- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Преса української еміграції та інші органи на чужині
Одночасно з військово-таборовою пресою народжується на чужині преса української політичної еміґрації. 3 бігом часу вона поширюється и об'єднується з іншими органами поза українськмими землями. Має своїм завданням ця преса організацію національно-політичної думки,задоволення культурних і наукових інтересів та інформування чужини.
Вже в 1919-20 рр. виходить в Берліні газета „Український Прапор", що його видає уряд преси і пропаґанди Західньо-Української Народньої Республіки. Протрималася, як орган галицько-українських змагань, до 1931 р. Тут же за редакцією 3.Кузелі виходить тижневик „Нове Слово", а в 1921-22 рр. „Українське Слово", спочатку двічі на тиждень, а потім (1922), як щоденна газета за редакцією Д.Дорошенка та 3.Кузелі, заступаючи думки гетьманського руху. У Відні починають виходити такі органи, як „Боротьба" (1920), тижневик, що заступає інтереси робочого люду, та „Нова Доба", що виходила під проводом В. Винниченка та інших. Року 1919 у Відні починає виходити під проводом В, Піснячевського тижнекий журнал п. н. „Воля", потім „Воля України". Під вмілим проводом стала „Воля" широкоінформативним часописом. Чимало місця було відведено на його сторінках також публіцистиці, де визначалося гостре перо самого В. Піснячевського. В цих же роках (1920-22) Закорд. Делеґ. Україн. Партії Соц.-Рев. (УПСР) приступав у Відні до видання під проводом М. Грушевського свого органу п. н. „Борітеся – Поборете". Виходив він при найближчій участі М.Шрага, М.Шаповала, М.Чечеля та інших.
Появилося десять чисел, з яких шоста книжка повністю присвячена проекту програми УПСР. 3 1922 р. виходить у Празі центральний оргавн Україн. Соц.-Дем. п. н. „Соціялістична Думка", як продовження „Вільної України", яка у січні 1921 р. почала була виходити у Львові.
У Варшаві з 1921 р. виходить щоденна гезета під проводом Ол. Саликовського п. н. „Українська Трибуна". Був це добре поінформований орган, що під вправною редакторською рукою приносив також праці и статті на теми політичні, економічні, історичні, літературні тощо. Найблищими співробітниками були: А.Ніковський, О.Лотоцький, В. Садовський, К.Мацієвич, Дм.Геродот та інші, що відбивали думки і політичне наставления соц.-федерал. (рад.-дем. партії).
Ідеологічним органом гетьманців став журнал „Хліборобська Україна", що в 1920-25 рр. виходила збірниками під проводом В. Липинського.
В перших роках еміґрації народжуються також органи літератури, мистецтва, національно-культурного життя, як також присвячені справам військовим, історії визвольних змагань тощо. Року 1920 у Відні за редакцією О. Олеся починає виходити журнал п. н. „На переломі". Ставив він завданням „стати осередком чистого духового життя за кордоном... стати висловом національного сумління..."
До здійснення того стали такі літературні, наукові і публіцистичні сили, як М.Грушевський, С.Черкасенко, О.Колесса, Б.Лепкий, С.Шелухин та інші.
Другим суспільно-літературним і науковим органом стала „Нова Україна", що 1922 р. почала виходити з ініціятиви Українського Громадського Комітету в Празі, як двотижневик громадсько-культурного та економічного життя, при найближчій участі М. Шаповала, Н.Григорієва, Н.Багацького та Б.Мартоса. 3 січня 1923 р. перетворилася вона у товстий журнал-місячник письменства, мистецтва, науки і громадського життя і так виходила до 1928 р. Спочатку за редакцією М.Шаповала і В.Винниченка та секретаря редакції П.Богацького, а пізніш за редакцією Н.Григорієва, М.Галана, С.Довгаля, Б.Залєвського. Згуртувала вона найширші літературні, наукові і публіцистичні сили. Дала твори старших і молодих авторів з еміґрації. Пролунав тут голос українських письменників з-поза „залізної завіси" (В.Підмогильний та інші), з якими журнал нав'язав зв'язки. Під доброю вправною редактор-ською рукою розвинувся він в орган, що здобув признания и інтерес в широких колах українського суспільства, як на чужині, так і на українських землях, разом з глибоким подратованням ворожих кіл ,,по тому боці".
Зі спеціяльних органів у першу чергу треба згадати воєнно-літературний журнал п. н. „Табор". Почав він виходити 1923 р. у Каліші розміром в 4-6 аркушів друку при найближчій участі ген. В. Куща та полк. М. Садовського і співпраці генер. С. Дельвіга, Колосовського, В. Сальського, П. Шрамченка, Т. Олесіюка та інших.
Спочатку видавці мали на думці присвятити цей орган виключно розробці военного знания, але вже з третім числом дали місце і „літературі", а саме – ідеологічним, політичним та полемічним статтям, витриманим у дусі концепції, що її заступав і на яку поклав печать своєї особистости С. Петлюра.
Не меншого значения і популярности здобув другий поважний орган, присвячений історії визвольних змагань п. н. „За Державність". Зібрав він на своїх сторінках чимало цінного матеріялу та дав не менш цінних праць до історії боротьби українського народу за державність. Виходив цей орган товстими збірниками і протримався до другої світової війни.
Врешті популярний громадсько-політичний та інформативний тижневий журнал, що його основником був С. Петлюра, п. н. „Тризуб". Засновано його 1925 р. в Парижі. Виходив без перерви до 1939 р. як речник і захисник ідей, покладених в основу української держави в формі Української Народньої Республіки (УНР).
Із спеціяльних органів цього часу треба згадати ще такі, як „Книга", бібліографічний журнал, якого появилося одне число у Відні 1921 р. під проводом проф. Дм. Антоновича; „Український Медичний Вісник", що почав виходити у Празі 1923 р. і протримався до 1925 р.; „Український Студент" (Прага, 1920-24) тощо.
Починаючи з 1923 до 1939 рр. преса української еміґрації широко розгортається, охоплює різні галузі національно-суспільного життя і вимагає для себе спеціяльної сторінки огляду. Зокрема в цей час виходить у різних місцях Европи довга низка „Вістей" та бюлетенів поодиноких організацій, серед яких чимало присвячених інформації чужинців.
3 інформаційних органів цього часу в першу чергу треба згадати „Українську Кореспонденцію" скорочено: „Українкор", що виходила в чеській Празі під час пацифікаційних подій на західньоукраїнських землях. Почала виходити з ініціятиви членів празької групи Української Партії Соц.-Револ., за проводом і редакцією д-р Я. Зозулі та інж. Гр. Денисенка. Виходила в двох виданнях: українському и чеському 1930-31 рр. Здобула популярність, зокрема чеське видання стало популярним інформаційним джерелом для органів чеської преси. Подібним же інформаційним бюлетенем пізніше став у Празі „Українськи Пржеглед" в чеській мові, що виходив так само з ініціятиви і стараниям празької групи УПСР.
Врешті широку популярність здобув „Український Тиждень", що довший час виходив у Празі за ведениям П. Зленка.
3 суспільно-політичних органів цього часу треба відзначити в першу чергу такі, як ,,Вісник УПСР", а потім „Трудова Україна", основником якої був М. Шаповал, а по його смерті (1932) виходила за редакцією Н. Григорієва та П. Богацького, як орган Центр. Коміт. УПСР; „Розбудова Нації", як ідеологічний орган націоналістичної течії в українському суспільстві, що виходила місячними випусками в Празі.
3 інших такі, як: „Наша Спілка", орган Української Селянської Спілки (Прага), „Шлях Незалежности" (Варшава), „22 січня" (Париж); „Незалежність", „Український Революціонер" та „Сурма", призначені для українських земель; „За Конґрес" (Прага), „Інвестіґейтор" (Лондон) та інші; орган літературно-мистецького характеру: „Літопис політики, письменства і мистецтва" (Берлін); Студентські: „Студенський Вісник", „Життя", „Спудей" (Прага), „Наша Громада" (Подєбради); „Чорноморя" (Данціґ) та інші; бібліографічні: „Книголюб" (Прага); військові: „Військова Справа", „Вояк", „Запорожець" (Париж) та інші; господарські: „Господарський Бю-летень" (Париж), „Торговельно-Промисловий Вісник" (Варшава), „Село" Подєбради; спеціяльні: „Український Філятеліст" (Відень), та інші, серед яких преса кубанської української еміґрації, як: „Про Кубань", „Кубанські Думки", „Кубанський Край", „Наш Край", „Хвилі Кубані", „Чорноморець" (Прага).
У 1930-х роках у Варшаві почали виходити три часописи, що зайняли в українській журналістиці окреме поважне місце.
Першим з них був квартальник, а потім двомісячник п. н. „Ми". Виходив в 1933-39 рр. при найближчій участі М. Куницького, А. Крижановського та I. Дубицького та при співпраці Б. Ольхівського, Гл. Лазаревського, Н. Левицької-Холодної та інших. Виконав він своє завдання, як літературно-мистецький орган чи то своїм змістом, чи то формою видання. 3 січня 1935 р. почав виходити науково-літературний місячник п. н. „Наша Культура" та місячник для студій української мови п. н. „Рідна Мова", обидва старанням і під безпосереднім проводом проф. I. Огієнка.
Поставивши своєю метою: „всебічне і глибоке наукове висвітлення нашої духової и матеріяльної культури", „Наша Культура" оповістила свою програму, що охоплювала праці з історії, літератури, мистецтва, філософії, мовознавства, етнографії, права, археологи', педагогіки і т. інше. Впродовж трьох років під вмілим проводом видавця і редактора, журнал об'єднав широке коло наукових працівників, що в 32 томах дали понад 200 наукових праць з різних галузів. Проте і цей поважний і незалежний орган не уникнув бича української преси. У грудневій книжці 1937 р. редакція примушена була повідомити читачів про тимчасове припинення видання, поки передплатники не виконають свого елементарного обов'язку - поки не заплатять своїх боргів. Робимо це, як демонстраційний протест – писала редакція – проти тих неплатників, що стали буденним явищем у нашому громадянстві".
Тут же попередження, що „неплатство и післяплатство вб'є „Рідну Мову", і зрештою сподівання, що перерва в праці – тільки тимчасова примусова перерва, яка покінчиться в найкоротшому часі. Але це – додає редакція – залежить від... неплатників і післяплатників.
Сподівання не здійснилися. Тимчасова перерва „Нашої Культури" перетворилася в остаточне припинення і журналу вже не пощастило відновитися.
Натомість „Рідна Мова" проіснувала без перерви до 1939 р., несучи до широких кіл українського народу глибоку любов, пошану і знання своєї мови.