- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Загальноосвітні органи
3 органів загальноосвітніх треба в першу черну згадати відновлення часопису п. н. „Письмо з Просвіти". Початки цього органу Т-ва „Просвіти"у Львов! сягають 1877-79 рр. Через брак фондів сталася перерва, що тяглася 15років. Року 1894приступленодопоновлення видання просвітнього органу, на цей раз п. н. „Читальня". Та недовго протримався і цей часопис. По двох роках мусів припинитися. Нова перерва тяглася 10 років. Щойно з початком 1907 р. пощастило відновити „Письмо з Просвіти", як літературно-популярний ілюстрований місячник за редакцією Яр. Весоловського, а від 1910 р. Ю. Балицького. Виходив двічі на місяць аж до 1914 р.
3 вибухом першої світової війни завмерла вся діяльність Т-ва „Просвіта". „Письмо з Просвіти" перестало виходити, а його редактора, при обсадженню Львова російським військом, вивезено на Сибір.
Спроба продовжувати видання цього часопису була 1916р. По-явилося тоді одно число у м. липні. Було воно інструктивного змісту. У грудні 1919 р. Т-во ухвалило видавати ілюстрований орган п. н. „Живописна Україна" за редакцією Ф. Федорцева. Однак знову брак фондів став на перешкоді. Щойно з 15 грудня 1921 р. щастить знову приступити до видання „Письмо з Просвіти", як літературно-просвітнього тижневика за редакцією В. Дорошенка. 3 1923 р. перетворюється цей часопис у місячник, присвячений позашкільній освіті п. н. „Народня Просвіта".
Тим часом відчувалася потреба в популярно-науковому органі, подібному до колишньої львівської „Зорі". Не зважаючи на тяжкий матеріяльний стан, що переживала „Просвіта", Головний Відділ все ж рішився приступити до видання такого часопису.
Перше число цього часопису п. н. „Життя і Знания" появилося у жовтні 1927р. за редакціяю М. Галущинського. Початки були досить тяжкі. Перший і другий роки принесли дефіцит. Щоб орієнтуватися у вимогах і бажаннях суспільства и читачів, редакція вирішила перевести анкету. У липні 1929 р. розіслано було понад 1 500 анкетних листків з 20-ти питаннями. Редакція дістала... 104 відповіді. Не багато. Але цінні і цікаві своїм змістом.
Шзніший редактор (1931-33)1. Брик подає такі висліди: „Відповіді надійшли від поодиноких читачів, від читалень (6), кооператив (2) та від однієї гімназії: Були це відповіді вчителів – 21, селян – 19, священиків – 10, решта інших станів.
Щодо освіти: з високою освітою – 25, учительські семінарії -19, з середньою освітою – 2, решта з менше, ніж середньошкільною освітою. В цілому часопис усім подобався. Одним – без застережень, іншим з деякими застереженнями. Але всі, майже одноголосно, стверджували, що часопис дуже потрібний і корисний.
Наслідком цієї анкети було те, що „Просвіта", не вважаючи на недобір, рішилася видавати журнал далі в надії, що усунувши хиби і взявши на увагу справедливі замітки читача, вивести його на гладку стежку.
Минули так ще два роки. Вмер перший редактор М. Галущинський, який вкладав до часопису все своє серце і душу. Його наступником став I. Брик (з листопада 1931 р.). Поставив він такі засади ведення часопису: „Ясний, популярний виклад, якнайкоротші і найрізнородніші статті, зв'язок із життям минулим і відзивчивість на життєві питання, обмеження статтей із техніки тощо".
Помалу пощастило зробити журнал популярнішим, а 1932 р. приніс він уже і рівновагу матеріяльну, а в дальших роках почало „Життя і Знання" давати вже навіть деякий прибуток.
У листопаді 1933 р. редакцію перебрав проф. В. Сімович. Журнал ставав все більш популярним серед суспільства, здобув зрозуміння і прихильність. За одинадцять років став він скарбницею, до якої внесла свої вклади довга низка наукових сил, письменників, громадських діячів, згорнувши їх у таких відділах: 1) Українська культура, письменство, національне життя; 2) Українське минуле; 3) Українські діячі – їх життя і праця; 4) Старий і новий побут. Архівництво і музейництво; 5) Українська історія; 6) Давні люди і давні часи у світі; 7) Українське краєзнавство; 8) Мова і зокрема українська; 9) Чужі краї, народи, культура, побут, діячі; 10) Природознавство; 11) Господарство; 12) Медицина, гігієна; 13) Техніка; 14) Мистецтво; 15) Педагогіка; 16) Соціологія; 17) Поезія і оповідання; 18) Посмертні згадки, рецензії та дрібніші нотатки.
3 квітня 1936 р. Т-во „Просвіта" приступило до видання нового місячника освіти, виховання і культури п. н. „Просвіта". Було це розгорненням попередньої „Народньої Просвіти". Завданням своїм цей місячник ставив „створити постійний і безперервний зв'язок із усіма просвітними працівниками в краю". Розгорнувся цей часопис в орган провідництва в просвітнянській праці. Добре підібраний матеріял, поважність і любов до поставленої мети, все це пробивалося з кожного числа, з кожної сторінки. Цілий зміст розкладено в пооди ноких відділах, що охоплювали все життя і працю Т-ва „Просвіта" та його читалень на місцях.
Були тут відділи: 1) „Читання" – матеріял для читання масового і одиночного, 2) „Молода Просвіта" – організація та виховання молоді під прапором ,,Просвіти", 3) Бібліотека, 4) Мистецтво організація зборів, театру тощо, 5) Порад („Поуки і поради") при влаштуванню просвітянських свят, освітніх занять, провадження зборів, розподіл обов'язків і т. д. 3 цим же відділом в'яжеться „Календарець праці" за порою року та огляду життя і праці „Просвіти" і 6) Відділ забав і розваги та листування з читачами.
Був це зразково поставлений журнал-порадник, журнал-виховник, цінність якого було підкреслено низкою органів преси, як центральної, так і провінціяльної. Всі вони підкреслювали поважність і корисність лектури, надзвичайно цікавий, різноманітний зміст, висловлювали надію, що часопис знайде дорогу ,,до сердець численних читачів". Таким відгуком зустріли цей орган ,,Діло", „Українські Вісті", „Новий Час", „Батьківщина", „Наш Прапор", „Шлях виховання і навчання", „Обрії", як також „Зборівські Вісті", „Думка" в Стрию, що писала про цей журнал, як про „приятеля - інформатора, фахового дорадника і знаменитого учителя". Дуже сердечно зустрів вихід часопису і ввесь край, що виявилося в низці листів, якими відгукнувся він до редакції.
Подібно до видань „Просвіти" з метою прислужитися українській молодій селянській та робітничій масі на шляху освіти і знания, в 1937 за редакцією Р. Паладійчука видавництво „Дешева Книжка" почало видавати часопис масової освіти п. н. „Самоосвітник".
Був це новий тип журналу лекційного характеру з контрольними вправами. Виходив спочатку раз на місяць, а з ч. 9 став двотижневиком.
Лекції під заголовком: „Університет Суспільної Освіти" обіймали такі галузі знання, як: землезнання, історія народів, українські землі, українське письменство, українська мова, історія української нації, суспільні рухи і течії і т. д. Тут же і практичні відомості з математики. Крім того провідні статті на актуальні теми політичного і культурного характеру, статті з літератури, спомини і т. д. Все це надавало часопису різнобарвности, робило його цікавим. Цьому ж сприяло і добре оформлення його з багатьма ілюстраціями, фотографіями, карикатурами.
3 інших освітньо-інформаційних органів треба згадати ще такі, як: ілюстрований двотижневик „Світ" та „Українська Ілюстрація".
Журнал „Світ" видавало в-во „Друкар" у Львові в 1926-27 рр. Ближчу участь в ньому брали М. Рудницький, М. Возник, М. Галущинський, Р. Купчинський та інші. Крім ориґінальних творів та статтей на освітньо-інформаційні теми, знайомив він читача також з творами українських письменників з-під совєтської України та інформував про культурне життя на українських землях під совєтами.
„Українську Ілюстрацію" почав із січня 1934 р. видавати I. Тиктор, як місячник, що ставив завданням „рятувати з минулого те, що ще є до врятовання, а з сучасного закріплювати в картині те, що на увагу живих і пам'ять грядучих поколінь заслуговує".
Реалізуючи це завдання, часопис почав приносити крім фотографій барвну ілюстрацію з відповідним текстом. На жаль, доброму наміру не пощастило і часопис невдовзі перестав виходити.