- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
Двомірні методики здебільшого виявляють відповідність спектральних параметрів одного атома спектральним параметрам іншого. Зокрема COSY(CОrelationSpectroscopY) дозволяє знайти відповідність між КССВ різних атомів, тобто виявити сигнали, між якимиіснуєспіновий зв'язок. Іншідвомірні методики шукають відповідність між хімічними зсувами зв'язаних ядер. Тому більшість двомірних методик також є кореляційними. З цієїпричини сигнали (кроспіки) в двомірних спектрах часто називають кореляціями.
Базовою двомірною методикою, що призначена для виявлення спіново-зв'язаних ядер єCOSY.Вона дозволяє одержати повну карту наявних у молекуліспін-спінових взаємодій. Оскільки часто вимірювання спектра COSY дозволяє провести повне віднесення сигналів у спектрі,то ця методика найбільш часто застосовується в органічній хімії.Більш складніi трудомісткі методики використовуються тільки тоді, коли після застосування COSY залишаються невирішеними деякі структурні питання.
Хоча метод одномірного ЯЕО є одним із найстарших в спектроскопії ЯМР, його двомірний варіант було спочатку використано для дослідження лише біологічних макромолекул. 3 цією метою була розроблена імпульсна по-слідовністьNOESY-2D.Вона є засобом вивчення нестаціонарних ЯЕО. Тому найбільш легко її застосувати для об'єктів, в яких ЯЕО виникає доволі швидко. Цим умовам найбільш повно відповідають біологічні макромолекули, ЯЕО для яких є негативним, сильним i виникає за декілька десятківмілісекунд.
NOESY– двовимірна методика, яка дає змогу в одному експерименті отримати всі наявні ефекти ЯЕО. Принцип отримання двомірного набору даних в експерименті NOESY цілком аналогічний до того, що було описано для експерименту COSY. Відмінність полягає в тому, що в цьому випадку кроспіки відповідають ЯЕО- кореляціям між відповідними сигналами. Тому спектр являє собою графічне подання просторових взаємодій ядерних спінів.
В ycixметодиках, що були описані мали справу з дослідженням ССВ для ядер, які дають інтенсивні сигнали та належать поширеномуiзотопу. Принциповою перешкодою спроб одержання кореляцій для спінів з низьким природним вмістом є те, щотакі ядра в молекулі здебільшого пов'язані з ядрами домінуючогоiзoтопу.Вірогідність сусіднього розташування малопоширених ядер дорівнює квадрату їхнього вмісту у природній суміші ізотопів.Так, якщо вміст ядер 13С у природній суміші становить 0,2 %, то лише 0,04% молекул міститимуть 2 таких атоми одночасно. Тому гомоядерне розщеплення спостерігати досить важко. Більшість популярних кореляційних методик, таких як COSY, які в принципі можна застосовувати з цією метою, виявляються малоефективними. Найбільш вдалою та зручною послідовністю, що дозволяє вирішити проблему є послідовність INADEQUATE. В її основі лежить двохквантова фільтрація, яка дозволяє видалити зiспектра неінформативні сигнали основного компонента. Для ядер 13С при природному i'x вмісті цей метод особливо добре підходить, оскільки вони можуть входити винятково до складу спінових систем АВ або АХ. Це є наслідком того, що існування молекул, до складу яких одночасно входить більше двох ядер 13С виключно малоймовірне. Уcпixyдвохквантової фільтрації сприяє також i те, що величини 1Jcc перебувають в обмеженому діапазоні значень, тому параметри послідовності можна добре оптимізувати для одержання двохквантовоїко-герентності.
Встановлення кореляцій за рахунок ССВ між атомами вуглецю i протонами, що віддалені один від одного більш,ніж на один хімічний зв'язок - це так звані далекі, або багатозв'язкові кореляції. Найчастішеїx виявляють в експериментах з багатозв'язкових13С-1Н кореляцій за допомогою методики НМВС (HeteronuclearMultipleBondCorrelation). У більшості випадків при цьо-му виявляється ССВ вуглецю з протонами, розташованими від нього на відстані двох-трьох хімічних зв'язків, оскільки тіКССВ, що мітяться на більших віддалі, як правило, занадто слабкі. Ідентифікація Н-С кореляції через зв’язки вуглець-вуглець i вуглець-гетероатом дає можливість одержати за допомогою НМВС інформацію про кістяк молекули i є одним iз найпотужніших підходів до встановлення будови органічних молекул, що поступається xi6a що малочутливій методиці INADEQUATE.
У спектрі НМВС координатні осі відповідають oднoвимipним спектрам на ядрах вуглецю та на протонах. Далекі кореляції кожного протона знаходяться на прямій, яка відповідає його хімічному зсуву i проходить через його сигнал в одновимірному спектрі перпендикулярно до шкали протонних хімічних зсувів. Взаємна орієнтація осей не є усталеною i може бути довільною. Інтенсивностікроспіків залежать від типу гетероядер, величин дальніх КССВ i настроювання імпульсної послідовності даної методики.
Експеримент, що дозволяє знайти кореляцію між сигналами протонів i сигналами безпосередньо зв'язаних з ними атомів вуглецю – HSQC(HeteronuclearSingleQuantumCorrelation), експеримент з гетероядерноїбагатоквантової кореляції. Як iдвoвимipнiспектри, спектр HSQCє квадратом абопрямокутником. Одна iз його осей відповідає шкалі xiмічнихзcyвів протонів, а друга - шкалі хімічних зcyвів13С. Часто спектр подають у такому вигляді, коли вздовж осей зображено відповідні одновимірні спектри.Кореляції проявляються у виглядікpocпіків, розташованих на перпендикулярах, проведених через відповідні сигнали в одновимірних спектрах. Таким чином, наявність кроспіка свідчить, що існує бeзпocepeднiй хімічний зв'язок між протоном i атомом вуглецю, які містяться навпроти кроспіка у відповідних одновимірних спектрах. Метод дозволяє легко віднести сигнали вcix зв'язаних із протонами aтомів вуглецю.HSQC часто застосовують для 1Н-15N кореляцій у білках.