- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
Для ІЧ-спектрів гідроксилвмісних сполук характерні полоси поглинання при 3650-3200 см-1(обумовлені валентними коливаннями зв’язку ОН), 1450-1259 і 750-650 см-1 (зумовлені відповідно площинними і не площинними деформаційними коливаннями того ж звязку), атакож 1210-1000 см-1 (пов’язані з валентними коливаннями зв’язку С-О, для фенолів відповідна полоса спостерігається в діапазоні 1260-1180 см-1)
В спектрах домінує полоса валентних коливань зв’язку О-Н, часто вона широка (40-50см-1), що пов’язано з розкидом енергій таких коливань внаслідок можливості утворення водневих зв’язків між самими молекулами або з молекулами розчинника.
Водневі зв’язки можуть бути внутрішньомолекулярними і міжмолекулярними. Міжмолекулярні водневі зв’язки руйнуються по мірі розбавлення розчину. Степінь асоціації між молекулами розчинника і розчиненою речовиною мінімальна в розчинниках з невисокою полярністю.
Оскільки зв'язок R-O-H дуже поляризований, то спостерігається інтенсивна смуга поглинання. При збільшенні концентрації ОН груп відбувається асоціація, утворюється димер (смуга зсувається у низькочастотну область, бо зв'язок слабшає). Можуть утворюватись і тримери, тетраметри і т. д, але роздільна здатність приладу не дозволяє їх розділити, тому відбувається накладання смуг різних за формою асоціатів і утворюється широкий сигнал.
При розбавленні того ж розчину буде збільшуватись відносна кількість неасоційованих молекул, а отже смуга буде тоншою. Але така концентраційна залежність характерна тільки для ІЧ спектрів сполук з міжмолекулярними водневими зв’язками. Якщо водневі зв’язки мають внутрішньомолекулярний характер, як, наприклад, у карбонових кислотах, то частота і ширина смуги поглинання ОН груп не залежить від концентрації розчинів.
Щоб виключити вплив водневих зв'язків на інфрачервоні спектри, потрібно проводити дослідження речовин у неполярних апротонних розчинниках, які самі не здатні утворювати водневі зв'язки. Найчастіше з цією метою використовують CCl4 чи хлороформ. При концентрації речовини порядку 10-2 10-3 моль/л концентрація асоціатів у розчині стає незначною.
Тільки у газовій фазі можна побачити вузьку смугу, бо там асоціація не відбувається.
Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
Розрізнити дані сполуки можна за смугами валентних коливань С-Н зв’язку:
ν (Csp3 ─H) = 2970 – 2850 см-1
ν (Csp2─H) = 3100 – 3000 см-1
ν (Csp─H) = 3340 – 3330 см-1
Відрізнити ароматичні сполуки можна по поглинанню в двох областях:
Дві (щонайменше) смуги в області 1600-1585 та 1500-1400 см-1, які відповідають скелетним коливанням С-С зв’язку;
Інтенсивне поглинання в області нижче 900 см-1, яка відноситься до деформаційних неплощинних коливань С-Н зв’язку ароматичного ядра.
Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
В центросиметричних етиленових сполуках це коливання неактивне в ІЧ-спектрі внаслідок заборони по симетрії. Так для етилену і його симетричних гомологів валентне коливання ν С=С в ІЧ-спектрах не проявляється. Положення смуги валентного коливання С=С в інтервалі 1680-1640 см-1 залежить від ступеню заміщення біля зв’язку С=С і геометрії молекули (табл..)
Як видно з таблиці, підвищення числа замісників підвищує частоту νС=С; для транс-ізомеру частота, як правило вища, а інтенсивність менша (для симетричних може бути відсутня), ніж для цис-ізомеру. Зазвичай подвійні зв’язки в середині ланцюга внаслідок своєї псевдосиметричності призводять до того, що смуги поглинання в таких сполуках слабші, чим у випадку подвійних зв’язків в кінці ланцюга.
Спряження двох зв’язків С=С призводить до появи двох смуг поглинання в області 1650-1600 см-1. Інтенсивність смуг підвищуються порівняно з інтенсивністю поглинання відповідної не спряженої сполуки. У полієнів в цій області спостерігається кілька смуг, які іноді зливаються в одну широку, причому з підвищенням числа спряжених зв’язків смуги поглинання зміщуються в сторону менших частот.
Особливо сильна взаємодія спостерігаються у випадку кумульованих зв’язків: в коливанні беруть участь усі три атоми карбону аленового угрупування, даючи дві смуги: інтенсивну близько 1950см-1 (νas) і слабку близько 1050 см-1(νs).
Алкіни. Слабка смуга валентних коливань С≡С ацетиленових сполук спостерігається в області 2260-2100 см-1. Для самого ацетилену і його симетрично-заміщених похідних воно не спостерігається внаслідок симетричності молекули. В спектрах монозаміщених ацетиленів ця смуга спостерігається в області 2140-2100 см-1. Дизаміщені ацетилени, в яких замісники різні, поглинають більш високочастотній області близько 2260-2190 см-1. Через симетрію кінцевий потрійний зв’язок дає більш інтенсивну смугу, ніж внутрішній (псевдо симетрія). Інтенсивність смуги підвищується при спряженні з карбонільною групою.