2.4. Клінічні ознаки сказу

Інкубаційний період триває від декількох днів до року і більше, але частіше перші симптоми хвороби з'являються через 3-6 тижнів після зараження. Розрізняють буйну і паралітичну (тиху) форми сказу. У кішок переважає буйна форма. Перебіг хвороби, як правило, гострий. При цьому виділяють три стадії розвитку інфекційного процесу: продромальну (меланхолійну), збудження (маніакальну) і паралітичну (кінцеву) стадії. У продромальній стадії кішки проявляють мінливість настрою. Тварини то надмірно веселі і ласкаві до господаря, то забиваються в темних місцях, стають настороженими, полохливими, можуть укусити або подряпати господаря. Інколи посилюється свербіння на місці колишнього укусу або бажання лизати чи роздирати ці місця. Кішки відмовляються від звичної їжі, хапають і проковтують абсолютно неїстівні предмети: папір, камені, землю, шматки дерева і т. д. Стан і прояв клінічних ознак в окремих тварин непостійні, і вже в продромальній стадії можуть спостерігатися паралітичні явища. У зв'язку з цим порушується акт ковтання і спостерігається повна відмова від їжі. Посилюється слинотеча, природні відправлення затруднені.

У калі знаходять сторонні предмети. Тривалість цієї стадії — 1-3 дні. У стадії збудження хворі кішки відрізняються великою агресивністю відносно людей і собак. Вони наносять глибокі укуси і встромлюють свої кігті, прагнучи вчепитися в обличчя, з люттю хапають тверді предмети, часто ламаючи при цьому зуби і ушкоджуючи слову оболонку рота. Напади люті змінялися депресією. Спостерігається хрипке нявкання, зміна голосу. Скажені кішки прагнуть втекти з будинку, але втікають недалеко. У стадії збудження зазвичай починаються напади судом, паралічі нижньої щелепи і ковтальних м'язів, посилюється слинотеча. Кішка не має можливості їсти і пити. Згодом паралічі переходять на м'язи кінцівок і тулуба. При повному ослабленні організму тварини гинуть на 2-5-й день. При тихій формі сказу збудження виражене слабо або взагалі відсутнє.

Хвороба характеризується швидким розвитком паралічів м'язів голови, кінцівок і тулуба. Кішки гинуть через 2-4 дні. Характерних і специфічних патзмін при сказі не реєструють. Зазвичай хвороба викликає дуже сильне виснаження. При огляді трупів часто виявляють розчісування, сліди укусів. Шерсть в області нижньої щелепи, шиї, підгруддя змочена слиною і забруднена.

У різних видів тварин розрізняють 5 клінічних форм сказу: 1) абортивну (після перших типових ознак настає одужання); 2) поворотну (після тимчасового поліпшення тварина гине); 3) атипічну (хронічну, що супроводжується виснаженням); 4) буйну (найбільш типову, при якій виявляються агресивність тварини, зміни апетиту (поїдання неїстівних предметів), параліч глотки); 5) тиху (яка відрізняється менш вираженим періодом збудження). Найтиповіше сказ протікає у собак; у кішок захворювання протікає зазвичай у буйній формі; у великої і дрібної рогатої худоби – у буйній і тихій; у свиней – у різко вираженій буйній формі [4, 5].

Сказ у собак. Появі симптомів передує прихований (інкубаційний) період. Його тривалість від 14 діб до 3 місяців. У заражених сказом собак вірус опиняється у слині за 8-10 діб до появі клінічних ознак. У цей період тварина вже э небезпечною.

Собаки хворіють на буйну, тиху (паралітичну), поворотну і абортивну форми. При буйній формі хвороба продовжується 6-11 діб, як правило, протікає у три стадії.

У першій стадії тварина уникає людей, ховається у темному місці, не відгукується на поклик або, навпаки, пеститься до господаря і знайомих людей, намагається лизнути. Цей період особливо небезпечний для зараження, оскільки ознаки хвороби неочевидні, а слина собаки вже містить вірус.

У другій стадії тварина збуджена, люто хапає предмети, заковтуючи землю, ганчірки, палиці, прагне зірватися з прив'язі. Хапальні рухи такі сильні, що можливі руйнування зубів і навіть переломи щелеп. Собака накидається без страху на все, може куснути і господаря (кусає мовчки). Якщо ж хворий сказом собака втікає, то він здатен пробігти велику відстань, нападаючи на тварин і людей. І для неспеціаліста очевидні ознаки паралічу гортані, що з'являються, - це хрипкий гавкіт, схожий на виття, собака старається, але не може проковтнути воду. З ротової порожнини виділяється слина. При цьому напади шалу зміняються періодами спокою.

В останній стадії собака частіше лежить і гине у стані коми.

Тиха форма триває 2-4 доби. При повній відсутності агресивності у собак швидко розвиваються паралічі мускулатури нижньої щелепи, глотки, задніх кінцівок. Посилюються слинотеча і утруднене ковтання. Основні ознаки тихого сказу: зміна у поведінці – вимушені рухи, відсутність апетиту, поїдання неїстівних предметів, хитка хода.

При поворотній формі – зміна типових ознак.

При абортивній формі – після типових ознак – одужання [2-6].