15 Лютого 1922 року

(із поправками від 21 березня 1993 року та 27 січня

1994 Року)

Латвійський народ через своїх представників у вільно обраних Установчих Зборах встановив для себе таку Конституцію:

Частина І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Латвія - незалежна демократична республіка.

2. Суверенна влада Латвії належить латвійському народові.

3. Територію держави Латвія складають у межах, визначених міжнародними договорами, Ліфляндія, Латгалія, Курляндія та Зем- галія.

4. Державний прапор Латвії - червоний з білою смугою.

Частина II. СЕЙМ

5. Сейм складається із ста народних представників.

6. Сейм обирається загальним, рівним, прямим, таємним і про­ порційним голосуванням.

7. Латвія поділяється на окремі виборчі округи; кількість депу­ татів до Сейму, яку належить обирати у кожному виборчому окрузі, має бути пропорційною до кількості виборців даного округу

8. Право голосу належить повноправним латвійським громадя­ нам, яким на перший день виборів виповнилося вісімнадцять років.

9. До Сейму може бути обраний кожний повноправний латвійський громадянин, якому на перший день виборів виповнився двадцять один рік.

10. Сейм обирається на три роки.

11. Вибори до Сейму проводяться у першу неділю жовтня та в суботу напередодні.

12. Новообраний Сейм збирається на перше засідання у перший вівторок листопада; цього самого дня закінчуються повноваження Сейму попереднього скликання.

13. Якщо у разі розпуску Сейму вибори до Сейму відбуваються в інший період року, то такий Сейм збирається на перше засідання

411

С.К.Бостан, СМ.Тимченко

'

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

не пізніше ніж через один місяць після його обрання, і повноважен­ня його закінчуються через два роки у перший вівторок листопада, коли збирається наступний новообраний Сейм.

14. Виборці не можуть відкликати окремих членів Сейму

15. Засідання Сейму відбуваються у Ризі, і лише з огляду на надзвичайні обставини Сейм може бути скликаний в іншому місці.

16. Сейм обирає свою Президію, яка складається з Голови, двох його заступників та секретарів. Президія Сейму діє також у періоди між сесіями.

17. Перше засідання новообраного Сейму відкриває Голова по­ переднього Сейму або інший член Президії, який його заміщає.

18. Сейм сам перевіряє повноваження своїх членів.

19. Президія Сейму скликає сесії та призначає чергові і надзви­ чайні засідання Сейму

20. Президія Сейму зобов'язана призначити засідання Сейму, якщо цього вимагає Президент Республіки, Міністр-президент або одна третина членів Сейму

21. Сейм встановлює порядок своєї роботи та внутрішнього роз­ порядку.

22. Засідання Сейму публічні. За вимогою десяти членів Сейму, Президента Республіки, Міністра-президента або одного з міністрів Сейм більшістю у дві третини присутніх депутатів може постанови­ ти вести закрите засідання.

23. Засідання Сейму чинні, якщо у них бере участь принаймні половина членів Сейму.

24. Сейм приймає постанови, за винятком особливих, передба­ чених Конституцією випадків, абсолютною більшістю голосів при­ сутніх депутатів.

25. Сейм обирає комісії, встановлює кількість їх членів та за­ вдання. Комісії мають право вимагати необхідні для своєї діяльності відомості та пояснення від відповідних міністрів та органів місцево­ го самоврядування, а також вимагати присутності на своїх засідан­ нях для дачі пояснень відповідальних представників міністерств та органів самоврядування.

Комісії можуть діяти і в періоди між сесіями.

26. Сейм зобов'язаний призначати (для певних випадків) парла­ ментські слідчі комісії, якщо цього вимагає не менш ніж одна трети­ на членів Сейму.

27. Сейм має право звертатися до Міністра-президента або окре­ мого міністра із запитами та запитаннями, на які ті зобов'язані дава­ ти відповідь особисто або через уповноважену ними на те відповідальну посадову особу. Міністр-президент або міністр за ви­ могою Сейму або його комісії зобов'язані надавати відповідні доку­ менти та справи.

28. Члени Сейму не можуть бути притягнені до відповідальності ні в судовому, ні в адміністративному, ні в дисциплінарному поряд­ ку за голосування або за погляди, висловлені ними при виконанні обов'язків. Член Сейму може бути притягнений до судової відповідальності, якщо він, хоча б і при виконанні обов'язків, поши­ рює:

1. завідомо неправдиві відомості, що ганьблять честь;

2. відомості, що ганьблять честь і стосуються приватного або сімейного життя.

29. Член Сейму не може бути заарештований, підданий обшуку або іншому обмеженню особистої свободи без згоди Сейму. Член Сейму може бути заарештований, якщо його затримано при вчи­ ненні злочину. Про всякий арешт членів Сейму протягом двадцяти чотирьох годин має бути сповіщена Президія Сейму, яка на найб­ лижчому засіданні Сейму доповідає про це останньому для ухвален­ ня рішення про те, чи й далі залишати під арештом (затриманого) члена Сейму, чи звільнити його. У період між сесіями, аж до віднов­ лення засідань, питання про подальше затримання або звільнення члена Сейму вирішує Президія Сейму.

30. Проти члена Сейму не може бути без згоди Сейму розпоча­ те судове або адміністративне переслідування за вчинення злочину.

31. Член Сейму має право відмовитися дати свідчення:

1. про осіб, які повідомили йому як народному представникові будь-які факти чи відомості;

2. про осіб, яким він, виконуючи свої обов'язки народного пред­ ставника, довірив будь-які факти чи відомості;

3. про самі ці факти та відомості.

32. Член Сейму не може ні сам, ані від імені іншої особи бути по­ стачальником Державної скарбниці та отримувати концесії від дер­ жави. Заборона за змістом цієї статті стосується міністрів, навіть як­ що вони і не є членами Сейму.

412

413

С.К.Бостан, СМ. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

33. Члени Сейму отримують винагороду з державних коштів.

34. Ніхто не може бути притягнений до відповідальності за відо­ мості про засідання Сейму та комісій, якщо ці відомості відповіда­ ють дійсності. Лише Президія Сейму або бюро комісії може дозволи­ ти давати відомості про закриті засідання Сейму та комісій.

Частина III. ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ

35. Президент Республіки обирається Сеймом натри роки.

36. Президент Республіки обирається закритим голосуванням більшістю голосів не менш ніж п'ятдесяти одного члена Сейму

37. Президентом Республіки не може бути обрана особа, яка не досягла сорокарічного віку.

38. Посада Президента Республіки несумісна з іншими про­ фесійними заняттями. Якщо особа, обрана Президентом, є членом Сейму, то вона зобов'язана скласти повноваження члена Сейму.

39. Одна й та сама особа не може бути Президентом Республіки більше шести років підряд.

40. У першому засіданні Сейму після обрання Президента Рес­ публіки, останній, беручи на себе посадові обов'язки, дає таку урочи­ сту присягу: "Присягаю, що вся моя діяльність буде спрямована на благо латвійського народу. Я докладу усіх зусиль заради благополуч­ чя Латвійської держави та її населення. Я шануватиму як священні Конституцію Латвії та її закони і дотримуватимусь їх. У ставленні до всіх я буду справедливим і обов'язки свої виконуватиму сумлінно".

41. Президент Республіки представляє державу у міжнародних відносинах, призначає латвійських та приймає іноземних диплома­ тичних представників. Він виконує рішення Сейму про ратифікацію міжнародних договорів.

42. Президентові Республіки підпорядковані Збройні сили дер­ жави. На випадок війні він призначає Головнокомандувача.

43. Президент Республіки на підставі рішення Сейму оголошує війну.

44. Президент Республіки має право вжити необхідних заходів військової оборони якщо будь-яка інша держава оголосить війну Латвії або якщо ворог нападе на латвійські кордони. Водночас Пре­ зидент Республіки негайно скликає Сейм, який приймає рішення про оголошення та початок війни.

414

45. Президентові Республіки належить право помилування зло­ чинців, стосовно до яких судовий вирок набув чинності. Це право помилування не поширюється на випадки в яких закон передбачає інший порядок помилування. Амністію дарує Сейм.

46. Президент Республіки має право скликати та вести як голо­ ва надзвичайні засідання Кабінету Міністрів, встановлюючи поря­ док денний цих засідань.

47. Президентові Республіки належить право законодавчої ініціативи.

48. Президент Республіки має право запропонувати розпуск Сейму. Пропозиція про розпуск має бути винесена на народне голо­ сування. Якщо більше половини учасників народного голосування висловиться за розпуск Сейму, розпуск вважається здійсненим і ма­ ють бути призначені нові вибори, які повинні відбутися не пізніше ніж через два місяці з дня розпуску Сейму.

49. Якщо Сейм розпущено, то повноваження членів Сейму зберігають чинність до відкриття Сейму нового складу, але попе­ редній Сейм може зібратися на засідання лише за скликанням Пре­ зидента Республіки. Порядок денний таких засідань Сейму визна­ чається Президентом Республіки.

50. Якщо під час народного голосування розпуск Сейму відхи­ лено більш ніж половиною поданих голосів, то Президент Рес­ публіки вважається усунутим з посади і Сейм обирає нового Прези­ дента на той строк повноважень усунутого з посади Президента що залишився.

51. За пропозицією не менш ніж половини всіх членів Сейму, Сейм на закритому засіданні більшістю не менш як у дві третини го­ лосів усіх членів Сейму може постановити про усунення з посади Президента Республіки. Слідом за такою постановою Сейм негайно обирає нового Президента.

52. Якщо Президент Республіки відмовляється від посади або помирає до закінчення строку своїх повноважень, або ж якщо до Сейму внесено пропозицію про усунення Президента з посади, обов'язки Президента Республіки до обрання Сеймом нового Прези­ дента виконує Голова Сейму. Так само Голова Сейму заміщає Пре­ зидента Республіки якщо Президент перебуває за межами держави або натрапляє на будь-які інші перепони для виконання своїх обов'язків.

415

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

53. Президент Республіки за свою діяльність не несе політичної відповідальності. Усі акти Президента Республіки мають бути кон­ трасигновані Міністром-президентом або відповідним міністром, які тим беруть на себе всю відповідальність за ці акти, крім випадків, пе­ редбачених у статтях сорок восьмій та п'ятдесят шостій.

54. Президент Республіки може бути притягнений до криміна­ льної відповідальності, якщо Сейм дасть на те згоду більшістю не менш як двох третин голосів.

Частина IV. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

55. Кабінет Міністрів складається з Міністра-президента та призначених ним міністрів.

56. Кабінет Міністрів формується особою, призначеною для цього Президентом Республіки.

57. Кількість міністрів, коло їхніх повноважень, як і відносини з державними установами, встановлюються законом.

58. Кабінетові Міністрів підпорядковуються адміністративні ус­ танови держави.

59. Для виконання своїх обов'язків Міністрові-президенту та міністрам необхідна довіра Сейму, і за свою діяльність вони відповідальні перед Сеймом. Якщо Сейм висловлює недовіру Міністрові-президенту, то у відставку йде увесь Кабінет. Якщо не­ довіру виражено окремому міністрові, то він іде у відставку, а замість нього Міністр-президент призначає іншу особу.

60. На засіданнях Кабінету Міністрів головує Міністр-президент, а за його відсутності - той із міністрів, якого він на те уповноважив.

61. Кабінет Міністрів обговорює всі проекти законів, розроблені окремими міністерствами, питання, що стосуються діяльності кількох міністерств, а також порушені окремими членами Кабінету питання політичного характеру.

62. Якщо державі загрожує зовнішній ворог або ж у державі чи якій-небудь її частині сталися чи можуть статися внутрішні завору­ шення, що є небезпечними для існуючого державного ладу, то Кабінет Міністрів має право оголосити надзвичайний стан, довівши про це протягом двадцяти чотирьох годин до відома Президії Сейму. Президія Сейму негайно доповідає Сеймові про прийняту постано­ ву Кабінету Міністрів.

416

63. Міністри, навіть якщо вони не є членами Сейму, а також уповноважені міністрами відповідальні посадові особи мають право брати участь у засіданнях Сейму та його комісій і вносити доповнен­ ня та поправки у законопроекти.

Частина V. ЗАКОНОДАВСТВО

64. Законодавча влада належить Сеймові, а отже, народові, в по­ рядку та у межах, передбачених цією Конституцією.

65. Законопроекти можуть вносити у Сейм: Президент Рес­ публіки, Кабінет Міністрів, різні комісії Сейму, групи депутатів у кількості, не меншій п'яти осіб, а також у випадках та в порядку, пе­ редбачених цією Конституцією, одна десята частина виборців.

66. Сейм щорічно до початку фінансового року вотує держав­ ний бюджет, проект якого подає Кабінет Міністрів.

Якщо Сейм приймає постанову, що пов'язана з непередбачени­ми у бюджеті видатками, то в цій самій постанові він має передбачи­ти також кошти, які дозволять покрити такі видатки.

Після виконання бюджету Кабінет Міністрів зобов'язаний вне­сти на затвердження Сейму звіт про виконання.

67. Сейм встановлює чисельність Збройних сил держави у мир­ ний час.

68. Усі міжнародні договори, які регулюють питання, що вирішуються законодавчим шляхом, обов'язково мають бути ра­ тифіковані Сеймом.

69. Президент Республіки публікує прийняті Сеймом закони не раніше як на сьомий і не пізніше ніж на двадцять перший день після їх прийняття. Закон набуває чинності, якщо в ньому не визначений інший строк, через чотирнадцять днів після опублікування.

70. Президент Республіки публікує прийняті закони таким чи­ ном: "Сейм (чи народ) прийняв і Президент Республіки публікує на­ ведений нижче закон: (текст закону)".

71. Протягом семи днів, рахуючи з дня прийняття закону Сей­ мом, Президент Республіки має право вмотивованим зверненням на ім'я Голови Сейму вимагати повторного розгляду закону. Якщо Сейм закону не змінить, то Президент удруге заперечувати не може.

72. Президент Республіки має право затримати опублікування за­ кону на два місяці. Він зобов'язаний затримати опублікування закону,

417

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

якщо цього вимагає третина членів Сейму. Цим правом Президент Ре­спубліки або одна третина членів Сейму можуть скористатися протя­гом семи днів, рахуючи з дня прийняття проекту закону в Сеймі. За­триманий таким чином закон має бути винесений на народне голосу­вання, якщо цього вимагатиме не менш як одна десята частина ви­борців. Якщо протягом зазначених вище двох місяців таку вимогу не буде висунуто, то після спливу зазначеного строку закон піддягає опублікуванню. Народне голосування, однак, не відбувається, якщо Сейм удруге висловиться за цей закон і якщо прихильниками його прийняття виявляться не менш як три четвертини всіх депутатів.

73. На народне голосування не можуть бути винесені бюджет та закони про позики, податки, митні збори, залізничні тарифи, військову повинність, оголошення та початок війни, укладення ми­ ру, оголошення та припинення надзвичайного стану, мобілізацію і демобілізацію, а також договори з іншими державами.

74. Закон, прийнятий у Сеймі та затриманий згідно із сімдесят другою статтею, може бути скасований народним голосуванням, як­ що у ньому взяла участь принаймні половина тих, хто брав участь у попередніх виборах до Сейму, і більшість проголосувала проти відповідного закону.

75. Якщо Сейм більшістю у дві третини голосів приймає рішен­ ня про терміновість схвалення закону, то Президент Республіки не має права вимагати повторного розгляду такого закону; такий закон не може бути винесений на народне голосування і має бути опублікований не пізніше ніж на третій день з дня отримання вото- ваного закону Президентом.

76. Сейм може змінити Конституцію на засіданнях, в яких бе­ руть участь не менше двох третин членів Сейму. Зміни приймають­ ся у трьох читаннях більшістю не менш як у дві третини голосів при­ сутніх депутатів.

77. Якщо Сейм змінить статті першу, другу, третю чи шосту Конституції, то такі зміни для набуття чинності мають бути винесені на народне голосування.

78. Не менш як одна десята частина виборців має право подати Президентові Республіки розроблений проект зміни Конституції або законопроект, який Президент передає Сеймові. Якщо Сейм не прийме проект без суттєвих змін, то він виноситься на народне голо­ сування.

418

79. Винесені на народне голосування зміни Конституції вважа­ ються прийнятими, якщо їх підтримала не менш як половина всіх, хто має право голосу.

Винесені на народне голосування законопроекти вважаються прийнятими, якщо їх підтримала не менш як половина тих, хто брав участь у попередніх виборах до Сейму.

80. У народному голосуванні можуть брати участь усі латвійські громадяни, що мають право голосу на виборах представників до Сейму.

81. У періоди між сесіями Сейму Кабінет Міністрів має право, якщо в тому є нагальна потреба, приймати постанови, які мають си­ лу закону. Такі постанови не можуть змінювати закон про вибори до Сейму, закони про судоустрій та судочинство, бюджет і бюджетне право, а також закони, прийняті під час діяльності існуючого Сейму; так само вони не можуть стосуватися амністії, випуску бон Держав­ ної скарбниці, державних податків, митних зборів, залізничних та­ рифів, позик; вони втрачають чинність, якщо не будуть внесені у Сейм до спливу трьох днів після відкриття найближчої сесії Сейму.

Частина VI. СУД

82. Усі громадяни рівні перед законом та судом.

83. Судді незалежні і підкоряються лише законові.

84. Судді затверджуються Сеймом і є незмінюваними. Судді, усупереч своїй волі, можуть бути усунені з посади виключно на підставі судового рішення. Граничний вік, з досягненням якого судді залишають посади, встановлюється для суддів законом.

85. У Латвії існують суди присяжних на підставі спеціального закону.

86. Здійснювати правосуддя можуть лише ті органи, яким це право надано законом, і лише в порядку, передбаченому законом. Військові суди діють на підставі спеціального закону.

Частина VII. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

87. Державний контроль - незалежна колегіальна установа.

88. Державні контролери призначаються та затверджуються на посаду у тому самому порядку, що й судді, але тільки на певний строк, у межах якого вони можуть бути усунені з посади лише на підставі судового рішення. Організацію та компетенцію Державного контролю визначає спеціальний закон.

419

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

КОНСТИТУЦІЯ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(витяги)

(Прийнята громадянами Литовської республіки на референдумі 25 жовтня 1992 року)