Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вища Математика для Економістів

.pdf
Скачиваний:
573
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
5.79 Mб
Скачать

 

x 2

x 4

 

x 6

 

n

x

2n

cos x 1

 

 

 

 

 

...

1

 

 

, x R

2!

4!

 

 

 

 

 

6!

n 0

 

2n !

3. Біноміальний ряд:

1 x m 1 mx m m 1 x 2 m m 1 m 2 x 3 ...

 

 

2!

3!

 

 

m m 1 ... m n 1

 

 

 

 

 

 

xn ,

 

x

 

1, m R \ N

 

 

n!

n

0

 

 

 

 

 

(48)

(49)

За допомогою стандартних рядів можна майже автоматично, не обчислюючи похідних та їх значень, отримати розвинення у ряд деяких функцій. Інтегруючи чи диференціюючи ці ряди у проміжку збіжності, отримаємо розвинення у ряд інших функцій.

Ряди використовуються для наближеного обчислення визначених інтегралів і, насамперед, таких, підінтегральні функції яких не мають елементарних первісних функцій.

Розвиненням функцій у ряд також користуються при визначенні частинного розв’язку диференційних рівнянь.

Розвинення деяких елементарних функцій у ряд Маклорена

Приклад 17. Побудувати ряд для обчислення числа е. У формулі (46) покладаємо x 1. Отримаємо

e 1

1

 

1

 

...

1

...

(50)

 

 

 

 

2! 3!

 

n!

 

Цей числовий

ряд

збіжний (перевірте

це самостійно,

користуючись ознакою Даламбера).

За формулою (50) можна обчислити число е з будь-яким

степенем точності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 18. Обчислити

 

e

з точністю до 0,001.

 

У формулі (46) покладемо x

1

 

. Отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

1

 

1

 

1

 

...

1

... .

(51)

 

e

 

 

2

3

4

 

n

2

 

2!2

 

3!2

4!2

 

 

 

n!2

 

Збіжність цього також досить легко перевірити. Підберемо число n членів ряду. Розглянемо залишок rn , враховуючи, що ряд Тейлора починається не з першого, а з нульового доданка:

r4

 

1

 

1

...

1

 

1

 

 

1

0.0026 .

 

5!25

4!24

24 *

16

384

 

4!24

 

 

 

 

 

Бачимо, що чотирьох членів розкладу ще замало:

511

r5

 

1

...

1

...

1

 

 

1

 

1

0.00027 .

 

n! 2n

5! 25

120 * 32

3864

 

5! 25

 

 

 

 

 

Щоб помилка була не більшою, ніж дозволено умовою, скористуємось виразом залишку у формі Лагранжа (43) при x0 0 :

 

r

x

f n 1 x

xn 1 .

(52)

 

n 1 !

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки f x e x , то

f n x e x ,

n N .

Тому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

x

 

 

 

e x

 

xn 1

.

(53)

 

 

n 1 !

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи, що x

1

, отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

1

 

r5

 

 

 

e

 

 

 

 

 

0.00054 .

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

5! 24

 

5! 25

 

 

 

5! 25

 

 

 

Останню нерівність одержано з властивостей числа е. Відомо,

що 2 e 3 , тому

2 e

3 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, для обчислення

 

 

 

з точністю до 10 3

треба

 

e

взяти п’ять доданків з ряду (51):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

1

 

1

 

 

1

1.649 .

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

2!22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

3!23

4!24

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 19. Розвинути у ряд Маклорена функцію y

1 x

 

і

обчислити

 

з точністю до 10 5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

.

1.

Задана

функція

є

біном

: y

1 x

2

Скористаємося рядом (49), поклавши m 1 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

1 1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

2

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

2

 

1

x

 

 

 

 

x 2

 

 

 

 

 

 

 

x 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 1

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1 3

 

 

1 3 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 2

2

2

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

x

2

 

 

x

3

x

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

...

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... ,

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

3!23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!22

 

 

 

 

 

 

 

4!24

 

 

 

або остаточно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 n 2n 3 !!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

,

 

 

 

 

 

 

 

(54)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

n 2

 

 

n!2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

512

 

2n 3 !! 1 3 5 7 ... 2n 3 , n 2,3,... .

(55)

2.

Щоб застосувати отримане розвинення в ряд, треба

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

подати число

26

як біном:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26

25 1

25 1

 

5

1 0.04 .

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер у формулі (54) покладемо x 0.04 .

 

 

 

2

 

1 3

 

1 3 5

 

 

 

 

 

 

 

 

26 5 1 0.02

0.02

 

0.02 3

0.02 4

... .

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

3!

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це – знакозмінний ряд. Він збігається

 

абсолютно, і тому

залишок r x , яким

оцінюється похибка,

не

перевищує першого

відкинутого члена. Враховуючи, що нумерація елементів починається з нуля, перевіримо r3 та r2 :

r3 1 3 23 10 6 4 10 6 ; 3!

r3 1 22 10 6 2 10 4 . 2!

Таким чином, треба брати три доданки ряду (49):

 

 

2

 

 

26

 

0.02

 

5 1.0198 5.0990 .

 

5 1 0.02

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

Приклад 20. Розвинути у ряд Маклорена функцію y 1 . 1 x

Задана функція є біномом: 1 1 x 1 . Скористаємось

1 x

рядом (49), поклавши m 1:

 

 

 

 

 

 

1 x 1

1 x

1 2

x 2

1 2 3

x 3 ...

1 2 ... n

xn ... ,

 

 

 

 

 

2!

 

 

3!

 

 

 

n!

або остаточно

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x x 2

x 3

... 1 n xn .

(56)

 

 

 

 

 

1 x

 

 

n 0

 

 

Це – знакозмінний ряд, а точніше – геометрична прогресія із знаменником x . Ряд абсолютно збігається при x 1,1 .

Приклад 21. Розвинути у ряд Маклорена функцію y arctgx .

Скористаємось тим, що функція arctgx

виражається

визначеним інтегралом

 

 

 

 

x

dx

 

 

 

arctgx

 

.

(57)

1 x

2

0

 

 

 

 

 

 

 

513

Розвинемо у ряд функцію

1

. Для цього у формулу (56)

 

1 x 2

замість x підставимо x 2 :

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1 x 2 x 4

x 6 ... 1 n x 2n .

(58)

 

2

1 x

 

 

n 0

 

У кожному інтервалі, який належить проміжку збіжності 1,1 , цей ряд можна почленно інтегрувати, і інтервал від суми, тобто

arctgx , буде сумою ряду,

 

створеного

з

інтегралів. При

x

1

матимемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 3

 

x 5

 

 

x 7

 

 

 

n x 2n 1

 

 

 

 

 

arctgx

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

1

 

 

.

 

(59)

 

3

 

 

 

 

 

7

2n 1

 

x 1

 

 

 

5

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

При

отримаємо відомий ряд Лейбніца для визначення

числа :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

n

 

 

 

 

1

 

 

... 1 n

 

 

...

1

.

(60)

 

 

4

 

 

2n 1

 

 

 

 

3 5

 

 

 

 

 

 

n 0

2n 1

 

 

Цей

знакозмінний ряд

збігається

умовно і

дуже повільно.

Підрахуємо число доданків, яке забезпечить точність 10 5 . За ознакою Лейбніца:

r

1

10 5 , або 2n 10 5

1, n

10 5 1

.

 

n

2n 1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, щоб забезпечити точність 10 5 , треба брати 50

тисяч доданків ряду (50), що не раціонально.

 

 

 

ln 1 x

 

Приклад 22. Розвинути у ряд Маклорена функцію y

.

 

Відомо, що

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

dx

 

 

 

 

 

 

ln 1 x

 

.

(61)

 

1 x

 

0

 

 

 

 

 

 

 

Підінтегральна функція розвивається у ряд за формулою (56). У кожному проміжку, який належить проміжку збіжності 1,1 або

збігається з ним, цей ряд можна почленно інтегрувати, і сумою ряду, створеного з інтегралів, буде інтеграл від суми, тобто

 

 

x 2

 

x 3

 

x 4

 

n

xn 1

 

ln 1

x x

 

 

 

 

 

... 1

 

.

(62)

2

3

4

 

 

 

 

 

n 0

 

n 1

 

Розділивши почленно на x , отримаємо потрібний ряд:

ln 1 x

x

 

x 2

 

x 3

 

n

xn

 

 

1

 

 

 

 

 

... 1

 

.

(63)

 

 

 

4

 

x

2 3

 

n

0

n 1

 

514

При x 1 з формули (62) отримаємо знакозмінний ряд для обчислення ln 2:

ln2 1

1

 

1

 

1

 

... 1 n

 

1

... ,

 

 

(64)

 

 

 

 

 

 

 

2

3

4

 

n 1

 

 

 

 

який збігається умовно і дуже

повільно.

Щоб обчислити

ln 2 з

точністю до 10 5 , треба брати 105

членів.

 

 

 

1

x

 

Приклад 23. Розвинути у ряд Маклорена функцію y ln

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

і, користуючись цим розвиненням, обчислити ln 2 та ln3 з точністю до 10 4 .

1.Отримано розвинення

 

 

 

 

 

 

 

 

x 2

 

 

 

 

 

x 3

 

 

 

x 4

 

 

n 1

xn

 

ln 1 x

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... 1

 

....

2

 

3

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

Замість x

покладемо x . Матимемо

 

 

 

 

 

 

 

ln 1 x x

x 2

 

 

x 3

 

 

x 4

...

xn

 

....

 

 

 

 

 

 

 

 

n

З того, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

ln 1 x ln 1 x ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у проміжку збіжності можемо додавати збіжні ряди. Тому

 

1 x

 

 

x

2

 

 

x

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2m

 

 

 

 

 

ln

2x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

... .

(65)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m 1

 

1 x

 

3

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Для обчислення ln3 покладемо x 1 . Отримаємо

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

 

2

 

 

ln 3 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

....

 

1

 

 

3 22

5 24

7 26

9 28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11 210

 

 

13 212

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка залишку при взятих шести членах розвинення дає

 

 

r6

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

13 212

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15 214

 

 

17 216

 

 

 

 

 

 

13 212

 

 

 

22

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

0.000038

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13 1024 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln 3 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.0986868 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

5

2

4

 

 

 

 

2

6

9

2

8

11

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

Для обчислення ln 2 покладемо x

 

 

1

 

 

, n N .

 

 

 

 

 

 

 

2n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

515

Перетворимо аргумент логарифму:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

x

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2n 2

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

2n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2n

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо цей аргумент у формулу (65). Отримаємо

 

 

n 1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

ln

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

(66)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

2n 1

 

3 2n 1 2

 

 

5 2n 1 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При n 1 матимемо ряд для ln 2:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

ln 2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

(67)

3

 

3 9

 

9

2

 

7 9

3

 

 

9

4

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

Щоб одержати точності 10 4 , візьмемо перші чотири члени ряду. Помилку, якої припущено, визначимо, розглянувши залишок:

r4

 

 

2 1

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

1

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

...

 

 

 

9

9

4

 

 

5

 

9

6

3

9

5

9

9

2

 

 

 

3

 

 

11 9

 

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

1

 

 

9

 

 

1

 

1.27

10 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

95

 

8

 

94 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що вже чотирьох членів ряду (67) достатньо, щоб витримати задану точність. На відміну від (64) ряд (67) збігається абсолютно і досить швидко.

Таким чином,

 

2

 

1

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

ln 2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.693108 .

 

3 9

 

9

2

7

9

3

 

3

 

 

5

 

 

 

 

 

Наближене обчислення визначених інтегралів

Приклад 24. Обчислити з точністю до 0,001 визначений інтеграл

0.5

x 3 1 dx .

0

Підінтегральна функція є біном. Розвинемо її в ряд, для чого у формулі (54) замість x візьмемо x 3 . Отримаємо

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x 3

 

1

1

x 3

1

 

1 3

x 9

 

1 3 5

x12

 

1 3 5 7

x15

 

2

x 6

....

 

 

2!22

3!23

 

 

 

 

2

 

 

 

4!24

 

5!25

 

(68)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей ряд збігається при 1 x 1. Дійсно,

516

 

 

R lim

 

 

 

an

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 3 !!

n 1 !2n 1

 

 

2 n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

an 1

 

 

 

 

n!2n

2n 1 !!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

n 2n 1

 

 

 

 

 

Таким

чином, у проміжку 0;0,5 його можна інтегрувати

почленно. Отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 3

 

 

 

 

1 x

7

 

 

 

 

1 3 x10

1 3 5 x13

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

3

1dx x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2! 2

2

 

7

3! 2

3

10

 

 

4! 2

4

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

0

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1 3

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1 3 5

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

2

2 3

 

2

3

 

 

2! 2

2

 

 

 

 

2

7

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

10

4! 2

4

13

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

3! 2

 

 

 

 

10 2

 

 

2

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1 3

 

 

 

 

1 3 5

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

2! 7 2

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 3 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3! 10 2

 

 

 

 

4! 13 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це знакозмінний числовий ряд, тому, згідно з ознакою Лейбніца, похибка не перевищує першого відкинутого члена. Оцінимо похибку, яку припустимо, взявши тільки два перших доданки:

1

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.00014 .

2! 7

2

9

 

10

7168

 

 

7

2

 

Тому вже два перших доданки забезпечують задану точність.

Остаточно маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 3 1dx 0.5208 .

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наближений розв’язок диференціальних рівнянь

Розглянемо лінійне рівняння другого порядку, коефіцієнти якого є неперервні, нескінченно диференційовані функції в деякому проміжку a,b :

 

 

 

 

 

y p x y q x y f x .

(69)

Будемо шукати частинний розв’язок рівняння, що задовольняє

початкові умови Коші в околі точки x0 :

 

 

 

y x

 

x x0

y0 ;

 

y x

 

x x0 y0 .

(70)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- деякі задані числа.

 

 

 

Тут y0 та y0

 

 

 

Частинний розв’язок шукаємо як розвинення у ряд Тейлора в

околі точки x0 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y y x 0

y x0

x x

0

y x0

x x0 2 ...

y n x0

x x0 n ...

 

 

 

 

 

 

 

1!

 

2!

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(71)

Таким чином, задачу зведено до знаходження значень похідних

невідомої функції

y x в

точці x0 . Значення

самої функції та її

517

першої похідної беремо з початкових умов (70). Значення другої похідної визначимо з рівняння (69), підставивши в нього замість y та

y їх значення в точці x0 :

 

f x0 p x0

y

 

q x0 y0 .

(72)

y x0

0

Щоб знайти значення похідних вище другого порядку, треба послідовно диференціювати рівняння (69) та підставляти значення x x0 . Таким чином, отримаємо

y

x

0

f

x

0 p

x0 y

x

0 p x

0 q x0

y0

q x

0 y0 ;

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

IV

f x0 p x0 y x

0 2p x0 q x0 y x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(73)

 

p

 

x0

 

 

 

 

 

y0 ;

 

 

 

 

 

 

2q x0

y0 q

x0

 

 

 

 

………………………………………………………………….

Обчисливши достатню кількість похідних, знайдемо розв’язок задачі Коші в формі (71) з будь-яким степенем точності.

Приклад 25. Зайти три перших, відмінних від нуля, члени розкладу в степеневий ряд розв’язку диференційного рівняння, що задовольняє початкову умову

 

 

 

 

 

 

 

y xy2 1

 

при y

x

 

0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частинний розв’язок шукаємо як розвинення деякої функції в

ряд Тейлора за степенями

x 1,

бо початкова умова задана у точці

x 1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y y 1

y 1

x 1

1

x 1 2

...

 

 

 

x 1 n

....

 

 

2!

 

 

 

 

 

1!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

З початкової

 

 

умови

 

 

y 1 0 ,

 

з

 

 

рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

y 1 1.

Диференціюємо рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

y

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2xyy ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

4yy

 

 

2xy

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2xyy ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

IV

 

6y

2

 

 

6yy

 

 

6xyy

 

 

2xyy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

......................................................

 

 

 

Тепер у отриманих рівностях покладемо x 1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 1 y 1 2 1

y 1 y

1 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 0 2 0 2,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y IV 1 6 0 0 0 6,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

......................................................

 

 

 

Отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 1 3

 

 

x 1 4

 

 

y x 1

2

x 1 3

6

x 1 4 ...

 

 

x 1

 

 

....

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

4

 

 

518

Приклад 26. Знайти шість перших відмінних від нуля членів розкладу в степеневий ряд розв’язку диференційного рівняння, що відповідає початковим умовам:

y 1 x 2 y 0 ;

y

 

x 0 2;

y

 

x 0 2 .

 

 

 

 

 

Розв’язання. Частинний розв’язок шукаємо як розвинення деякої функції у ряд Маклорена за степенями x , бо початкові умови задані у точці x 0 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

n

0

 

 

y y 0

y 0

x

0

y 0

x 0 2

...

 

 

 

 

x 0 n

....

 

 

 

 

 

 

 

 

1!

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З початкових умов y 0 2, y

0 2.

 

 

 

 

 

 

 

З рівняння маємо y 0 1 x 2 y

 

x 0

2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо ще три похідні в точці x 0 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y 0 2xy 1 x

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 0

 

 

 

 

 

 

 

 

y IV 0 2y 4xy 1 x 2 y

 

 

 

6,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 0

 

 

yV 0 6y 6xy 1 x 2 y

 

 

 

 

16.

 

 

 

 

 

Отримаємо частинний розв’язок у вигляді

 

x 0

 

 

 

 

 

 

 

 

y 2

2x x

2

 

x 3

 

 

x 4

 

 

 

7x5

 

....

 

 

 

3

 

4

 

60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§6. Ряди Фур’є

Тригонометрична система функцій

Тригонометричною називається система функцій

1,cos x,sin x,cos 2x,sin2x,...,cosnx,sinnx,..., n N .

 

 

 

 

(74)

Ця система ортогональна на відрізку ; .

Система функцій n x (n N )

називається ортогональною на

відрізку a,b , якщо

 

 

 

 

b

const 0

при

n m,

 

 

 

 

 

n x m x dx

0

при

n m.

a

 

519

Ряд Фур’є. Коефіцієнти Фур’є.

Розглянемо функцію f x , яка визначена на всій числовій осі і має період 2 , тобто

f x 2 f x

x R .

(75)

Нехай ця функція буде неперервною або матиме тільки точки розриву першого роду. Тоді вона буде інтегрованою на відрізку

; .

За допомогою цієї функції введемо числові послідовності за формулами

a0

 

1

 

f x dx;

(76)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an

 

1

 

f x cosnxdx;

(77)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bn

 

1

 

f x sinnxdx.

(78)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Величини a0 ,an ,bn

називаються коефіцієнтами

Фур’є

функції f x .

Якщо утворити тригонометричний ряд, коефіцієнти якого є коефіцієнтами Фур’є, то цей ряд називають рядом Фур’є функції f x :

 

a0

 

 

 

an cosnx bn sinnx .

(79)

2

n 1

 

Розвинення функції в ряд Фур’є.

Для кожної з розглянутих періодичних інтегрованих функцій можна обчислити коефіцієнти Фур’є a0 ,an ,bn та побудувати ряд Фур’є. З’ясуємо, як буде зв’язаний цей ряд з самою функцією f x .

Найбільш цікавим є питання, чи буде сама функція f x сумою ряду Фур’є для цієї функції, а якщо буде, то за яких умов.

Якщо функція f x є сумою ряду Фур’є або якщо ряд Фур’є

функції f x

збігається саме до функції f x , вважають, що

f x

розкладається в ряд Фур’є, тобто має місце рівність

 

 

 

a0

 

 

 

f x

an cosnx bn sinnx .

(80)

 

 

 

2

n 1

 

 

 

 

 

520