Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірник лаб. робіт з фізики.doc
Скачиваний:
93
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.91 Mб
Скачать

Опис приладу та методу вимірювання

Модель математичного маятника являє собою неве­лику важку кульку, підвішену на довгу нерозтяжну тонку нитку. Довжиною мая­тника l вважають відстань між точкою підвісу О та центром ваги кульки. Але точно виміряти цю довжину під час досліду важко. Ми будемо вимірювати відстань до нижнього краю кульки, тобто l + d/2 (d – діаметр кульки). Виміри будуть точніші, якщо періоди коливань розраховувати для двох різних довжин: l1d/2 та l2d/2, де l1,l2 – довжини маятника, виміряні за нижнім краєм кульки. У цьому випа­дку згідно з формулою (1.7) одержимо

,

.

Тоді, віднявши від першого виразу другий, матимемо

,

звідки

. (1.8)

Таким чином, для знаходження прискорення вільного падіння за формулою (1.8) необхідно виміряти лише різницю довжин l1 та l2. У такому разі немає необхідності вимірювати діаметр кульки, а отже, і саме визначення прискорення буде точніше.

Хід роботи

Довільні довжини маятників l1, l2 та число їх коливань n1 і n2 вказу­є викладач.

1. Установити довжину маятника l1, користуючись вертикальною шкалою приладу.

2. Відхилити маятник від положення рівноваги на 5–6 см, а по­тім відпустити кульку, надавши їй вільних коливань.

3. У будь-який момент найбільшого відхилення маятника ввімкнути секун­домір і відлічити час t1, за який маятник здійснить n1 повних коливань. Для довжини l1 ці вимірювання виконати тричі, записуючи результати в табл.1.1.

4. Установити довжину l2 маятника.

5. Для довжини l2 виміряти час t2 для n2 коливань (тричі), заносячи результати до табл. 1.1.

Таблиця 1.1

п/п

l1

n1

t1

t1ср

l2

n2

t2

t2ср

T1

T2

g

Δg/g

Δg

gіст

1

2

3

Обробка результатів вимірювань

1. За результатами вимірювань часу повних коливань розрахувати періоди коливань Т1 і Т2 за формулою T = t/n, де t – середнє значення часу для кожної даної довжини; n – число повних коливань. Обчислення записувати після таблиці.

2. Визначити g, застосовуючи формулу (1.8).

3.Знайти відносну похибку за формулою

.

Похибки окремих величин позначити так: якщо π дорівнює 3,14, то Δπ = 0,0016, Δl1 = Δl2 і половині ціни поділки, ΔТ1 і ΔТ2 розрахувати за формулою

,

де Δt середня абсолютна похибка прямого вимірювання; t – середній проміжок часу.

4. Визначити абсолютну похибку

.

5. Результати вимірювань записати у вигляді

gіст=gср+Δg.

Усі обчислені дані занести в таблицю за наведеним зразком (табл.1.1).