- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Развитой української преси Буковини
Часопис „Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою назвою промовляє за свое національне обличчя і становище. Була це газета „Україна".
Впродовж 1890-тих рр. з'являються тут часописи, розраховані на масового читача. Одним з перших був місячник п. н. „Селянин", що в 1895-96 рр. виходив в Нових Мамавцях за редакцією Г. Савчука. Він же 1899-1900 рр. видає там же місячник п. н. „Народний Вістник". Заходами В. Будзиновського у Чернівцях в 1897 р. вихо-дить двотижневик „Праця", що стояв на ґрунті радикально-соціялістичних ідей. За рік „Праця" з'єдналася з „Громадським Голосом" (Львів). Врешті популярний двотижневик „Руська Рада", що 1898 р. починає виходити стараниям Ст. Смаль-Стоцького.
3 1900-их років розвиток української преси Буковини стае ще виразнішим. 3 цього часу появляються поруч з фахово-професійними органами часописи суто політичного характеру. Так народжується преса української соціял-демократії, як тижневик „Земля і Воля", що з 1.III. 1906 р. починає виходити в Чернівцях за редакцією М. Огородника. 3 1907 р. переходить він до Львова. Так само місячник „Боротьба", що з ч. 3 йде до Львова. Довше на Буковині протримався часопис „Борба", який упродовж 6 років (1908-14) виходив двічі на місяць, спочатку в Глибокій, а потім у Чернівцях за ведениям Ос. Безпалка. За його керування 1907 р. у Чернівцях було видано „Письмо маєве для українських робітників" п. н. „Виробець", а 1910р. за його участю і керуванням почав в Чернівцях виходити орган централістичної організації залізничників п. н. „Залізничник", що пізніше перенісся до Львова.
Врешті в 1909-11 рр. виходить орган Української Радикальної Партії на Буковині п. н. „Громадянин" та просвітньо-політичний місячник ,,Грім", що його видавав Хлопський Комітет та інші.
В цілому, з часу виходу „Буковини" (1889) і до світової війни 1914 р., отже, за 30 років, українська преса Буковини розвинулася в 34 назв (крім додатків) різного роду часописів, що охопили всі галузі українського суспільного життя, остаточно зліквідувавши таке протиприродне явище, яким до 80 років було москвофільство зо всіма його проявами і наслідками.
Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
Довше затрималося, підтримуване впливами зовнішніх політичних сил, москвофільство в б. Угорській Русі (Карпатській Україні). Не могло воно оминути і такого барометру суспільного життя, як преса. Вже з самого початку, що сягає другої половини 70-тих рр. минулого століття відбилося воно на її сторінках, як по лінії національно-культурній, головно мовній, так і соціяльній.
Був це час, що його чи не найліпше характеризують слова редактора ,,Карпат" М. Гомичкова, який писав, що „Драгоманов хочет от нас чтоби ми писали язиком слуг, – но литература пишется везде для господинов".
Тим „язьіком господинов" стала штучно вироблена мішанина церковнослов'янщини з мовами: російською і мадярською. Це було те ж саме „язичіє", що вже конало в Галичині під смертельними ударами розвитку української мови і культури.
Першим часописом, що в пей час почав виходити в Карпатській Україні (б. Угорської Русі), був „Свет", видаваний в Ужгороді в 1867-71 рр. Т-вом св. Василія Великого. Виходив за редакцією гімназійного професора Ю. Ігнатка, Кир. Сабова та В. Кимана.
Побіч з літературними творами, що переважно були передруком творів російських письменників, були тут статті історичного, господарського, релігійного та печатей загальноінформативного характеру.
Серед співробітників були такі представники москвофільства, як вже загадуваний редактор „Церк. Газети" I. Раковський та ідеолог А. Добрянський. Але тут же і такі імена, як місцевий поет О. Павлович, етнограф і поет М. Злоцький та А. Кралицький – історик-письменник, який такими словами окреслив національне обличчя свого народу в одному з неопублікованих в той час віршів:
„Мой отець рускій дякь
И мамка, мні мили
В Вишних Чабинах
Хрестити велели.
Там бо суть ті чесни люде,
Руски-Українці,
Котри в той чесности мене
На дальше учили"...
Популярности цей часопис не здобув. Причиною того була його мова та пропаганда ідей далеких від інтересів, що могли б захопити своею життєвістю місцевого читача. Вже чарез рік кількість перед-платників (на 1868 р.) впала з 410 на 200.
Один з дописувачів (підп. Верховинець) такими словами пояснює цей факт: „Першою причиною упадку „Свету" має бути „письменний язик". Здається, що „Свет" пише незрозумілою публіці мовою, писателі... не вживають мови, якою говоримо, чи слова, які кожний читан розуміти може без словаря"...
Переходячи до змісту, той же автор підкреслює: „Нащо маємо шукати чогось в чужині... ходимо по Москві по Кіліковим полям, а дома горить нам власна будова... ані від Дону, ані від Кулікова ніхто не прийде гасити"...
За рік тут же з'являються такі рядки, що характеризують зміст часопису:
„Не маємо нічого для свого простого народу і хочемо славитися літературою свойому народові неприступною".
3 початком 1871 р. „Свет" було зреформовано. Почав виходити „Новий Свет" за редакцією В. Гебея, який в першому числі при-обіцяв змінити характер часопису в напрямі наближення до народу, як мовою, так і змістом. Проте часопис продовжував традицію попередника. Виступи з вимогою народнього напрямку залишилися без наслідків. Преса ще довший час була глухою до таких вимог. Не мала вона сил вирватися з ланцюгів мови і культури, ідей і поглядів „Господинов".
По упадку „Нового Свету" (1873 р.) виходить, заснований гім-назійним проф. М. Гомичковим часопис „Карпати".
Протримався він до 1886 р., продовжуючи традицію своїх попе-редників, помалу наближаючись до мадярської орієнтації своїм змістом. Популярности не здобув. Можна це бачити з кількости передплатників. Року 1873, як свідчить редакція, було 330 перед-платників, у 1874 р. середньо за рік 217, на початку ж наступного 1875 р. – передплата впала до 169, а за цілий рік – лише 183. Тому, ще перед припиненням його, заходами Е. Фенцика з 14.ІХ. 1885 появляється новий часопис п. н. „Листок", який опинився ще в тяжчому становищі. Кількість передплатників щораз зменшувалася, впавши вкінці до 25.
Все це вказувало на потребу рішучих змін. До цього і взялося Т-во св. Василя Великого, почавши з 1897 р. видавати часопис п. н. „Наука" за редакцією віцеректора Духовної Семинарії Ю. Чучки. Після нього редакторами були д-р В. Гаджега, а потім Авг. Волошин, який провадив її в усіх наступних роках (з 1903 р.). За редаґування А. Волошина, крім В. Гаджеги, послідовного і непохитного захисника українського народнього напрямку, історика, пізніш дійсного члена Накового Т-ва ім. Шевченка, були співробітниками: В. Желтвай, пізніш визначний громадський діяч і журналіст (Вишнявський), I. Дем'ян, Д. Григашій, Ом. Невицький, Гіядор Стрипський, відомий в українській літературі та науковій праці під іменем Біленький та інші.
До кінця 1903 р. була „Наука" двотижневиком, а з січня 1904 р. стала тижневиком. Розвивалася вона в народньому напрямі, и під-креслювала окремішність свого народу від російського та вказувала на справжнє українське ім'я, що йому належить. Так, напримір, 1904 р. на її сторінках читаемо, що назва „Українець" не є чужою для русинів".
„Ви маєте знати" – пише на цю тему один із співробітників (Угрорусин) в одному з чисел – „же велика розлука есть между народом великоруським і малоруським. То не я маю доказати, то доказує білий світ. То дуже давно доказала історія."
Це становище відбилося і на змісті часопису, сторінки якого все частіше починають приносити новіші твори тогочасного українського письменства. Разом з тим підкреслюють, що „не треба нам великорущини, но нужно писати по нашему милому мало-руському язику".
Так еволюціонуючи, „Наука" поволі здобувала симпатію на-родніх має. Відкидаючи все неприродне і чуже народові, вона ставала провідником української культури.
Виступивши проти неприродного явища – москвофільства, „Наука" одночасно поборювала всякі асиміляційні зазіхання, звідки б вони не йшли. Не викликало напади на неї. У відповідь часопис більш починає звертати увагу на всі прояви народнього життя, на організацію просвітньої пращ, кооперації, на ширення господарських відомостей чи порад і т. д. Врешті 1907 р. „Наука" починає видавати популярний ілюстрований додаток п. н. „Село".
Так протрималася „Наука" до першої світової війни, яка перервала її існування.