45. Зовнiшнi економiчнi зв'язки України

Зовнiшньоекономiчна діяльність України визначається багатьма чинниками. Серед них важливу роль вiдiграють полiтико- та eкoнoмiко-географiчне поло­ження, природоресурсний потенцiал, рівень економiчного розвитку, галузева структура народногосподарського комплексу, розвинутiсть транспортної мережi тощо. Основною складовою зовнiшньоекономiчної дiяльностi України є розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з країнами світу. Зов­нiшньоторговий обiг пiсля проголошення Україною незалежностi помітно знизився. Загальний обсяг зовнiшньої торгiвлi України дорiвнював у 2001 роцi 32,1 млрд доларiв США. Позитивним є те, що розмiр експорту (16,3 млрд дола­piв США) став навіть бiльшим за обсягом вiд iмпорту (15,8 млрд доларiв США).

Близько 60% експорту з України на початку 90-х здiйснювалося у пострадянські країни, а решта в iншi країни світу. В iмпортi товарів ще бiльша частка припадала на країни колишнього СРСР (понад 70%). Серед iнших країн cвiтy за обсягами товарообiгу ранiше домiнували країни Центральної Європи, але зараз питома вага їх менша (20%).

За даними 2001 року провiдне мiсце векспортних операціях України продовжує займати Росiя (23%), а також Туреччина (6,2%), Iталiя (5,1%), а в iмпортних - Росiя (37%), Туркменистан (10,0%), Нiмеччина (8,7%).

Серед iнших торгових партнерiв України помiтними iмпортерами й продукцiї є Італiя, США, Туреччина, Бiлорусь, Польща, Угорщина й Болгарiя, а експортерами в Україну - США, Бiлорусь та Iталiя.

Експортує Україна переважно продукцію чорної металургії (залiзну та марганцеву руди, чавун, сталь, прокат), хiмiко-iндустрiального комплексу (самородну сірку, мiнеральнi добрива), агропромислового комплексу (цукор, олiю, масло, м'ясо, овочi, фрукти), а також деякi машини та обладнання (aв­тобуси, тепловози, вагони, судна, лiтаки, трактори, прокатні стани, турбіни, алмази та алмазнi iнструменти, металообробнi верстати).

Серед імпортованої продукції основними є нафта i газ, концентрати кольо­рових металів, промислове устаткування, сільськогосподарська техніка, медичне обладнання, товари хімічної, легкої промисловості, бавовна, ліс, папір, цитрусові, кава та iн.

Дуже важливе значення у зовнiшнiй торгiвлi має спiввiдношення у експортi та iмпортi сировини й готових виробiв, їхнiй асортимент. Найвигiд­нiше для країни, коли в експортi переважає наукомістка готова продукцiя, а в iмпортi - сировинна група товарів.

У структурі українського експорту у 90-i роки почала зростати частка сировини й продукції низького ступеня переробки. Вона перевищує 80% обсягу вивозу товарів. Це зумовлено тим, що продукція високого ступеня переробки (машини, обладнання, товари широкого вжитку тощо) переважно неконкурентноспроможна на «західному» ринку, а тому її купують, в основ­ному, пострадянські країни. Так, частка в товарній структтурі експорту продук­цiї машинобудівного комплексу залишається низькою порівняно з країнами з розвинутою ринковою економікою. Тiльки близько 15% вироблених у країні машин та обладнання експортується.

Для структури імпорту в Україні, навпаки, характерне зростання питомої ваги товарів народного споживання. Це пояснюється не тільки тим, що товари, якi ввозяться, мають вищу якість i є дешевшими порiвняно з вiтчизняними, але й потребами в iмпортуваннi обладнання для модернiзацiї підприємств рiзних галузей.

Швидкими темпами нарощуються міжнародні кооперaцiйнi зв'язки мiж вітчизняними та підприємствами різних країн, утворюються СП з участю іноземних капiталiв. Однак, поки що тiльки близько 10% з них зайнятi виробництвом реальної продукцiї, а решта – діють переважно у торгiвлi та галузях невиробничої сфери. Значно зросла чисельність українських громадян, що виїжджають на роботу в iншi країни. Щодо обмiну науково-технiчною iнформацiєю, то Україна належить до держав, що переважно отримують наукові послуги. Хоч за мiжнародними оцiнками науковий потенцiал України є другим за значенням національним багатством пiсля виробничого, однак структура наукового комплексу неефективна, а тому тiльки 10% його працює на світовому piвнi. Подiбна ситуацiя i з обсягами мiжнародного туризму, якi потребують значного розширення, відповідно до значного рекреаційного ресурсного потенцiалу країни. У зовнiшнiх зв'язках країни є ще значнi проблеми, якi чекають свого розв'язання.