зауважити, що вже нинi економіка нашої держави досить широко розкрита у її зовнiшнix зв'язках: питома вага експорту у ВВП становить 65 %, iмпорту - 61 %. Однак експортуються головно сировина, напiвфабрикати i продовольство (руди, метали i прокат, хiмiчна продукцiя, зерно, соняшник), а iмпортуються переважно продукцiя машинобудування i предмети споживання. Невдала структура експорту й iмпорту зумовлена застарiлою структурою виробництва i слабкою конкурентоздатнiстю українських товарів на світовому ринку. Важливе значення для усунення цих недолiкiв матиме вступ України до Світової Органiзацiї Торгiвлi (СОТ).
Найбiльш загальною рисою реriонального ПГП Укpaїни є її перебування у cucmeмi кpaїн євразійського континенту, їхніх субреriональних поєднань, iнmerpацiйних полiтичнux та економiчних формувань.
Україна належить до великих держав Євразії. Вона безпосередньо межує з країною-гiгантом Росiєю.
Адмінiстративно-теритоpіальний устpій україни
Адмiнiстративно-територiальний устрiй - це подiл територiї держави на систему територiальних одиниць різного рівня, вiдповiдно до яких утворюються мiсцевi органи державної влади i управлiння. Бiльш стiйка система адміністративно-територіальних одиниць склалася у XVI ст. у Речi Посполитiй - воєводства, землi й повiти. У гетьмансьюй автономнiй державi XVII - XVIII,cт. на українських землях утворився iнший адмiнiстративно-територiальний устрiй - подiл на полки, сотні й кypiнi. У складi СРСР адмiнiстративно-територiальний устрiй Украiни неодноразово змiнювався, аж поки в 1932 р. не набув сучасного вигляду подiлy на адмiнiстративнi областi, райони та мiсцевi ради (мiські, селищнi, сільські). Кiлькiстъ адмiнiстративно-територiальних одиниць також не була сталою у зв'язку з ix реорганiзацiєю (роздрiбненням чи укрупненням) i приєднанням до УРСР нових земель. Так, на західноукраїнських землях, шо вiдiйшли в 1939 р. Biд Польщi, було створено 6 нових областей (пiзнiше Дрогобицьку область об'єднано iз Львiвською), на землях, що вiдiйшли в 1940 р. від Румунії, - 2 областi (Чернiвецьку та Iзмаїльську, останню пiзнiше об'єднано з Одеською), а на Закарпаттi, яке в 1945 р. вiдiйшло вiд Чехо-Словаччини, - однойменну область. У 1954 р. Україні було передано Кримську область, а в 1991 р. її перетворено в автономну республiку (автономний статус Криму іскував у складi Pociї з 1921 до 1944 р.).
На сьогoднi територiя України подiляєтъся на 24 адмiнiстративнi областi й АР Крим. Вони є найбiльшими адмiнiстративно-територiальними одиницями. До них прирiвнюються два мicтa з окремим статусом - Київ (як столиця країни) i Севастополь (мiсце перебування вiйськово-морських флотiв України та Росії. Одиницями середньої ланки в адміністративно-територiальному подiлi Украiни є райони i мicтa обласного та в АР Крим республіканського) значення. Найнижчою ланкою адміністративно-територіальної системи є мicтa районноro значения, селища міського типу (смт) i сiльські ради, які можуть охоплювати одне або декiлька сiл. Кожна з адмiнiстративно-територiальних одиниць має свої органи yпpaвлiння з тими чи iншими повноваженнями. Найбiльщi мicтa (Київ, бiльшiсть обласних центрiв, Севастополь, Кривий Piг, Марiуполь та iншi) подiляються також на міські райони.
Україна є республiкою. Державна влада в країні здiйснюється на засадах подiлу на законодавчу; виконавчу та судову. Найвищими органами їx є вiдповiдно Верховна Рада, Кабiнет Miнicтpiв i Верховний Суд. Главою держави є Президент, який обираєтъся громадянами України на основі загального, piвнoгo i прямого виборчогo права шляхом таємного гoлосування строком на 5 pокiв. За таким же принципом кожних 4 роки обираються народнi депутати до Верховної Ради та органів мiсцевоro самоврядування всіх piвнів - вiд обласного до сiльського.
Україна - yнiтapнa держава. Це означає, шо управлiння країною здiйснюється з одного центру (столицi), в нiй дiє єдина для вciєї територiї Конституцiя, icнyє єдина система найвищих opгaнiв влади, єдине правове поле. Адмiнiстративно-територiальний подiл крaїни сприяє реалiзaцiї державної влади на мiсцях i здiйсненню мiсцевого самоврядування. В межах, закрiплених Конституцiєю України та вiдповiдними законами, певну самостiйнiстъ у вирiшеннi питань соцiально-економiчногo i культурногo розвитку й охорони природи мaє АР Крим. У нiй прийнята своя Конституцiя, дiють свої органи державноi влади - Верховна Рада i Рада міністрів. Однак нормативно-правовi акти i рiшення, яю приймаютъся ними, не можуть суперечити Конституцiї i законам України.
Основний Закон України включає до адміністративно-територіального устрою Автономну Республiку Крим, 24 облаcтi, райони, мicтa, районив мicтaх, селища i села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначаєтъся законами України.