- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
Для вибору розчинників при вимірюванні спектрів ЯМР користуються такими міркуваннями: 1. Речовина повинна утворювати розчин з концентрацією, достатньою для вимірювання спектра на спектрометрі, що є у наявності. 2. Розчинник, що використовується не повинен давати свої власні сигнали у тій спектральній області, де поглинають ядра вимірюваної речовини. Найчастіше у ПМР використовують дейтеровані розчинники, вони не мають інтенсивних сигналів ПМР. 3. Не повинен хімічно взаємодіяти з сполукою, що вивчається. Якщо ця умова не виконується, то ми отримаємо спектр продукту реакції зразка з розчинником. 4. Якщо треба виміряти спектри при температурах, що значно відрізняються від кімнатної, слід враховувати точку кипіння та плавлення вибраного розчинника. 5. Якщо в молекулі сполуки, що вивчається, наявні «активні» протони (ОН, NH напр.), то величини хімічних зсувів протонів цих груп можуть значною мірою залежати від природи вибраного розчинника, концентрації розчину та температури. Найчастіше здатність до утворення розчинником водневих зв’язків зумовлює зміщення сигналів «активних» протонів у слабке поле. Деякий вплив на значення хімічних зсувів вносять також ефекти сольватації речовини розчинником. Проте, ці ефекти не значні. Великі сольватацій ні ефекти можуть спостерігатись у бензолі, піридині та ін. ароматичних розчинниках. Приклади розчинників: ацетон, бензол, вода, діетиловий етер, дихлорметан, ДМСО, ДМФА, діоксан, етанол, нітрометан, толуол, хлороформ, циклогексан, тетрахлорометан.
Обертання зразка – один із способів досягнення високої роздільної здатності спектрометра ЯМР. Вплив обертання зразка пояснюється тим, що кожна молекула зразка рухається в міжполюсному зазорі по коловій траєкторії, при чому за час ядерної релаксації встигає зробити кілька обертів тубки навколо осі. При цьому відбувається усереднення магнітного поля для всієї траєкторії руху магнітних ядер і, як наслідок, підвищення ефективної (усередненої у часі) однорідності магнітного поля. При обертанні зразка в міжполюсному зазорі ефективна однорідність магнітного поля зростає приблизно на порядок.
13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
Залежно від місцевого електронного оточення, різні протони в молекулі резонують на злегка відрізняються частотах. Так як і це зміщення частоти і основна резонансна частота прямо пропорційні силі магнітного поля, то це зміщення перетвориться в незалежну від магнітного поля безрозмірну величину відому як хімічний зсув. Хімічний зсув визначається як відносна зміна щодо деяких еталонних зразків. Частотний зсув екстремально малий в порівнянні з основною ЯМР частотою. Типовий зсув частоти дорівнює 100 Гц, тоді як базова ЯМР частота має порядок 100 МГц. Таким чином хімічний зсув часто виражається в частинах на мільйон (ppm). Для того що виявити таке маленьке відмінність частоти, прикладена магнітне поле повинне бути постійним всередині об'єму зразка.
Т ак як хімічний зсув залежить від хімічної будови речовини, він застосовується для отримання структурної інформації про молекулах в зразку. Приміром, спектр для етанолу (CH 3 CH 2 OH) дає 3 відмінних сигналу, тобто 3 хімічних зсуву: один для групи CH 3, другий для СН 2-групи і останній для OH. Типовий зрушення для CH 3-групи приблизно дорівнює 1 ppm, для CH 2-групи приєднаної до OH-4 ppm і OH приблизно 2-3 ppm.
σ – стала екранування враховує електронне оточення, в якому
перебуває ядро. Діамагнітний вклад- зміщення сигналів ЯМРв область сильних полів відносно со=игналу «голого »ядра 1Н+
σ = σдіа+ σпара
σпара- відображає зменшення екрануванняядра, що зумовленне асиметрією завнішньої оболонки.