- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
Для розділення іонів після іонізації зразку використовуються аналізатори.
Магнітний секторний мас-спектрометр:
хронологічно перший. Іон, утворений в джерелі, виводиться звідти завдяки системі електродів і прискорюється потенціалом V (2-8 кВ) в напрямку аналізатора. Нехай m – маса іону, e – одиничний заряд, z – к-ть таких зарядів у іону, v – швидкість іону. Тоді кінетична енергія іону:
Потрапляючи у магнітне поле напруженістю В перпендикулярно магнітним силовим лініям, іон буде рухатись по окружності радіусом R, при цьому сила Лоренца врівноважується центр обіжною силою:
Магніт є аналізатором моментів mv, а не мас m. Комбінуючи рівняння, отримуємо основне рівняння розділення іонів в магнітному аналізаторі:
Для отримання мас-спектру змінюють напруженість магнітного поля чи прискорюючи напругу.
Квадрупольний аналізатор складається із 4 паралельних стержнів круглого чи гіперболічного перерізу. Протилежні стержні електрично з’єднані і знаходяться під напругою, що складається із постійної компоненти струму U і змінної V0cosωt. Інша пара стержнів має рівну по величині, але протилежну по знаку компоненту постійного струму, а радіочастотна фаза зсунута на 1800. Іони, що вводяться в аналізатор невеликою прискорюючою напругою (10-20 В), під дією електричного поля коливаються відносно осей х і у. Так як кожен іон має власну частоту, що залежить від маси, то через квадруполь пролітають лише ті частинки, частота яких знаходиться в резонансі з радіочастотою квадруполя. Мас-спектр генерується скануванням U і V0 при збереженні постійної величини U/V0. Маса, що реєструється, пропорційна V0, тобто лінійна зміна V0 є калібровкою для мас.
Квадруполь має хороший динамічний діапазон (105), стикується із всіма с-ми вводу, розділяє як катіони, так і аніони, невеликий, відносно дешевий, швидко сканує і може працювати при підвищеному тиску (до 5*10-5 мм рт ст.). Недоліки – малий діапазон мас (до m/z 3000-4000), низька роздільна здатність і погана робота з МАЛДІ.
Часопролітний аналізатор базується на простішому принципі: швидкість розігнаних іонів обернено пропорційна їх масам , де V – прискорюючи напруга.
Якщо іони рухаються в порожнистій трубці, то місця реєстрації вони досягають в порядку збільшення своєї маси. Недоліки – мала роздільна здатність і неможливість використання із безперервними методами іонізації (ЕУ, ХІ, ПІ, електроспрей). В області дрейфу відбувається розділення йонів по швидкостям. Переваги:
більш висока чутливість порівняно із скануючими приладами;
дуже висока швидкість запису спектру (до декількох сотень спектрів в секудну);
практично необмежений діапазон мас;
роздільна здатність більше 10 000;
різноманітні джерела йонів;
ідеальний другий аналізатор для тандемної мас-спектрометрії;
невеликі розміри.
12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
Маса молекулярного іону – це молекулярна маса досліджуваної сполуки. Молекулярний іон повинен задовольняти такі вимоги:
мати найбільшу масу в спектрі;
бути непарноелектронним;
бути здатним утворювати важливі іони з більшою масою за рахунок викиду реальних нейтральних частинок;
включати всі фрагменти, наявність яких можна побачити по фрагмент ним іонам.
Зазвичай це найінтенсивніший іон в правій частині спектру. При правильному виборі дозволяє приблизно зробити висновок про склад речовини по азотному правилу (парна маса – парна к-ть азотів, непарна – теж відповідно непарна к-ть).
Молекулярний іон супроводжують так звані ізотопні піки – піки іонів, що мають масу більшу, ніж молекулярний іон. Ізотопні піки як правило (виняток – бромвмісні сполуки) суттєво менш інтенсивні, ніж МІ, і при цьому їх інтенсивність підкоряється ряду закономірностей, що дозволяє проводити по спектру низької роздільної здатності елементний аналіз зразку (по іонах М+, (М+1)+, (М+2)+). Наприклад, хлор, бром, сірка і силіцій легко детектуються завдяки характерній для кожного елементу мультиплетності сигналів, що залежить від поширеності ізотопів даних елементів.
Перегруповані іони – іони, що утворюються із первинної молекули шляхом перебудови її геометрії. Найпоширенішим є перегрупування Мак- Лафферті. Перегрупування атомів, за винятком Н, називається скелетним.
Багатозарядні іони – ті, що мають заряд, більший за 1 (2, 3 і т.д.). Відповідно, відношення m/z у них менше, ніж у однозарядного іону, і можлива поява нецілочисельних мас. В експериментальних умовах м ожливість їх утворення невелика (крім електроспрею), але для сполук деяких класів (ароматичні) утворення двохзарядних іонів – часте явище. Умовою стабілізації є максимальне розділення зарядів (конденсовані ароматичні системи). Багатозарядні іони теж можуть піддаватись фрагментації.
Метастабільні іони мають час життя порядку 10-6-10-5 с, далі вони розпадаються на іон і нейтральну частинку. Час життя менший, ніж час прольоту через мас-аналізатор. В результаті зареєстроване детектором відношення маси до заряду змінюється, що приводить до утворення слабкого уширеного піку, при чому максимум піку зазвичай відповідає нецілочисельним значенням масових чисел. Реєстрація в мас-спектрі метастабільного іону часто є корисною, так як дозволяє довести протікання конкретної реакції, що зв’язує «батьківський» і «дочірній» іони.
Фрагментарні (осколочні) іони: часто при іонізації молекулам передається надлишок енергії (до 70 еВ, міцність хімічних зв’язків порядку 10-20 еВ), і молекулярний іон може руйнуватись через розрив зв’язків – в різних напрямках, обумовлених вихідною будовою молекули. В мас-спектрі деяких сполук взагалі може бути відсутнім молекулярний іон. Збільшення енергії іонізуючих частинок приводить до більш глибокого руйнування молекулярного іону. Разом з тим процеси фрагментації дають можливість проводити структурні мас-спектрометричні дослідження.