Блокувальні і сигнальні пристрої

Надійність технологічного обладнання залежить від конструктивних і технологічних чинників, якості його монтажу і регулювання, а також експлуатаційної міцності та високого рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Для усунення небезпечних чинників, які можуть виникати в процесі експлуатації технологічного обладнання використовують автоматичні запобіжні блокувальні пристрої.

За принципом дії вони бувають:

• механічними;

• електричними;

• фотоелектричними;

• радіаційними;

• гідравлічними;

• пневматичними;

• комбінованими.

Блокувальні пристрої здійснюють фіксацію робочих частин обладнання або систем у відповідному робочому або неробочому положенні.

Блокувальні пристрої застосовують для:

• негайної зупинки технологічного обладнання при порушенні умов роботи;

• заборони неправильного управління агрегатом;

• недопущення роботи агрегату без запобіжних пристосувань;

• обмеження руху механізмів за визначені межі і т. ін.

Блокування застосовують для запобігання пуску двигуна при включеній передачі, блокування дверей входу де можуть бути небезпечні концентрації парів, газів, блокування огородження ланцюгових або пасових передач і т. ін. Блокуванням запобігають неправильне послідовне включення в машинах з електричним приводом, шляхом розриву електричних ланцюгів.

Після спрацювання блокувальних пристроїв робота технологічного обладнання може відновлюватись тільки після приведення контрольних параметрів до норми.

У технологічних автоматизованих системах при відхиленні від контрольних параметрів самостійно спрацьовує автоматична сигналізація без участі оператора.

Сигналізація – це система спеціальних засобів, за допомогою яких сповіщається про небезпеку, що настає або вже настала.

За призначенням сигналізація поділяється на попереджувальну, аварійну, контрольну, оперативну, що забезпечує зв'язок між робітниками.

За способом передавання інформації сигналізація буває візуальною, звуковою, контрольною, знаковою і жестовою.

Сигнальні кольори та знаки мають такі значення:

• червоний – «Заборона», «Стоп», «Явна небезпека»;

• жовтий – «Увага», «Попередження»;

• зелений – «Безпека», «Дозвіл», «Шлях вільний»;

• синій – «Інформація».

Знаки безпеки мають різну форму:

• забороняючі – червоне коло з білим поясом всередині і червоною косою смугою;

• попереджуючі – жовтий рівнобедрений трикутник з символічним зображенням чорного або червоного (для радіації, струму) кольору;

• приписуючі – зелений квадрат з символічним зображенням білого кольору (або з білим колом і пояснюючим написом чорного кольору).

Білим кольором визначають лінії руху, місця для зосередження виходів. Для кольорової сигналізації використовують також термофарби, що змінюють свій колір при нагріванні. За допомогою такої сигналізації отримують інформацію про підвищення температурної межі на об’єкті спостереження.

2.

Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки

Безпека праці під час експлуатації систем що працюють під тиском

В хімічній промисловості широко використовуються стиснені повітря і гази. Стиснене повітря одержують за допомогою компресорних установок. Гази зберігають у стисненому чи зрідженому стані в газових балонах під великим тиском.

Ємкості, що працюють під великим тиском, і компресорні установки в процесі експлуатації становлять для працівників небезпеку у зв'язку з можливістю вибухів і руйнувань, а також від струменів, що витікають з них, під тиском. Це відбувається через порушення правил безпеки праці, експлуатації, несправності контрольно-вимірювальних приладів, низьку якість матеріалів, з яких виготовлені ємкості.

Потужність вибухів посудин, наповнених стиснутим газом, достатня, щоб частково зруйнувати стіни будинків.

Робота із посудинами, що працюють під тиском, визначається «Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском». Вони поширюються на посудини, що працюють під тиском вище 68 кПа, на цистерни і бочки для перевезення зріджених газів, тиск парів яких при температурі до 50 °С перевищує 68 кПа, на балони, призначені для перевезення і збереження стиснутих, зріджених і розчинених газів під тиском вище 68 кПа.

Правила не поширюються на посудини і балони місткістю нижче 0,025 м3 і на ті, у яких добуток місткості (у метрах кубічних) на робочий тиск (у паскалях) становить не більш 200, а також на частини машин, що не представляють собою самостійних посудин -циліндри двигунів, повітряні ковпаки насосів, амортизаційні стійки шасі, гідроакумулятори та інш.

Ємкості та їхні елементи, що працюють під тиском, повинні виготовлятися на підприємствах, що мають на це дозвіл органів Держ-нагляду. Посудина повинна поставлятися заводом-виготовлювачем замовнику з паспортом та інструкцією з монтажу і безпечної експлуатації.

На посудині на видному місці повинна бути прикріплена заводом-виготовлювачем металева пластинка з нанесеними тавруванням паспортними даними:

- найменування заводу-виготовлювача;

- заводський номер посудини;

- рік виготовлення;

- робочий тиск;

- допустима температура стінок посудини.