Опис приладу

Г

Рис. 11.2

оловна частина приладу (рис.11.2) який використовують у даній роботі, – капіляр АВ, через який проходить повітря з атмосфери в посудину С. Якщо посудину D розмістити нижче за посудину С, то в разі витікання води з посудини С повітря в ній буде розріджене. У міру витікання води з посудини С до неї надходить повітря через капіляр АВ. Об'єм повітря, яке заповнить посудину С за час , визначають за зниженням рівня води в рівнемірі L посудини С. Різницю тисків на кінцях капіляра встановлюють водяним манометром Е. Кран К­₁ з'єднує посудину з атмо­сферою.

Хід роботи

1. Підняти посудину D з водою по стояку до самого верху. Кран К₁ при цьому повинен бути відкритий. Наповнити водою посудину С (трохи вище верхньої позначки рівнеміра) і закрити кран К_1.

2. Опустити посудину D нижче за посудину С. На манометрі встановиться певна різниця рівнів. Відкрити кран К₂ і в момент часу, коли рівень води в посудині С опуститься до верхньої позначки рівнеміра, увімкнути секундомір. Виміряти час, за який рівень води опуститься до якої-небудь нижчої позначки рівнеміра, тобто час витікання певного об’єму води V_1.

3. За час досліду через кожні 15 – 30 с записувати показання манометра, а потім побудувати графік їх залежності від часу. Для розрахунків графіка взяти середню різницю тисків на кінцях капіляра (Р₁ – Р₂) за час досліду. Цю величину знаходять за формулою

,

де ρ – густина рідини манометра; g – прискорення вільного падіння; h₁ i h₂ –різниця рівнів манометра.

4. Визначити атмосферний тиск Р₀ (за допомогою барометра), температуру навколишнього середовища, сталі приладу (l i r капіляра і S посудини).

5.Закрити кран К₂, а кран К₁ відкрити і повторити дослід .

Обробка результатів досліду

1. Обчислити різницю тисків на кінцях капіляра за формулою

.

2. Визначити об’єм повітря, яке надійшло в посудину через капіляр, за різницею позначок на рівнометрі, застосовуючи формулу V = SH.

3. Побудувати графік залежності (Р₁ – Р₂) від і обчислити величину (Р₁– Р₂)_сер.

4. За одержаними дослідними даними знайти коефіцієнт внутрішнього тертя за формулою (11.2); середню довжину вільного пробігу молекул за формулою (11.4); ефективний діаметр молекул за формулою (11.7).

5. Результати занести до табл. 11.1, 11.2.

Таблиця 11.1

№ п/п	τ	Різниця тиску
		h1 –h­2	P1–P2

Таблиця 11.2

№ п/п	H	V	η	λ	σ

Додаток

Густину сухого повітря заt⁰С і тиску Н мм рт.ст. обчислюють за формулою

.

Таблиця 1