2.3. Класифікація конституцій

I. За часом (або тривалістю) дії:

• постійні (необмежені у часі);

• тимчасові (обмежені у часі).

II. За політичним режимом, що оформлюється:

• демократичні;

• недемократичні:

• авторитарні;

• тоталітарні. III.За формою правління:

• республіканські;

• монархічні.

IV. За формою державно-територіального устрою:

1. унітарні;

2. федеративні:

• федеративні (національні);

• суб'єктів федерації.

V. За формою вираження волі засновника:

1) писані:

• кодифіковані;

• некодифіковані;

2. неписані;

3. змішані.

Писані конституції - це єдиний акт (кодифікована консти­туція) або кілька актів (некодифікована конституція) що ма­ють вищу юридичну силу.

Абсолютна більшість конституцій зарубіжних країн - це конституції кодифіковані. Але є у сучасному світі кілька за­рубіжних країн, основні закони яких за формою є некодифи-кованими. Хрестоматійним прикладом такої конституції є конституція Швеції, котра бере свій початок з прийняття

38

1809 р. першого конституційного акту про форму правління.

акт іноді називали конституцією, хоча відповідну зна--г.шість за змістом і юридичною формою мали й деякі інші ак­ти, запроваджені в XIX ст.: про престолонаслідування (1810 р.), про свободу друку (1812 р.) і про парламент (1810 p.). Усі вони були прийняті парламентом кваліфікова­ною більшістю голосів. Саме сукупність названих чотирьох актів, на думку офіційних кіл, утворювала те, що було первісною конституцією Швеції.

З часом більшість із цих актів кілька разів змінювалася й доповнювалася, однак складові конституції Швеції номіналь­но залишалися тими ж. На сьогодні чинну Конституцію цієї держави складають прийняті парламентом у лютому 1974 р. ікти "Форма правління", "Акт про парламент" і "Акт про сво­боду друку". Саме цей рік вважається роком прийняття Кон­ституції Швеції, четвертою складовою котрої є "Акт про пре­столонаслідування 1810 р." зі змінами та доповненнями.

Шведський досвід сприйняла й інша скандинавська країна - Фінляндія. її конституція до кінця XX ст. складалася також з чотирьох парламентських актів, які були запровад­жені в різні роки: "Форма правління 1919 р." (цим же роком зазвичай позначалася і сама конституція країни. - С.Б.), два акти щодо організації виконавчої та судової влади, прийняті в 1922 р., та "Акт про парламент 1928 p.". Однак 11 червня 1999 р. Фінляндія, прийнявши свою нову конституцію - "Ос­новний закон Фінляндії", відмовилася від некодификованої

-конституції.

Некодифікованою вважається також Конституція Австрії. Поняття конституції в цій країні, як правило, ототожнюється з Конституційним законом 1920 p., що регламентує питання державного устрою. Однак він не вичерпує змісту консти­туційного регулювання в цій країні. Офіційно конституційни­ми законами визнані також "Конституційний закон про нейт­ралітет 1955 р." та деякі інші акти, прийняті в попередні роки, зокрема, ще за часів існування Австро-Угорської імперії. Се-

39

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ред них слід назвати насамперед "Закон про захист свободи особи 1862 р." і датований тим же роком "Закон про охорону недоторканості житла", "Основний закон держави про за­гальні права громадян і земель 1867 p.".

У Канаді поняття конституції асоціюється з сукупністю актів, частина з яких прямо названа конституційними закона­ми, а решта є такими за своїм характером. Ці акти прийняті протягом 1867-1982 pp., причому більшість їх уведена парла­ментом колишньої метрополії або октройована британським монархом.

Змішаними є конституції Великобританії і Нової Зеландії, які складаються із сукупності різних джерел конституційного права. У Великобританії - це парламентські акти (статути), судові прецеденти, конституційні угоди (правові звичаї), док-тринальні джерела. Доктринальні джерела - це погляди ав­торитетних вчених, до яких звертаються в тих випадках, коли прогалини в конституційному праві не можуть бути заповнені за допомогою названих вище джерел конституційного права.

Неписані конституції - це конституції, які не зафіксовані документально. На сьогодні таких немає.

VI. За порядком прийняття:

• октройовані;

• "народні" (прийняті або на референдумі, або парламен­ том, або "конституантою" - установчими зборами)

VII. За порядком внесення змін: гнучкі;

- жорсткі;

- особливо жорсткі; змішані.