Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці

Щотижня працююча доросла людина проводить на виробництві від 40 годин — майже четверту частину свого тижневого бюджету часу. Щоб вона могла працювати не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров'я, роботодавець зобов'язаний створити на її робочому місці умови, які б відповідали встановленим загальним параметрам гігієни праці та виробничої санітарії.

Під умовами праці розуміють сукупність взаємопов'язаних елементів виробничої сфери, які впливають на функціональний стан людини, ставлення до праці та її ефективність. Це зовнішнє середовище, що оточує працівника в процесі виробництва, впливає на його працездатність і продуктивність праці.

На умови праці безпосередньо впливають:

* речові елементи продуктивних сил — засоби праці і перш за все знаряддя, предмети праці і способи їх обробки;

* виробничі, в тому числі трудові відносини, характер і зміст праці;

* використання техніки і організація виробництва;

* режим робочого часу і відпочинку;

* підвищення кваліфікації, медичне і побутове обслуговування тощо.

Умови праці складаються з великої кількості різних елементів, які класифікуються залежно від спрямованості і характеру їх впливу на працівника, від конкретної форми прояву того чи іншого елемента.

Фактори, які визначають умови праці і впливають на здоров'я і працездатність людини поділяють на такі групи:

Ø соціально-економічні - включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці;

Ø психофізіологічні фактори - обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження монотонність, темп і ритм праці);

Ø санітарно-гігієнічні умови - визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві;

Ø естетичні - сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер'єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо);

Ø соціально-психологічні фактори - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат.

Міжнародна організація праці виділяє десять груп факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність людини:

Ø фізичне зусилля передбачає пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці тощо. Виділяють такі його рівні: незначне, середнє, важке і дуже важке;

Ø нервова напруга визначається складністю розрахунків, високою відповідальністю, інтелектуальним навантаженням, особливими вимогами до точності, небезпекою для життя тощо. Нервова напруга може бути: незначна, середня і підвищена;

Ø темп роботи визначає кількість трудових рухів за одиницю часу. Він може бути помірним, середнім, високим;

Ø робоче положення визначається положенням тіла людини по відношенню до засобів виробництва. Розрізняють обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне положення;

Ø монотонність роботи полягає в багаторазовості повторення одноманітних короткочасних операцій, може бути незначною, середньою і підвищеною;

Ø температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Виділяють незначну, підвищену (знижену), середню, високу, дуже високу стадії впливу;

Ø забрудненість повітря визначається вмістом домішок у повітрі і їх впливом на організм людини. Забрудненість повітря має п'ять ступенів: незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

Ø виробничий шум. Частота шуму визначається в герцах, сила шуму -- в децибелах. Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

Ø вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці можуть бути підвищені, сильні, дуже сильні;

Ø освітленість у робочій зоні визначається в люксах, має два рівні: недостатня і погана або осліплююча.

Перелічені фактори виробничого середовища впливають на працездатність працівника і на стан його здоров'я. Метою наукової організації праці є зменшення ступеня небезпечного впливу умов праці на людський організм, створення умов для збереження працездатності робітника і стабільно високого рівня продуктивності праці. Створення на робочих місцях за нормальних умов праці повинне йти за такими напрямами:

Ø впровадження у виробництво нової техніки, яка забезпечує збереження здоров'я людини;

Ø застосування нових прогресивних технологій, які сприяють виведенню людей з шкідливих робочих зон;

Ø впровадження сучасних засобів техніки безпеки, які забезпечують запобігання виробничого травматизму;

Ø проведення організаційних, психофізіологічних і соціальних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які б запобігали професіональним захворюванням;

Ø покращення естетичних умов виробництва на основі впровадження художніх елементів, що позитивно впливають на самопочуття працівника і на підвищення результативності його праці тощо.