3.5. Особливості антирабічних заходів у Миргородському районі Полтавської області

Згідно діючої на території України Інструкції про проведення антирабічних заходів [19], у кожному випадку виникнення сказу здійснюється таке.

По-перше, при загибелі або забої підозрілої тварини з ознаками сказу (агресивна поведінка, косоокість, слинотеча, афонія, наявність пошкоджень шкіри і т. і.), голова від неї направляється до районної лабораторії, а звідти (або зразу ж) – до обласної. У разі підтвердження випадку сказу труп тварини спалюється, місце забою та відняття голови дезінфікують.

Проводять епізоотичне розслідування випадку сказу з ретельним фіксуванням розвитку подій. Вказують, чи були клінічні ознаки сказу у тварини, яким чином загинула підозріла тварина, чи було нею завдано ушкодження іншим тваринам або людині. Зазначають, які тварини мешкають у вогнищі та якої допомоги вони потребують аби уникнути можливого зараження, а також скільки та які люди були у контакті з хворою на сказ твариною та чи звертатимуться вони за антирабічною допомогою. Також вказують, які протиепізоотичні заходи вже проведено у вогнищі, як то: дезінфекція, щеплення і т. і.

На підставі зібраних документів ветеринарною службою району готується подання до райдержадміністрації про накладення карантинних обмежень стосовно даного випадку сказу на даний населений пункт або його частину, окремі вулиці чи окреме подвір’я.

Розробляють та затверджують план оздоровчих заходів з ліквідації осередку сказу, який передбачає, окрім іншого, проведення вимушених щеплень домашніх м’ясоїдних або й сільськогосподарських тварин, у залежності від потерпілого від сказу виду та того, який знаходиться у вогнищі, дезінфекції та зменшення чисельності здичавілих котів, собак та диких тварин, зокрема лисиць. Обмеження з неблагополучного пункту знімають у разі виконання передбачених планом заходів у повному обсязі, про що складено акт комісією за представництвом працівників протиепізоотичного відділу райдержлікарні ветмедицини, епідеміологічного відділу райСЕС, товариства мисливців та рибалок, члени якого залучаються до їх проведення. Зазвичай обмеження тривають близько 2 міс.

Особливостями антирабічних заходів у Миргородському районі було те, що пероральна імунізація дикої фауни здійснювалася вже починаючи з 2004 р. Можливо саме тому сказ лісового типу у районі не має суттєвого поширення: 11 випадків за 5 років, 23,9% усіх випадків сказу у районі, 7,9% установленої ураженості популяції. Тоді як для України в цілому характерним у 2007 р. був показник частки лисиць у загальній захворюваності на сказ – 40,8% [10]. Так, за даними Ничика С.А. [31], у Миргородському районі у січні-березні 2004 р. Було розкладено 15 тис. Доз вакцини «Рабівак-ХТТ» Сумської біофабрики з щільністю розкладення 15,3 доз/км². У лютому 2005 р. – 15210 доз вакцини.

З 2007 р. у районі застосовують антирабічну вакцину для пероральної вакцинації дикої фауни «Броварабіс V-RG».

Ми приймали безпосередню участь у здійсненні кампанії з пероральної вакцинації лисиць у лютому 2009 р.

Вакцину «Броварабіс V-RG», виготовлену ТОВ «Укрветпромпостач» (м. Бровари), у Миргородській РДЛВМ було отримано у грудні 2008 р. у кількості 17920 доз.

Вакцину розкладали уручну з розрахунку 20 доз на 1 км²(15920 доз) та 2 тис. доз розкладали з гелікоптера. Щільність розкладання принад з вакциною залежала від поширення сказу на території та кількості лісних насаджень і посадок. Територія, оброблена за допомогою вакцин з принадами, була розподілена на 9 зон. Дані у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Показники кореляції щільності використаних принад з антирабічною вакциною та неблагополуччя зони зі сказу

№№ зони	Оброблена площа, км^2	Щільність використаних принад, доз/км^2	Кількість випадків сказу за 5 років
			усіх видів	дикої фауни
1	100	16,0	-	-
2	105	12,1	2	1
3	115	22,2	6	2
4	115	9,7	4	-
5	109	10,98	3	1
6	110	20,37	4	2
7	98	22,86	12	-
8	66	19,4	4	-
9	77	58,19

Як видно за даними таблиці 3.8, приблизна щільність розкладання вакцини відповідала визначеній в інструкції – 20 принад на 1 км².

Дещо вищою вона була в зонах зі значним поширенням сказу (3 зона – 1,2 випадки на рік, у т. ч. 2 – серед лисиць; 6 зона – 0,8 випадків на рік, але 2 з них – серед лисиць та 7 зона – 2,4 випадки у середньому на рік). Найвища щільність розкладання вакцин була в межах Комишнянського лісництва, що цілком виправдано.

При здійсненні пероральної імунізації дикої фауни, контролювали споживання принад з вакцинами, яке за офіційними даними (Додаток Г) склало 100% до 15 діб після імунізації.

Через місяць після пероральної вакцинації було проведено діагностичний відстріл у 6 з 9 зон. Загалом вбито 3 голови єнотоподібних собак та 17 голів лисиць. Кров від тварин та нижні щелепи було відібрано та направлено на контроль до Державного НКІБТіШМ (м. Київ). Було встановлено, що лише у 7 з 20 вбитих тварин є відмітки тетрациклінового вакцинного маркеру на іклах щелепи, тобто імунність популяції не перевищує 35%. Вона не залежала від щільності розкладеної вакцини, бо тварини, що мали маркер, були як із зон з високою щільністю (№9 та №3), так і з досить низькою (№5). У той же час не спожили принади з вакциною лисиці та єнотоподібні собаки із зони №2 (12,1 доз/км²), зони №4 (9,7 доз/км²) та зони №6 (20,4 доз/км²).

Таким чином, щільність популяції диких м’ясоїдних, зокрема червоної лисиці у районі ймовірно більша за нормативну (0,8 проти 0,5 гол./тис. га), що створює певну напруженість ситуації. Її необхідно підтримувати у відповідних межах. Також необхідним є збільшення кількості принад з вакциною для проведення заходу у районі впродовж наступних років.

На нашу думку, іншим, не менш важливим, а з урахуванням того, що у Миргородському районі переважає сказ антропоургічного типу, можливо першочерговим напрямком профілактики рабічної інфекції є імунізація домашніх тварин. Цей обов’язковий, перевірений та закріплений законодавчо напрямок стримування сказу останнім часом дещо занедбано. Можливо зусилля ветслужби району у справі профілактики інфекції спрямовані переважно на попередження лісового сказу, але як було зазначено, цього гне достатньо. Адже відомо, що успіху у профілактиці сказу можна досягти лише тоді, коли наявний імунітет у домашніх тварин, які є головними поширювачами «міського типу», буде не меншим ніж у 80% популяції [11]. Величезне значення має також напруженість імунітету, яка залежить, у першу чергу, від застосованої вакцини, про що, по відношенню до антирабічних антитіл заговорили лише в останні роки [11, 33].

Незважаючи на обов’язкові профілактичні щеплення усіх собак та котів, а у вогнищах – ще й с.-г. тварин, у Миргородському районі у 2004-2005 рр. їх об’єми були незначними. У районі, де проживає 38 тис. населення, переважно сільського, об'єм планових профілактичних щеплень кішок та собак становив 4 тис. та 2 тис. голів відповідно. До того ж вимушено здійснювали близько 1 тис. щеплень. Дані про вимушену вакцинацію проти сказу тварин, здійснену у вогнищах, наведено у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 – Обсяги проведеної вимушеної імунізації проти сказу тварин у Миргородському районі

Види тварин	Щеплено, гол.		2008/2004
	2004 р.	2008 р.
Собаки Кішки ВРХ Коні Кози Свині	173 94 669 4 5 -	2038 8353 5414 - 138 1	11,8 88,9 8,1 - 27,6 -
Разом	945	15944	16,9

Як видно за даними таблиці 3.9, об’єми антирабічних щеплень, здійснені при виникненні вогнищ, зросли у 2008 р. у порівнянні з 2004 р. в цілому майже у 17 разів, а по окремих видах тварин, наприклад кішках, ще більше (у 89 разів відповідно). При цьому необхідно вказати, що кількість вогнищ сказу у 2004 р. та 2008 р. у районі була зареєстрована однакова (по 9 випадків). Тобто, збільшена саме кількість вакцинацій як у вогнищі сказу, та к і в межах загрозливої території (Додаток В.5). Це ми вважаємо за позитивне зрушення, як і те, що щепленню кішок стали приділяти надзвичайну увагу. Викликає сумніви доцільність імунізації значної кількості с.-г. тварин у 2008 р., у якому не було зареєстровано жодного випадку сказу серед продуктивних тварин. Та необхідно відмітити як негативний той факт, що об’єми запланованих профілактичних щеплень у районі залишаються незмінними (6 тис. доз вакцини) з року в рік.

Також необхідно вказати, що для планової імунізації собак і кішок районна ветслужба отримує антирабічну інактивовану культуральну сорбовану вакцину із штаму «ТС-80» «Рабізін» (виробник ЗАТ НВАП «Новогалещинська біофабрика»). Відомості про це містяться у додатку В.5.

Дана вакцина рекомендована до використання для с.-г. тварин. За літературними даними [10, 11]відомо, що у собак та кішок за таких обставин навіть при ретельно проведеній кампанії формується низький рівень популяційного імунітету. За даними Гришок Л.П., Недосекова В.В. та ін. [11] рівень антирабічного захисту собак після парентеральної імунізації складав 35,9%.

Таким чином, з метою поліпшення стану специфічної профілактики сказу ми вважаємо за доцільне, не зменшуючи уваги до проведення антирабічних заходів серед дикої фауни, підсилити роботу по унеможливленню виникнення сказу домашніх тварин. Для цього необхідно проводити облік, чипування та реєстрацію домашніх тварин, забезпечити 100% профілактичну вакцинацію собак та кішок, здійснювати організаційну й роз’яснювальну роботу з власниками шляхом виступів у засобах масової інформації, забезпечувати співробітництво з органами житлового управління у місті та селищах міського типу, а також з сільськими радами у справі організації щеплень. Необхідно також постійно контролювати популяції безпритульних собак. Причому, це повинна бути системна боротьба, яка б передбачала: ліквідацію умов, що призводять до їх неконтрольованого розмноження, проведення стерилізацій, створення притулків, поховання трупів собак та котів, що загинули, утилізація відходів їхньої життєдіяльності, ліквідація стихійних сміттєзвалищ, що також є джерелом виникнення і поширення вірусу сказу [8]. Для профілактичних антирабічних щеплень собак та кішок треба використовувати більш надійні, передбачені саме для цих видів тварин препарати. Непогано зарекомендували себе вакцини зі штамів «Щелково-51К» (суха культуральна антирабічна) та «Щелково-51» (інактивована культуральна антирабічна). Зареєстрвоана в Україні нова вакцина «Рабістар», вітчизняний продукт, який є спільним проектом ТОВ «Укрветпромпостач» (м. Бровари) і компанії «Merial» (Франція). Вакцина інактивована бета-пропіолатоном, містить штамG-52Wisterта гідроксид алюмінію як ад’ювант [33]. Імунологічна активність вакцини на рівні 2-2,5 М.О. Мінімальний захисний титр за вимогами МЕБ повинен бути не меншим за 0,5 М.О., що у деяких випадках може бути недостатнім.

Ми рекомендуємо для профілактичної та вимушеної імунізації домашніх та с.-г. тварин у Миргородському районі використовувати саме вакцину «Рабістар» (ТОВ «Укрветпромпостач».)