- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
На рисунку зображена типова форма сигналу ЯМР одиничного магнітного ядра. Така крива називається кривою Лоренца. Вона характеризується тим, що ширина сигналу на половині його висоти (показана стрілками) є приблизно в 10 разів меншою, ніж в області підошви сигналу.
Окрім положення в спектрі сигнал ЯМР характеризується певною інтегральною інтенсивність – площею під піком. В найпростішому випадку інтенсивність сигналу є пропорційною висоті піка.
Інтегральна інтенсивність
Пропорційна кількості ядер,що дають сигнал (викор. в кількісному аналізі)
Вимірюється у відносних одиницях
Відображається на спектрах ЯМР у вигляді інтегральної кривої або чисел під відповідними сигналами.
33. ЯМР парамагнітних речовин, зсув та уширення сигналів ЯМР. На початкових етапах розвитку ЯМР вважалося, що зняти спектр парамагнітного комплексу практично неможливо, оскільки електронний спіновий момент настільки великий, що він повинен викликати швидку релаксацію збудженого стану ядра, а це дасть мале значення Т1 (час повздовжньої релаксації, характеризує z-компоненту) і широку лінію. Таке спостерігається для деяких парамагнітних комплексів, зокрема комплексів Mn (II). Проте є випадки, де це припущення не виконується. На рис. 12.1 наведений спектр парамагнітного комплексу Ni(CH3NH2)62+, для порівняння наведений спектр ліганду CH3NH2.
Це пояснюється тим, що швидка ядерна релаксація призводить до широких ліній в спектрі ЯМР, але швидка електронна релаксація знижує ефективність механізму ядерної релаксації, збільшує Т1 для протону і викликає звуження лінії. Комплекси Mn (II) являють собою системи з повільно релаксуючими електронами (1/τе~А1, де А1 – константа взаємодії електронного спіну з ядерним спіном).
Оскільки час життя електронних спінових станів комплексів з трикратно виродженими основними станами часто невеликий, то в спектрах ЯМР спостерігаються вузькі лінії. До такого роду комплексів відносяться октаедричні комплекси: d1, d2, низько спіновий низько спіновий d4, низько спіновий d5, високоспіновий d6 та d7. Якщо октаедрична симетрія комплексу сильно скошена, то спектр ЯМР при цьому уширяється. Особливо широкі лінії для низькосиметричних комплексів конфігурації d1. Тетраедричні комплекси також дають вузькі лінії в спектрі ЯМР, наприклад тетраедричні комплекси Co2+.
Значні зсуви в спектрі ЯМР парамагнітних комплексів зумовлені нееквівалентністю атомів, що входять до складу. Різниця в зсувах між парамагнітними і аналогічними діамагнітними комплексами називається ізотропним зсувом.
34. Лантаноїдні зсуваючи реагенти, застосування в ЯМР. Хелати (β-дикетонати) лантаноїдів зумовлюють в спектрах ЯМР багатьох органічних сполук сильні зміщення сигналів і це веде до значного спрощення спектрів. Наприклад, при додаванні трис(β-дикетонатів) європію-ІІІ і празеодиму-ІІІ до розчину амілового спирту (CH3-CH2-CH2-CH2-CH2-OH) сигнали всіх нееквівалентних протонів спирту спостерігаються окремо, причому європієвий реагент зміщує сигнали у слабке поле, а празеодимовий – у сильне. Найсильніше зміщується сигнал гідроксильного протона. Величини індукованих реагентами зміщень досягають 30 м.ч. і більше. З віддаленням протонів від ОН-групи індуковані зміщення зменшуються. Зміщення сигналів супроводжуються лише невеликим уширенням. Зараз усі лантаноїдні хелати, що використовуються для модифікації спектрів ЯМР, називаються лантаноїдними зсуваючими реагентами (ЛЗР).
Вплив ЛЗР на спектри ЯМР визначається наявністю у атомів лантаноїдів неспарених електронів, що мають значний магнітний момент, а утворення зв’язку ЛЗР з донором пари електронів – субстратом – зумовлене координаційною не насиченістю цих атомів у хелатах.
ЛЗР + :А ↔ ЛЗР:А
Реагент Субстрат Адукт
Вплив атома лантаноїду на магнітні ядра молекули А може відбуватися за двома механізмами: контактна (Фермі) взаємодія, що полягає у перенесенні спінової густини по ланцюгу хімічних зв’язків; псевдо контактна взаємодія, що полягає у взаємодії через простір магнітного моменту неспареного електрона іона лантаноїду на магнітні ядра субстрату.
Для того, щоб у спектрах ЯМР досліджуваної сполуки при наявності ЛЗР індукувалися достатньо великі зміщення сигналів, необхідно, щоб вона добре розчинялася хоча б в одному з розчинників, як CCl4, CH3Cl, CH2Cl2, C6H6 (оскільки інші органічні розчинники самі ефективно взаємодіють з ЛЗР) та повинна мати функціональні групи, що здатні до координації з електроноакцепторною молекулою ЛЗР.
Застосування ЛЗР в ЯМР-спектроскопії:
Для спрощення спектрів ЯМР, коли є складний нерозділений мультиплет
Для визначення хімічної будови органічної молекули
Для проведення конформаційного аналізу
Хіральні ЛЗРзастосовуюься для вивчення оптично активних сполук. При цьому найчастіше вирішуються задачі знаходження співвідношення енантіомерів у суміші або виявлення хіральності сполуки.