Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник Осно x.doc
Скачиваний:
77
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
9.43 Mб
Скачать

За характером середовища розрізняють такі виробничі приміщення:

нормальні – сухі приміщення, в яких відсутні ознаки спекотних та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

сухі– це приміщення, в яких відносна вологість повітря не перевищує 60 %;

вологі – це приміщення, в яких φ = 60–75 %;

сирі – це приміщення, в яких φ протягом тривалого часу перевищує 75 %, але не досягає 100 %;

особливо сирі – це приміщення, в яких φ ≈ 100 %, стіни, стеля, предмети вкриті сирістю;

жаркі – це приміщення, в яких температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;

запилені – це приміщення, в яких є наявний пил, що виділяється і осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів. Пил, що виділяється, може бути струмопровідним або неструмопровідним;

з хімічно активним середовищем – це приміщення, в яких постійно або протягом тривалого часу виділяються пари хімічних речовин, які діють руйнівно на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.

5.

Умови ураження людини електрострумом Причини ураження людини електричним струмом Основними причинами нв (електротравматизму) від дії електричного струму є:

– недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, який обслуговує електричні установки;

– порушення правил улаштування, технічної експлуатації та ТБ електричних установок;

– неправильна організація праці;

– неправильне розташування пускової апаратури та розподільчих пристроїв, підходів до них;

– порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв’язку;

– поява напруги на неструмоведучих частинах машинного апарата – внаслідок пошкодження ізоляції;

– обрив заземленого провідника;

– використання електрозахисних пристроїв, які не відповідають умовам виконання роботи;

– виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;

– застосування провідників та кабелів, що не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

– низька якість з’єднань та ремонту;

– виникнення «крокової напруги» на поверхні землі внаслідок замикання провідника на землю (ноги знаходяться на ділянці в точках різного потенціалу);

– ремонт обірваних нульових провідників повітряних ліній при невимкненій мережі і приєднаному однофазному навантаженні;

– недооцінення необхідності вимкнення електричної установки (зняття напруги) в неробочі періоди;

– виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, що не пройшли своєчасного випробування;

– невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

– користування електричними установками, опір ізоляції яких не перевищує нормативних значень; використання кустарних електричних установок, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема розподільчими та пусковими пристроями, електропечами);

– некваліфікований інструктаж робітників, які використовують ручні електричні машини; відсутність контролю над діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;

– відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.