10. Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.

Чим більш полярна група, тим більша інтенсивність смуги. Ця залежність яскраво виражена для аліфатичних та ароматичних нітрилів.

Інтенсивність смуги нітрилу залежить від вкладу полярної структури:

─C≡N↔ ─C⁺=N^-

В аліфатичних сполуках на вітрильну групу впливає лише І-ефект. Замісники, які мають більший електроноакцепторний─ І-ефект, намагаються зменшити полярність групи і знижують інтенсивність смуги поглинання (поведінку FCH₂CNявляються виключенням). В ароматичних сполуках діють і І- і М-ефекти, однак останній для інтенсивності смуг має вирішальне значення. Інтенсивність смуг в ароматичних сполуках більша, чим у відповідному аліфатичному ряду. Інтенсивність підвищується у випадку +Мгідроксильної групи і зменшується для – Мнітрогрупи. Різниця між орто-, мета- і пара-ізомерами визначається також інтенсивністю передачі М-ефекту.

10. Особливості поглинання амідів карбонових кислот.

Смуги поглинання амідів мають складну природу. В силу ефектів резонансу в амідній групі зв’язок між атомами нітрогену і карбону в значному ступені набуває характеру подвійного. Оскільки, крім того, атоми карбону, нітрогену і оксисену мають близьку масу, коливання зв’язків карбон-оксиген і карбон-нітроген можуть взаємодіяти між собою, в результаті чого виникають нові типи коливань, одне з яких може далі взаємодіяти з площинним деформаційним коливанням зв’язку N-H первинного або вторинного аміду.

З вищесказаного випливає, що в ІЧ спектрах амідів немає смуг поглинання, які безпосередньо відображають лише валентні коливаннязв’язку C=O чи деформаційні коливання N-C-Oта N-H, тому правильніше позначити головні смуги поглинання в спектрах амідів як амід-І, амід-ІІ.

Амід-І знаходиться в інтервалі 1690-1630 см^-1 в спектрах розведених розчинів первинних, вторинних і третинних амідів. Первинні і вторинні можуть бути асоційовані, внаслідок чого в твердому стані перша амідна смуга зміщена на 30-40см^-1 в низькочастотну область. Ця смуга обумовлена складними коливаннями карбонільної групи, в яких такожприймають велику участь зв’язокC-N і кути C-C-OтаC-N-R.

Друга аміднасмугапроявляється в первинних і вториннихамідах і, очевидно, зв'язана з деформаційнимиколиваннямиN-H. Розміщена вона в області 1620-1590 см^-1 для первинних амідів і 1550-1510 см^-1 для вторинних (розведені розчини). При асоціації частота другої амідної смуги підвищується на 20-4- см^-1.

Для первинних і вторинних амідів характерною ознакою є наявність смуги поглинання в області коливаньN-H. В розбавлених розчинах первинні аміди мають дві смуги поглинання вільної аміногрупи близько 3500 і 3400 см^-1. При асоціації з’являються дві або кілька смуг в області 3360-3180см^-1.

Вторинні аміди мають одну смугу поглинання вільної NHгрупи в області 3440-3420 см^-1 для цис- сполук і 3460-3440 см^-1 для транс-сполук.

В асоційованих молекулах вторинних амінів мають дві смуги, одна з яких (3100-3070 см^-1) присутня і в цис- і в транс-ізомері, друга характерна для кожного з ізомерів (для цис-ізомеру 3180-3140 см^-1, для транс–ізомеру 3330-3270 см^-1).