95. Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень всу.

Судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України. Скарга подається протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами. Скарга подається безпосередньо до ВСУ з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.

Предметом оскарження справ, що надійшли до ВСУ в порядку перегляду за винятковими обставинами, є судові рішення в а. справах після їх перегляду в касаційному порядку, судові рішення суду касаційної інстанції та в разі визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

Судові рішення в а. справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права. Ще в 2000 році Конституційний Суд України висловив правову позицію про те, що „однаковість практики застосування законодавства і усунення неоднозначності застосування законодавства судами в їх рішеннях забезпечується шляхом перевірки судових справ у касаційному порядку чи в порядку нагляду, узагальнення практики Верховним Судом України і Вищим арбітражним судом України” (А 18, с. 8 см. 9). Тим самим Конституційний Суд України визначив, що питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції, підлягають самостійному вирішенню ними ( А 18, с. 8) й не відносяться до компетенції Конституційного Суду України;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

Наявність останньої підстави пов’язана з розширеним застосуванням міжнародних правил (договорів) у судовій практиці, особливо тих, які встановлюють міжнародні стандарти в галузі прав людини.

Допуск скарги до провадження за винятковими обставинами здійснюється колегією у складі семи суддів протягом п’ятнадцяти днів після надходження скарги без виклику осіб, які беруть участь у справі. Скарга вважається допущеною до провадження за винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.

Про допуск скарги і витребування справи або відмову в цьому суд постановляє ухвалу, яку не може бути оскаржено. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду, а її копії - особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску – особі, яка подала скаргу.

Якщо скарга допущена до провадження за винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.

Справа в порядку провадження за винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати в а. справах ВСУ за участі не менш як двох третин її чисельності (але не менше п’яти суддів).

Якщо виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат ВСУ за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова ВСУ або один з його заступників.

За наслідками провадження за винятковими обставинами більшістю голосів колегії суддів приймається одна з таких постанов ВСУ:

1) про повне або часткове задоволення скарги (в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права). Рішення скасовується повністю або частково і направляється справа на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення норми матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення судів апеляційної або касаційної інстанції і залишити в силі помилково скасовані судові рішення судів першої або апеляційної інстанції. Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов’язання України. При цьому Верховний Суд України може скасувати його повністю або в частині та направити справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення міжнародних зобов’язань. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення і прийняти нову постанову;

2) про відмову в задоволенні скарги (якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися). Якщо в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є законним, він відмовляє в задоволенні скарги і констатує порушення, яке допущено в іншому судовому рішенні суду касаційної інстанції, яке не було оскаржене.

Судді ВСУ, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови. Постанова ВСУ є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

96.Стаття 236. Право на звернення про перегляд судових рішень

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в а. справах після їх перегляду в касаційному порядку.

2. Заява про перегляд судового рішення в а. справах з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

3. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.

97. Розгляд справи ВСУ.

Стаття 241. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати в а. справах ВСУ. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в а. справах ВСУ.

Якщо судове рішення в а.й справі оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат ВСУ, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат ВСУ.

2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх палат ВСУ. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу ВСУ, визначеного законом.

3. Відкриття судового засідання, роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються відповідно до вимог глави 3 розділу III цього Кодексу.

4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до ВСУ, та результати проведених ним підготовчих дій.

5. Особа, яка подала заяву до ВСУ, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

98. Повноваження та судові рішення ВСУ за наслідками розгляду справи.

Стаття 242. Повноваження ВСУ

1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

про повне або часткове задоволення заяви;

про відмову в задоволенні заяви.

2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.

3. Постанова ВСУ є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Стаття 243. Постанова ВСУ про задоволення заяви

1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу.

2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, що переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.

3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

4. Постанова ВСУ про задоволення заяви повинна бути вмотивованою.

Стаття 244. Постанова ВСУ про відмову в задоволенні заяви

1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

2. Постанова про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою.

Стаття 244(1). Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення

1. Постанова ВСУ повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Стаття 244(2). Обов'язковість судових рішень ВСУ

1. Рішення ВСУ, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням ВСУ.

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

3. Рішення ВСУ, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті ВСУ не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

99. Поняття, мета та завдання провадження за ново виявленими обставинами.

Стаття 245. Підстави для провадження за нововиявленими обставинами

1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

1. Стаття встановлює перелік доволі рідкісних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

2. Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення а.ї справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Йдеться передусім про випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення. Умова про "невідомість обставини суду" не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів (пункт 3 частини другої коментованої статті).

3. До нововиявлених обставин частина друга коментованої статті відносить:

1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;

2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;

3) зловживання суддів;

4) скасування преюдиційного судового рішення;

5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.

Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, - власне, як визначення нововиявленої обставини.

4. Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру155. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності156.

Не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами зміна законодавства. Така позиція втілена у положенні частини третьої коментованої статті, за якою суд не переглядає судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими визнані такими, що втратили чинність, чи скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи. При цьому є застереження, що це правило не стосується випадків, коли новий закон пом'якшує або скасовує відповідальність фізичної особи. Таке застереження випливає зі статті 58 КУ, відповідно до якої закон, що пом'якшує або скасовує відповідальність людини або громадянина, має зворотну дію у часі. Наприклад, якщо постанову суду в а.й справі про видворення іноземця ще не виконано, то її можна переглянути в порядку провадження за нововиявленими обставинами у разі набрання чинності законом, який обмежує підстави для видворення.

5. За змістом перелік нововиявлених обставин відповідає тому, що встановлено й у цивільному судочинстві. Щоправда, у ЦПКУ (частина друга статті 361) нема окремої згадки про таку обставину, як встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення. За суттю вона охоплюється першою обставиною у цьому переліку, однак у нормах КАСУ вирішено за необхідне виділити її окремо.

6. За змістом підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлена пунктом 1 частини другої коментованої статті, є найширшою. Вона охоплює й усі наступні підстави, які, по суті, частково конкретизують її. "Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Зазначена підстава для перегляду, наприклад, охоплює незалучення до участі в а.й справі особи, на права, свободи, інтереси чи обов'язки якої вплинуло судове рішення, якщо суд не знав і не міг знати про заінтересованість такої особи, а ця особа не знала про розгляд такої справи (це може бути підставою для перегляду лише за ініціативою цієї особи). Під цю обставину можна підвести встановлення Конституційним Судом України конституційності положення правового акта, помилково не застосованого судом в а.й справі як неконституційного, якщо рішення у ній ще не виконано (за аналогією з останньою обставиною у наведеному переліку), тощо.

7. Завідомо неправдиві показання свідка, неправильний висновок експерта, неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, можуть вважатися нововиявленими обставинами за пунктом 2 частини другої коментованої статті, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Водночас за відсутності вироку суду (наприклад, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з будь-яких інших причин), на наш погляд, особа може ініціювати провадження за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої коментованої статті, якщо є інші переконливі докази цих фактів і особа на момент розгляду справи в суді не знала і об'єктивно не могла знати про їх існування.

8. Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиною за пунктом 3 частини другої коментованої статті, якщо вина судді встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

9. Відповідно до правил частин першої і четвертої статті 72 КАСУ обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, наприклад, у касаційному порядку, тоді з'явиться підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (пункт 4 частини другої коментованої статті). При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, навпаки, спростувати.

10. Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, теж може бути нововиявленою обставиною (за пунктом 5 частини другої коментованої статті), але за умов, що рішення суду ще не виконано, а також, що така неконституційність встановлена Конституційним Судом України. Якщо ж судове рішення вже виконано, то особа відповідно до частини третьої статті 152 КУ має право на відшкодування у встановленому законом порядку відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди, завданої особі актом і діями, що визнані неконституційними. Щоправда, на сьогодні спеціального закону не прийнято, тому, на наш погляд, слід керуватися порядком, встановленим ЦПКУ і ГПКУ.

100. Право подати заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами та процесуальний порядок його реалізації.

Стаття 246. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

1. Стаття визначає коло осіб, які мають право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суб'єкти звернення за нововиявленими обставинами), а також судові рішення, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами (предмет перегляду за нововиявленими обставинами).

2. Стаття практично не обмежує кола суб'єктів звернення за нововиявленими обставинами і предмету перегляду з тим, щоб кожен, на чиї права, свободи, інтереси чи обов'язки безпосередньо впливає судове рішення, міг ініціювати цей вид провадження у разі наявності нововиявленої обставини заради захисту свого інтересу та ухвалення правосудного судового рішення у справі.

3. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають особи, чиїх прав, свободи, інтересів чи обов'язків безпосередньо стосується судове рішення.

Таким чином, таке право мають:

1) сторони (позивач, відповідач) і треті особи;

2) особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Правом ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами наділені також представники цих осіб, і не обов'язково, щоб представник раніше брав участь у цій справі.

Усі названі особи мають безпосередню матеріальну та (або) процесуальну заінтересованість у результатах вирішення справи.

4. Предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути судове рішення (постанова або ухвала) суду будь-якої інстанції, що набрало законної сили. Визначення постанови та ухвали наведено у пунктах 12 і 13 статті 3, а порядок набрання ними законної сили залежно від інстанції встановлено статтею 254 КАСУ.

101. Розгляд справи за нововиявленими обставинами. судові рішення за наслідками провадження за ново виявленими обставинами.

Стаття 252. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

2. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

3. Суд своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.

4. Суд може не досліджувати докази стосовно обставин, що встановлені у судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

1. Стаття бланкетно визначає порядок провадження в а.й справі за нововиявленими обставинами після його відкриття, а також встановлює особливості такого провадження з метою досягнення процесуальної економії і справедливих результатів.

2. Провадження за нововиявленими обставинами має бути закінчено протягом розумного строку, але не пізніше двох місяців. Але цей строк відраховується не з дня відкриття такого провадження, а з дня надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Двомісячний строк застосовується в усіх випадках, незалежно від того, суд якої інстанції здійснює перегляд.

3. Відповідно до частини першої коментованої статті суд здійснює провадження за нововиявленими обставинами за правилами а. судочинства, що встановлені для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Тобто якщо це провадження здійснює суд першої інстанції, то він керується правилами розділу III; якщо суд апеляційної інстанції - то правилами глави 1 розділу IV; якщо суд касаційної інстанції - то глави 2 розділу IV; якщо ж Верховний Суд України - то глави 3 розділу IV КАСУ. Йдеться про застосування правил щодо підготовки справи до розгляду, правил про склад суду, порядок та меж розгляду, а також правил про ухвалення судового рішення, його оформлення, проголошення, направлення та видачу його копій особам, які беруть участь у справі.

При цьому необхідно враховувати особливості, визначені цією главою.

4. Якщо а. справа знаходиться в іншому а.му суді, тоді суддя після відкриття провадження за нововиявленими обставинами повинен витребувати її.

5. Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами автоматично не зупиняє його виконання. Однак суд (у тому кількісному складі, у якому було ухвалено судове рішення) під час підготовки справи до розгляду або під час розгляду своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається, до закінчення перегляду (частина третя коментованої статті). Таку ухвалу може бути постановлено судом як з власної ініціативи, так і за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

6. Як випливає з частини другої коментованої статті розгляд заяви за нововиявленими обставинами завжди відбувається у судовому засіданні. Письмове провадження тут не допускається. Особи, які беруть участь у справі, мають бути своєчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви. Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

7. При перегляді справи за нововиявленими обставинами суд першої чи апеляційної інстанції не зобов'язані знову досліджувати докази. Вони можуть повторно не досліджувати доказів стосовно обставин, що належним чином були досліджені й оцінені при минулому вирішенні справи, якщо ніхто їх не оспорює і щодо яких не виникає сумніву у зв'язку з нововиявленою обставиною Якщо перегляд здійснює суд касаційної інстанції (зокрема й Верховний Суд України), то він не має повноважень досліджувати докази та встановлювати обставини у справі.

8. У нормах КАСУ встановлена простіша, порівняно з цивільним судочинством, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами - її не зведено лише до перевірки наявності нововиявленої обставини, скасування судового рішення й направлення справи на новий розгляд. Виходячи з принципу процесуальної економії, суд в а.й справі одночасно переглядає судове рішення по суті і може ухвалити нове судове рішення у справі. Усе це можливо здійснити в одному судовому засіданні.

Стаття 253. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами

1. Суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

2. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в а.й справі втрачають законну силу судові рішення інших а. судів у цій справі.

3. У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими обставинами.

1. Стаття визначає повноваження суду за наслідками розгляду заяви та перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, види судових рішень, їх правові наслідки, а також порядок оскарження.

2. Стаття вичерпно встановлює повноваження суду при вирішенні справи за нововиявлені обставини. Одночасно стаття виконує функцію орієнтира для особи щодо вимог, які вона може заявити у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

3. Вирішуючи справу, суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення або залишити її без задоволення. Задовольняючи заяву, суд скасовує ухвалену цим же адміністративним судом постанову чи ухвалу у справі і натомість приймає нову постанову чи ухвалу. У цьому особливість провадження за нововиявленими обставинами, що суд може скасувати своє ж рішення у справі.

При ухваленні нового рішення (постанови чи ухвали) суд користується повноваженнями тієї інстанції, судом якої він є. Тобто якщо це суд першої інстанції, то його повноваження визначені статтями 161 - 162; якщо апеляційної інстанції - то статтями 198 - 199; якщо касаційної інстанції - то статтею 230, якщо це Верховний Суд України, то статтями 242 - 244 КАСУ.

4. Порядок ухвалення і проголошення судового рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами, видачі і направлення його копій визначено статтями 160 та 167 КАСУ.

5. За структурою судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами має відповідати структурі судового рішення відповідної інстанції. Але у ньому має бути відображено нововиявлену обставину, та як вона вплинула на нове судове рішення. Також одночасно може бути вирішено питання про поворот виконання попереднього рішення у справі, якщо його вже було виконано (див. за аналогією частини першу та другу статті 265 КАСУ) та про перерозподіл судових витрат відповідно до статті 94 КАСУ, зокрема й з урахуванням частини третьої коментованої статті.

6. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ з урахуванням того, судом якої інстанції його було ухвалено. З набранням законної сили новим судовим рішенням в а.й справі втрачають законну силу не лише скасоване судове рішення, а й автоматично - судові рішення а. судів вищих інстанцій у цій справі (висновок про це доцільно відображати у резолютивній частині судового рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами).

7. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено, якщо це допускають правила глав 1 - 3 цього розділу залежно від того, який суд ухвалив таке рішення.