- •1. А. Юстиція, а.Процесс та а.Судочинство в Україні.
- •2. Становлення а.Ї юстиції в Україні.
- •3. Поняття та ознаки а. Процесу.
- •4. Принципи а.Процесу.
- •5. Принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі та його співвідношення з принципами змагальності та диспозитивності.
- •6. Проблематика апп.
- •9. Система та структура а.Судів.
- •11. Поняття а. Юрисдикції.
- •12. Публічно-правовий спір чи спір про право
- •13. Основні категорії публічно-правових спорів, віднесених до а.Ї юрисдикції.
- •14. Спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нпа чи пр. Актів індивід. Дії), дій чи бездіяльності.
- •15. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •16. Спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
- •17. Спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними а. Договорів (ст.17 ч.4, ст.3)
- •18. Спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
- •19. Спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •20. Співвідношення а.Юрисдикції з ін.Судовими юрисдикціями. Наслідки звернення до а.Суду з позовом, що не належить розглядати в порядку а.Судочинства.
- •26. Поняття, види суб’єктів а. Процесу. Правове становище суддів в а.Му процесі.
- •38. Поняття та етапи доказування в а.Му процесі.
- •39. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування.
- •41. Засоби доказування.
- •45. Поняття, значення та види судових витрат в а.Му процесі.
- •46. Судовий збір.
- •47. Витрати, пов’язані з розглядом справи.
- •53. Право на а.Позов. Право на пред’явлення а.Позову і процесуальний порядок його реалізації.
- •54. Захист відповідача від а.Позову.
- •55. Забезпечення а.Позову.
- •60. Відкриття провадження в а.Справі та його правові наслідки.
- •4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:
- •61. Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •65. Судові виклики та повідомлення.
- •Глава 3. Судові виклики і повідомлення
- •66. Поняття, мета та завдання судового розгляду а.Справи. Проц.Форми судового розгляду – судове засідання, скорочене та письмове провадження.
- •67. Підготовча частина судового розгляду справи.
- •2 Стадія. Попереднє судове засідання
- •68. Судовий розгляд справи по суті.
- •77. Законна сила судового рішення. Негайне виконання судових рішень(ст.159).
- •78. Доступ до судових рішень.
- •87. Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •91. Поняття, мета та завдання касаційного провадження.
- •95. Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень всу.
- •102. Поняття, мета та завдання звернення судових рішень в а. Справах до виконання.
- •103. Підстави виконання судових рішень в а.Справах. Виконавчі документи.
- •104. Повноваження суду щодо звернення судових рішень в а. Справах до виконання.
- •105. Відновлення втраченого судового провадження в а.Справі.
- •106.Характеристика заходів процесуального примусу (ст.268-272)
- •1. Попередження і видалення із залу судового засідання. (ст. 270 касу)
- •2. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. (ст.271 касу)
- •3. Привід. (ст. 272 касу)
66. Поняття, мета та завдання судового розгляду а.Справи. Проц.Форми судового розгляду – судове засідання, скорочене та письмове провадження.
Стаття 122. Розгляд а.ї справи у судовому засіданні
1. А. справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня
відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
2. Судовий розгляд а.ї справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі,
після закінчення підготовчого провадження.
3. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в
разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
1. Коментована стаття вводить юридичні категорії: судовий розгляд і судове засідання. Виходячи з нормативного визначення, судовий розгляд відбувається у формі судового засідання, тобто судове засідання є зовнішньою формою судового розгляду а.ї справи.
Судовий розгляд розуміється як інститут права а. судочинства, тобто система норм права, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками а. судочинства при розгляді і розв'язанні по суті а.ї справи.
Також судовий розгляд є процесуальною стадією, що посідає провідне місце серед інших стадій а. судочинства. На цій стадії а. справа розглядається і вирішується по суті — досліджуються докази, встановлюються фактичні обставини справи, з'ясовуються права і обов'язки сторін. Розв'язуючи спір, суд виносить законне і обґрунтоване рішення, яке захищає права і законні інтереси громадян, а також інших учасників суспільних відносин у публічно-правовій сфері.
2. Судовий розгляд а.ї справи повинен відбуватися протягом розумного строку, але не більше двох місяців з
дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України (ст.ст. 171-176, 180-183).
3. Судовий розгляд а.ї справи здійснюється з обов'язковим викликом осіб, які беруть участь у справі, після
закінчення підготовчого провадження. Але особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд
справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. За межами приміщення
суду можуть вчинятися в разі необхідності лише окремі процесуальні дії.
67. Підготовча частина судового розгляду справи.
2 Стадія. Попереднє судове засідання
Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розумного строку. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Для врегулювання спору суд з’ясовує, чи не відмовляється позивач від а. позову, чи не визнає відповідач а. позов, і роз’яснює сторонам можливості щодо примирення.
Якщо спір не врегульовано, суд:
· уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти а. позову;
· з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
· визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;
· з’ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;
· вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
Стаття 124. Відкриття судового засідання
1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається.
2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб прибув в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
3. Суд встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб,
представників.
1. Судовий розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (етапи):
1) підготовча;
2) розгляд справи по суті;
3) судові дебати;
4) ухвалення і оголошення рішення.
2. Коментована стаття містить правові норми, якими регламентується початок підготовчої частини судового розгляду справи, завдання якої є підготовка необхідних умов для розгляду і вирішення а.ї справи по суті.
Завдання підготовчої частини можна поділити на групи:
1) перевірка можливості розглянути а. справу при явці осіб, які беруть участь у справі;
2) перевірка можливості даного суду розглядати конкретну а. справу (ст.ст. 27-28 КАС України);
3) перевірка можливості розглядати конкретну а. справу за наявності даних доказів (ст. 129 КАС України);
4) роз'яснення учасникам процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків (ст.ст. 125, 130-132, 134 КАС України).
3. У час, призначений в ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка а. справа розглядається.
4. Частина 3 коментованої статті встановлює порядок перевірки явки учасників процесу, що створює умови для розгляду і вирішення а.ї справи по змозі в одному судовому засіданні.
Питання про явку осіб, яких було викликано та повідомлено, чи про вручення судових повісток та повідомлень тим, хто не з'явився, і повідомлення причини їх неприбуття, якщо вони відомі, доповідає судові секретар судового засідання. На підставі цього, з урахуванням положень ст.ст. 128-129 КАС України, суд вирішує питання про можливість продовження судового розгляду справи.
5.Після доповіді секретаря суд встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб, представників. За необхідності для встановлення особи головуючий може вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу. Для підтвердження повноважень посадових, службових осіб, представників пред'являються довіреності, документи, які стверджують займану посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої представляють законні представники, ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання адвокатом правової допомоги та ін.