- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
Ми вже бачили, що вигляд спектра ЯМР визначається тим, скільки і яких магнітних ядер входить до молекули зразка і як ці ядра взаємодіють одне з одним. Оскільки ССВ передається не занадто далеко, найчастіше всього максимум через три хімічних зв’язки, то в молекулах зазвичай містяться групи атомів, між якими ССВ існує, але воно не передається за межі даної групи атомів. Такі групи атомів часто називають спіновими системами. Спектр спінової системи мало залежить від зовнішнього оточення, тому вигляд сигналів однакових спінових систем в різних молекулах буде близьким, хоча сигнали можуть розміщуватись у різних ділянках спектру. Оскільки спінових систем може бути не так вже й багато, для них розроблено спеціальні правила номенклатури. Досвідчений хімік, базуючись на назві спінової системи, одразу уявить, які мультиплети вона повинна дати в спектрі ЯМР.
Ядра у спіновій системі позначають великими літерами латинського алфавіту. Ядра однієї групи, що мають однакові хімічні зсуви та КССВ, називають магнітно-еквівалентними та позначають буквами з нижнім цифровим індексом, що вказує кількість однакових ядер. Якщо різниця хімічних зсувів двох груп еквівалентних ядер мала і для сигналів мають місце ефекти другого порядку, то для позначення типу спінової системи використовують сусідні букви алфавіту, наприклад АВ, А2В, АВС тощо. Якщо ж різниця хімічних зміщень велика, то використовують букви, які в алфавіті далекі одна від одної — АХ, АМХ тощо. Якщо ядра однієї групи мають однакові хімічні зсуви, але різні КССВ з ядрами іншої групи, то їх позначають штрихами зверху. Наприклад, у сполуці
ароматичні протони утворюють систему АА'ВВ' на відміну від системи . АгВ2, що реалізується у молекулі 1 -бром-2-хлоретану:
У тих випадках, коли у спектрі спостерігаються сигнали трьох груп магнітних ядер на великій відстані один від одного, третю групу протонів позначають літерою М. Так, у 1-нітропропані спінову систему можна позначити А3М2Хг
Якщо до спінової системи входять чотири різних ядра, їх можна позначити AMRX. Слід відзначити, що різні автори можуть позначати спінові системи дещо неоднаково. Але, якщо ви засвоїте основне правило, що віддаль між літерами у назві пропорційна різниці хімічних зсувів атомів у спіновій системі, то неоднозначності в інтерпретації назви не виникне.
24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
Діастереотопнимі називаються атоми або групи, розташовані в молекулі таким чином, що послідовна заміна кожної з них групою Z приводить до отримання діастереомерів (або Z-і E-ізомерів у разі алкенов).
Діастереотопні групи не пов'язані між собою ніякими елементами симетрії. Діастереотопні групи з ахіральнимі реагентами взаємодіють з різними швидкостями. Іншою важливою особливістю є різниця в спектрах ЯМР, в яких діастереотопні протони повинні давати різні сигнали, розщеплені за рахунок спін-спінової взаємодії один з одним. Це різко відрізняє їх від енантіотопних атомів водню, які невиразні в ЯМР-спектрах за винятком тих випадків, коли використовуються хіральні розчинники. Однак, на практиці сигнали діастереотопних протонів часто бувають невиразні, тому ці сигнали дуже близько розташовані один до одного. Щоб домогтися їхнього дозволу, застосовують лантаноїдні зсувні реагенти, змінюють концентрацію або підбирають розчинник.
Сувора залежність спектрів ЯМР від симетрії молекули (підвищення симетрії призводить до спрощення спектра ЯМР) часто допомагає знайти будову ізомерів, навіть не проводячи повного аіднесення сигналів ЯМР, а враховуючи лише їх мультиплетність.
Проекції Ньюмена діастереотопних протонів метиленової групи
Навколо ординарних хімічних зв’язків відбувається вільне обертання, при чому стійкими є загальмовані конформерии. Осккільки А,Б,В- різні замісники, вони робитимуть різні внески у хімічні зміщення протонів Н1 та Н2, залежно від того, яку орієнтацію – гош- чи транс- займає замісник R відносно А,Б,В. Для протонів Н1 та Н2 не існує цілком однакових конфірмаційних ситуацій. Тому і хімічні зміщення сигналів різняться. Це і призводить до ускладнення спектра ЯМР.