Косик.Мікроек-ка (повна версія)
.pdf
різко зросте. Але продавці – фермери не зможуть відразу скористатись високою ціною і збільшити кількість продукції, – це можливо зробити лише у наступному році. Так само покупці
– домогосподарки змушені і за високою ціною купувати звичні для них обсяги продукції, щоб зробити заготовки овочів на зиму в потрібних розмірах. На весь сезон обсяг попиту і пропонування сільськогосподарської продукції, якщо абстрагуватись від зовнішньої торгівлі, залишається абсолютно нееластичним.
З наведеного прикладу зрозуміло, що так званий “миттєвий” період в реальному житті в абсолютному часовому виразі може тривати досить довго, допоки економічна ситуація на ринку залишається без змін.
Короткостроковий період – s – це період часу, протягом якого відбувається часткове пристосування (адаптація) продавців і покупців до зміни ціни.
За зростання ціни продавці можуть збільшити кількість продукції, доставленої на ринок, тому що виробники можуть розширити її випуск за рахунок більш інтенсивного використання тих самих виробничих потужностей. Якщо продовжити наш приклад, то на наступний рік фермери можуть на тих же площах, відведених для вирощування овочів, отримати більший урожай завдяки кращому обробітку ділянок або збільшенню кількості добрив. У промисловому виробництві можна використовувати устаткування в дві або і три зміни, найнявши відповідно більшу кількість робітників. Так пропонування відреагує на високі ціни.
Покупці, навпаки, впевнившись, що ціни на дану продукцію мають стійку тенденцію до зростання, можуть знайти замінники для дорогих товарів, або взагалі обмежити їх споживання. Криві попиту і пропонування набувають
від’ємного (Ds ) або додатного (Ss ) нахилу (рис. 3.4, 3.5)
Довгостроковий період – l – це період, достатній для повної адаптації і покупців, і продавців до зміни ціни. Це той період, протягом якого виробники можуть збільшити обсяги виробництва за рахунок економічного зростання, тобто розширення виробничих потужностей, зміни масштабів виробництва. Наприклад, фермери можуть купити або орендувати додаткові
земельні площі для вирощування овочів, промисловці – побудувати нові цехи, галузь розширюється за рахунок нових підприємств. Споживачі можуть змінити свої смаки і уподобання. Тому в довгостроковому періоді і попит, і пропонування стають високо еластичними, можуть навіть наближатись до
абсолютно еластичних. Криві Dl і Sl стають дуже похилими або навіть
горизонтальними лініями. Під впливом таких змін у попиті і пропонуванні ціна може почати обернений рух і навіть повернутись до попереднього рівня.
Класичним прикладом довгострокового пристосування попиту і пропонування є ситуація, що склалася на світовому ринку нафти в 70-х роках. Країни-експортери нафти, об’єднавшись в картель ОПЕК, у 1973 р. у 3 рази підвищили ціни на нафту. Спочатку вони отримували величезні прибутки, і в 1979 р. знову підняли ціни в 2,5 рази. Але за цей час споживачі нафти пристосувалися до високих цін. Вони почали купувати малолітражні автомобілі, покращили теплоізоляцію будинків, почали опалювати приміщення вугіллям. Попит став більш еластичним. Крім того, до високих цін пристосувались і виробники: були розвідані нові родовища нафти в Північному морі та інші, тому пропонування нафти стало також більш еластичним. Країни ОПЕК потрапили у скрутне становище і у 80-х роках були змушені знизити ціни.
Таким чином, еластичність попиту та пропонування за ціною у довго-
строковому періоді є значно вищою, ніж у короткостроковому.
Тепер дослідимо на графічних моделях, як в різні часові періоди ринок пристосовується до змін у попиті і пропонуванні.
Пристосування ринку до змін у пропонуванні ілюструє рис. 3.6. Початкова рівновага встановлюється в точці E0 , рівноважна ціна P0 .
Рис. 3.6. Адаптація ринку до змін у пропонуванні
Короткострокова крива попиту DS є
стрімкою, покупці не встигають адаптуватися до змін у ціні та пропонуванні. Зі зменшенням
пропонування крива S0 зміщується у положення S1 . У короткостроковому
періоді точка |
рівноваги |
поступово |
||
переміщується |
вздовж |
коротко- |
||
строкової кривої |
попиту DS |
до |
||
E1 . Оскільки крива |
DS |
є досить |
||
стрімкою, попит нееластичний, ціна різко зростає з P0 до P1 , а обсяг попиту скорочується незначно, з Q0 до Q1 .
З перебігом часу покупці змінюють свої смаки, знаходять замінники даного товару. Довгострокова крива попиту DL стає пологішою. Рівновага зміщується у точку E2 вздовж кривої пропонуванняS1 . При цьому ціна
знижується з P1 до P2 , а обсяг попиту значно зменшується до Q2 .
Отже, в короткостроковому періоді ціна різко зростає, що штовхає споживачів до заміщення дорогого товару дешевшим. Згодом, коли споживачі поступово зменшують попит, ціна знижується. Величина попиту змінюється в одному напрямку, але досить повільно. У довгостроковому періоді крива попиту стає більш еластичною.
Пристосування ринку до змін у попиті ілюструє рис. 3.7.
Початкова рівновага встановлюється в точці E0 на перетині кривих попиту D0 і пропонуванняSS , значна крутизна якої демонструє його нееластичність у короткостроковому періоді. Припустимо, що доходи споживачів зросли, тому крива попиту зміщується праворуч у положення D1 .
Точка рівноваги переміщується |
вздовж короткострокової кривої |
пропонування SS до E1 , ціна стрімко зростає до P1 , а обсяг пропонування
збільшується незначно – до Q1 ,
оскільки виробники можуть збільшити виробництво лише за рахунок його інтенсифікації.
Поступово виробники нарощують потужності, і крива пропонування у довгостроковому періоді стає пологішою, займає
|
положення SL . |
Точка рівноваги |
||
|
переміщується до E2 вздовж |
|||
|
нової |
кривої |
попиту |
D1 , |
Рис.3.7. Адаптація ринку до змін у |
рівноважна ціна знижується до P2 |
|||
попиті |
, а рівноважний обсяг продукції |
|||
|
||||
зростає до Q2 . Отже, як і в попередньому випадку, в короткостроковому
періоді в першу чергу відстежується реакція ціни, значне підвищення якої сигналізує виробникам, що нарощувати виробництво вигідно.
Таким чином, аналіз пристосування ринку до змін у попиті та пропонуванні показує, що у короткостроковому періоді на ці зміни найбільше реагує ціна, у довгостроковому періоді – обсяги продукції, тобто ціни подають сигнал, що вигідно перерозподілити ресурси на користь того чи іншого товару.
3.4. Практичне застосування теорії еластичності
Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування.
Однією з них є цінова стратегія продавців. Так, продавцям,
результати діяльності яких пов’язані з обсягом купівлі – продажу продукції, важливо знати, яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Наприклад, власник кінотеатру чи стадіону зацікавлений у встановленні оптимальної ціни на квитки, яка дозволить продати максимальну їх кількість і заповнити глядацькі місця. Сукупний виторг продавців одночасно є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обох сторін.
Якщо попит на товар еластичний ( Ed >1), то незначне зниження ціни
Рис.3.8. Взаємозв’язок між еластичністю попиту і видатками (виторгом)
набагато збільшує видатки покупців (виторг продавців). Це ілюструє графік на рис. 3.8. Сукупний виторг
обчислюємо як TR = P Q , на графіку це буде площа прямокутників OP1 AQ1 і OP2 BQ2 . Рисунок показує, що втрати виторгу від зниження ціни з P1 до P2 (прямо-
кутник зі знаком “мінус”) значно менші, ніж приріст виторгу від
збільшення обсягу покупок з Q1 до Q2 (прямокутник зі знаком “плюс”).
І навпаки, підвищення ціни на еластичному відрізку кривої попиту призведе до зменшення виторгу.
Отже, якщо попит еластичний, ціна і виторг змінюються у
протилежних напрямках.
У нижній частині кривої попиту, де попит нееластичний ( Ed <1),
зниження ціни з P3 до P4 зменшує також і виторг, тому що втрати виторгу
від зниження ціни (прямокутник зі знаком “мінус”) значно перевищують приріст виторгу від збільшення обсягу (прямокутник зі знаком “плюс”).
Таким чином, якщо попит нееластичний, виторг і ціна змінюються в
одному напрямку.
У випадку одиничної еластичності в точці кривої попиту, де Ed =1
видатки покупців і виторг продавців досягають максимальної величини.
Проілюструємо зв’язок між еластичністю та сукупним виторгом продавців окремим графіком. Наприклад, нехай ціна і обсяг попиту змінюються так, як подано у таблиці 3.2.
|
|
|
Таблиця 3.2 |
|
Ціна |
Обсяг попиту ( Q ), |
Сукупний виторг |
Лінійна |
|
(Р),грн. |
од./тиждень |
(TR), грн. |
еластичність |
|
попиту ( Ed) |
||||
|
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
5 |
1 |
5 |
5 |
|
4 |
2 |
8 |
2 |
|
3 |
3 |
9 |
1 |
|
2 |
4 |
8 |
0,5 |
|
1 |
5 |
5 |
0,2 |
У колонках 3 і 4 обчислено сукупний виторг і показники лінійної еластичності за кожної зміни ціни. Як видно з таблиці і графіка (рис. З.9), найбільшим є виторг у точці, де показник еластичності дорівнює одиниці, а ціна товару становить 3 грн.
0
Рис.3.9. Еластичність і динаміка видатків (виторгу)
Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для
аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов.
Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї
удова лінійних кривих пропонування за даними
події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.
Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності –
визначення наслідків державного втручання у ціноутворення.
Так, у разі відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування (рис. 3.10). Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку (рис. 3.10 а).
І навпаки, чим більш еластичними є попит і пропонування, тим більшими виявляються розміри дефіциту і надлишку (рис. З.10. б)
Чи не найважливішою
Рис.3.10. Еластичність попиту сферою
та пропонування
практичного застосування концепції еластичності є політика
оподаткування.
Звичайно вважають, що податки сплачують ті, на кого вони покладені законодавчо. Поширеною також є думка, що сплата податку (податковий тягар) цілком перекладається на кишеню споживача. Але це не так. І урядова політика оподаткування повинна враховувати, хто саме – продавці чи покупці – будуть основними платниками податку.
Юридичне визначення платника податків – продавця або покупця – абсолютно не впливає на економічний розподіл податків. Податкове навантаження несуть обидва суб’єкти ринку. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями визначається відносною еластичністю попиту і пропонування.
Рис.3.11 ілюструє можливі варіанти розподілу податкового тягаря для випадку, коли податком обкладаються продавці товару. На обох графіках величина податку однакова. Але у першому випадку (рис. 3.11 а) попит є відносно нееластичним, а пропонування – більш еластичним, у другому – навпаки: попит є еластичним, а пропонування відносно нееластичне (рис. 3.11 б).
Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуванням, більшу частину податкового тягаря будуть нести
споживачі (площа A рис.3.11 а), меншу частину будуть сплачувати продавці (площа B ). При цьому зниження ціни пропонування PS від рівня
початкової рівноважної P0 є меншим, ніж підвищення ціни попиту PD .
Такий розподіл податкового тягаря характерний для акцизного податку на бензин, алкоголь.
Рис. 3.11. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями
за різної відносної еластичності попиту та пропонування
І навпаки, якщо попит на товар є еластичнішим за його пропонування, з
встановленням податку більшу частину податкового тягаря будуть нести
продавці (площа B на рис.3. 11 б), а меншу частину – споживачі (площа
А). При цьому зниження ціни пропонування PS від рівня початкової рівноважної P0 є більшим, ніж підвищення ціни попиту PD .
Частки податкового навантаження, що припадають на
продавців і покупців, можуть бути визначені аналітично.
Податковий тягар покупців (TD ) :
TD = (P*1 − P*0 ) Q*1 ,
(3.10)
де P*1 = PD .
Податковий тягар продавців (TS ) :
TS = (P*0 − PS ) Q*1 .
(3.11)
Відносна еластичність попиту та пропонування визначає і розподіл між споживачами та виробниками вигод від субсидій.
ВИСНОВКИ
Еластичність показує чутливість попиту та пропонування до змін у ціні даного товару, цінах інших товарів чи доходах. Для попиту розрізняють еластичність за ціною та еластичність за неціновими факторами – перехресну еластичність та еластичність за доходом.
Коефіцієнт еластичності визначається як відношення процентної зміни обсягу попиту на товар до процентної зміни ціни даного товару, доходу споживача, цін інших товарів.
Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту.
Залежно від значень коефіцієнтів цінової еластичності розрізня- ють еластичні та нееластичні попит і пропонування та попит і пропонування з одиничною еластичністю. Існують два граничні випадки – абсолютно еластичного та абсолютно нееластичного попиту і пропонування.
Між показником цінової еластичності попиту, видатками покупців і виторгом продавців існує зв’язок: за еластичного попиту ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, за нееластичного – виторг і ціна змінюються в одному напрямку. Виторг продавців досягає максимуму, якщо цінова еластичність попиту дорівнює одиниці.
Перехресна еластичність попиту і пропонування характеризує чутливість споживачів і виробників одного товару до зміни ціни іншого товару. Еластичність попиту за доходом вимірює чутливість обсягу попиту до змін у доходах споживачів.
Еластичність попиту і пропонування визначається багатьма факторами, серед яких визначальним є фактор часу. Еластичність попиту, як і еластичність пропонування, є вищою у довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим. Це означає, що зміни попиту і пропонування у короткостроковому періоді призводять до значних змін у ціні і незначних змін в обсязі продукції. У довгостроковому періоді коливання попиту і пропонування спричиняють менші зміни у ціні і більші – у кількості продукції.
Теорія еластичності попиту і пропонування має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування цінової стратегії
продавців динаміки ринку наслідків державного регулювання цін
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Задача 1.
Квиток у кіно коштує 4 грн., при цьому кінотеатр відвідують 200 чол. на день. Кінотеатр розрахований на 325 глядачів. Директор кінотеатру вважає, що попит на квитки високо еластичний (Еd= –5) і вирішує знизити ціну квитка до 3,5 грн.
1.Визначте, чи вірним є його рішення. Чи дозволить зниження ціни квитків заповнити 125 глядацьких місць?
2.Як внаслідок зниження ціни квитків зміниться виторг кінотеатру?
1)
Задача 2.
Коли ціна товару Х зросла з 10 до 15 грн., споживання товару Y збільшилось з 50 до 75 одиниць. Обчисліть дуговий коефіцієнт перехресної еластичності попиту і визначте, якими є ці товари - замінниками чи доповнювачами.
Задача 3.
Припустимо, що доходи родини зросли з 600 грн. до 1500 грн. на місяць, а її видатки на товар N за цей же період зросли відповідно з 50 грн. до 100 грн. Обчисліть коефіцієнт еластичності попиту за доходом і визначте, яким є товар N - предметом першої необхідності чи предметом розкоші.
Задача 4.
Криві попиту і пропонування на ринку відеокасет описуються рівняннями:
QD=6–0,5P; Qs=0,25P.
1.Визначте рівноважну ціну (грн.) та рівноважний обсяг продукції (тис. шт.). Як зміняться параметри ринкової рівноваги, якщо на виробників відеокасет буде встановлено акордний податок величиною 6 грн. з одиниці товару?
2.Визначте загальну суму податкових надходжень.
3.Визначте величини податкового тягаря, які будуть нести продавці та покупці.
4.Як зміняться параметри ринкової рівноваги, загальна сума податкових надходжень та розподіл податкового тягаря, якщо платниками податку такої ж величини законодавчо будуть визначені не виробники, а покупці відеокасет? Поясніть, чи впливає законодавче визначення платника податку на економічний розподіл податкового навантаження.
5. Подайте графічну ілюстрацію до розв’язку задачі.
Задача 5.
Функція попиту на мікроавтобуси має вигляд: QD= 500 – P, функція пропонування: QS= 2P–100.
1.Визначте аналітично та проілюструйте графічно розподіл вигод від надання виробникам субсидії в розмірі 75 тис. грн. на одиницю товару.
2.Визначте аналітично та проілюструйте графічно розподіл податкового тягаря між споживачами і виробниками, якщо на виробників буде встановлений податок в розмірі 75 тис. грн. з одиниці товару.
3.Чим визначаються розподіл вигод від субсидії та розподіл податкового тягаря між споживачами і виробниками ?
ЧАСТИНА ІІ. СПОЖИВАННЯ I ПОПИТ НА КОНКУРЕНТНОМУ РИНКУ
З’ясувавши загальні риси механізму конкурентного ринку, закономірності взаємодії попиту та пропонування, ми переходимо до поглибленого аналізу процесу формування ринкового попиту. Ми розглянемо поведінку домогосподарств як покупців товарів і послуг, дослідимо, як споживачі приймають рішення щодо покупок, як ці рішення визначають криву попиту.
В основі теорії поведінки споживачів лежить поняття корисності. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікро-економічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.
Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.
Обмеження – це всі обставини, які не дозволяють споживачу отримати все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача.
Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.
Рішення окремих споживачів визначають параметри індивідуального попиту. Сума індивідуальних попитів формує ринковий попит, який, власне, і має економічне значення. Ми дослідимо процес формування ринкового попиту на готову продукцію в умовах досконалої конкуренції, на ринку, де діє багато покупців і продавців, жоден з яких не може вплинути на ринкову ситуацію, – вона змінюється лише внаслідок взаємодії всіх ринкових суб’єктів. Дослідження поведінки споживача має не тільки важливе