33. Галузева структура соціального комплексу.

Сукупність Галузей виробничо сфери i сфери послуг, що створюють умов для органiзацii основних видiв дiяльностi людини (трудовоi, суспільно-політичної тощо), називають соцiальною iнфраструктурою (соцiальним Комплексом). За значенням у життi суспільства, й можна поділити на дві важливі групи галузей. Перша задовольняє духовнi i фiзичні потреби населения i охоп Освiту, культуру, охорону здоров’я та фiзичну культуру, туризм i вiдпочинок. До другої групи галузей можна вiднести житлово-комунальне тосподарство Побутове обсдуговування, пасажирський транспорт, зв’язок, торгiвлю i гро.. Мадське харчування, управдiння, кредитувания та страхування, ЯкI ПОКЛИка забезпечувати матерiальнi умови життя населения. Тiснiше вза€мопов’язанi галузi соцiальноi iнфраструктури утворюють мижгаяузевi комгтлекси: культурно-освiтнiй, науковий, рекреацiйний, соцiально-иобутовий та ринiсовоi Гнфраструктури.

Соцiальна iнфраструктура мае економiчне i соцiальне значения для розвитку супiльства. Перше полягае в тому, що нона потрiбна Для вiдтворення робочоi СИ, пiдвищення продуктивностi Працi людей, зайнятвх у виробництвi. СоЦiадь а й роль визначаеться тим, що сфера послуг лiдвищуе рiвень житт насехення, сприяе всебiчному i гарМонiйноМу розвитку особистостi.

Гiопит на тюслуги постiйно змiяюеться вiдповiдно до реальних можливостей суспiльства на даному iсторичному етапi його розвитку. Постiйно з’являються новi види послуг, а деякi застарiлi вiдмирають. Останнiми роками швидКО зростае попит на послутя, пов’язанi з освiтою, туризмом i вiдпочинком, побУтом.

Соцiальна iнфраструктура мае значнi територiальнi вiдмiнностi у рiвнях обСЛУговування. Вони визначаються рiвнем грошовах доходiв i життя населення, пРироднами факторами, що зумовлюють певНi потреби в опаденнi, одязi, ПОСхугах тощо, а також системою раэ селенкя i транспорту, складом населенкя ЙОГо традицiями.

34. Географія найбільших релігійних конфесій України.

Україна є багатоконфесійною державою з переважно християнською (здебільшого православною) традицією. Зараз в Україні релігійне життя представлене в переважній більшості християнськими громадами, хоча є представники й інших релігій і релігійних течій. Динамічно зростає кількість нетрадиційних і нових релігійних рухів.

Понад 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Приблизно 50% з них правоставної традиції. Решта – майже нарівно католики і протестанти. Традиційними, за неофіційною термінологією, церквами в Україні вважаються: Українська православна церква Мрсковського патріархату, Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, Українська греко-католицька і Українська римо-католицька церкви, Вірменська католицька громада.

Віруючими вважають себе в Україні 68% жінок і 46% чоловіків (невіруючими – 8% жінок і 17% чоловіків; тими, хто коливаються між вірою і невір’ям, - 21% і 25%).

Зараз у західних областях діє 55 церков, 146 монастирів, 49 духовних навчальних закладів. Кількість громад на 10 тис. населення складає 10,3. Південно-східний регіон представлений 75 церквами, конфесіями, течіями, 5972 громадами, 59 місіями, 39 монастирями, 30 духовними навчальними закладами. В областях цього регіону найбільший відсоток протестантських громад, що дорівнює 35,7% порівняно з 27,8% у центральних і 20,9% - у західних областях. У центральних областях релігійна межа така: 81 церква, конфесія і релігійна течія, 8395 громад, 106 місій, 99 духовних центрів, 92 монастирі, 47 духовних навчальних закладів.