13. Класифікація речовин за характером впливу на організм і загальні вимоги безпеки.

    • токсичні, що викликають отруєння всього організму або вражаючі окремі системи (ЦНС, кровотворення), зухвалі патологічні зміни печінки, нирок;

    • дратівливі — що викликають роздратування слизистих оболонок дихальних шляхів, очей, легких, шкірних покривів;

    • сенсибілізуючі, діючі як алергени (формальдегід, розчинники, лаки на основі нітроз`єднань і ін.);

    • мутагенні, що приводять до порушення генетичного коду, зміні спадкової інформації (свинець, марганець, радіоактивні ізотопи і ін.);

    • канцерогенні, викликають, як правило, злоякісні новоутворення (циклічні аміни, ароматичні вуглеводні, хром, нікель, азбест і ін.);

    • впливаючі на репродуктивну (дітородну) функцію (ртуть, свинець, стирол, радіоактивні ізотопи і ін.).

14. Захист працюючих від впливу промислових газів, парів і пилу.

Заходи щодо забезпечення безпеки робіт при контакті з шкідливими речовинами поділяються на загальні та індивідуальні.

До загальних заходів і засобів попередження забруднення повітряного середовища на виробництві належать: архітектурно-проектні і планувальні рішення; призначення санітарно захисних зон при проектуванні та забудові об'єктів, удосконалення технологічного обладнання та технологічних процесів;

технічні та організаційні заходи включають: Вилучення шкідливих і особливо токсичних речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин на менш шкідливі; дотримання правил зберігання, транспортування та застосування отруйних речовин;: удосконалення технологічного обладнання, застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних транспортних потоків, застосування мокрих способів переробки сировинних матеріалів, які пилять (застосування пневмовінтових живильників, аерожолобами, шнеків і т.д.); застосування дистанційного керування технологічними процесами з герметизацією робочого місця оператора, застосування механізації і автоматизації виробничих процесів; систематична прибирання приміщень; вентиляція виробничих приміщень і застосування спеціальних аспіраційних установок; постійний контроль над вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; проведення медичних оглядів працюючих, профілактичне харчування, дотримання правил промсанітарії та гігієни праці, застосування засобів індивідуального захисту

15. Вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції.

Вентиляція регульований повітрообмін у приміщенні, сприятливий для людини; а також сукупність технічних засобів, що забезпечують такий повітрообмін.

Інакше кажучи, вентиляція – це комплекс заходів і засобів, що використовуються під час організації повітрообміну для забезпечення необхідного стану повітряного середовища на виробничих приміщеннях згідно з будівельними нормами.

Основними характеристиками вентиляційних систем є:

- продуктивність потоку повітря: десятки - тисячі куб. м/г;

- напір повітря або статичний тиск (кПа);

- потужність калорифера (необхідна для підігріву вуличного повітря в зимовий період): одиниці - сотні кВт;

- рівень шуму (дБ).

Вибір конкретних параметрів залежить від розміру, розташування і призначення виробничих приміщень, що вентилюються, кількості людей, що там знаходяться.

Види вентиляції

1) за методом переміщення повітря вентиляція буває з природним спонуканням (природною) і з механічним (механічною). Можливо також сполучення звичайної і механічної вентиляції (змішана вентиляція);

2) вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною залежно від того, для чого служить система вентиляції - для подачі (припливу) або виведення повітря з приміщення чи для того й іншого одночасно;

3) за місцем дії вентиляція буває місцевою і загальнообмінною;

4) за конструктивним виконанням – канальною та безканальною.